СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВладика Микола Бичок: «Закликаю єпископів Австралії підтримати ініціативу щодо обміну полонених «всіх на всіх»»
3 травня 2024 року владика Микола Бичок, єпарх Мельбурнської єпархії Святих апостолів Петра і Павла для українців в Австралії, Новій Зеландії та Океанії, виступив із промовою на Пленарній зустрічі Конференції католицьких єпископів Австралії, під час якої закликав присутніх підтримати ініціативу обміну полонених «всіх на всіх».
Сьогодні у російському полоні, в нелюдських умовах перебувають близько 8000 тисяч військовослужбовців та 1600 цивільних. Відомо також, що серед полонених є 10 українських священнослужителів, зокрема священники УГКЦ о. Іван Левицький та о. Богдан Гелета. Про це повідомляє пресслужба Мельбурнської єпархії Святих апостолів Петра і Павла.
У своєму традиційному Великодньому посланні «Urbi et Orbi» Святіший Отець Франциск зокрема закликав до поваги принципів міжнародного права та висловив сподівання, що тотальний обмін полоненими між Росією та Україною відбудеться.
Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у тижневому відеозверненні у 115-й тиждень повномасштабної війни Росії проти України, напередодні Пасхи за юліанським календарем закликав до запропонованого Папою Франциском обміну «всіх на всіх», принаймні щодо трьох категорій українців: жінок, медичних працівників і священнослужителів. Блаженніший Святослав запросив приєднатися до цієї ініціативи релігійні та громадські організації, незалежно від ідеологічного скерування.
Здійснюючи своє пастирське служіння, як єпископ для українців католиків у Австралії, Новій Зеландії та Океанії, владика Микола Бичок використовує кожну нагоду, щоб поширювати правду про події в Україні, ділитися болем та переживаннями нашого народу і знаходити підтримку. І це приносить свої плоди. Наприклад, у серпні 2023 року делегація єпископів з Австралії відвідала Україну. Як згодом підкреслив один із її учасників архиєпископ Пітер Коменсолі: «Саме регулярні розповіді і звернення владики Миколи Бичка до австралійських єпископів про ситуацію в Україні, надихнули мене та інших єпископів відвідати Україну, зокрема Львів, Київ, Ірпінь і Бучу. Ми з перших вуст почули про біль і втрати, а також про велику мужність і надію українського народу». Після цього візиту Мельбурнська архидієцезія, яку очолює архиєпископ Пітер, організувала збірку та передала владиці Миколі пожертву для підтримки вимушених переселенців в Україні і тих осіб, які знайшли притулок у Австралії.
Тож і цього разу, коли владиці випала нагода виступити на Пленарній зустрічі Австралійської Конференції католицьких єпископів, яка відбувається двічі на рік, у травні та листопаді, і в якій беруть участь усі католицькі ієрархи Австралії, він звернувся до присутніх із проханням підтримати таку важливу для України ініціативу Святішого Отця Франциска та Блаженнішого Патріарха Святослава щодо обміну полонених «всіх на всіх». «Зробімо все можливе, щоби обмін всіх полонених з обох сторін став реальністю», — закликав владика Микола.
ЗВЕРНЕННЯ
владики Миколи Бичка, єпарха Мельбурнського,
до Австралійської Конференції католицьких єпископів
(3 травня 2024 року)
Дорогі браття в єпископстві!
Дякую Вам за унікальну можливість в черговий раз донести правду про війну в Україні на Конференції Католицьких Єпископів в Австралії. Сьогодні вже є 800-ий день війни.
Цього року виповнюється 30 років з того часу, коли 5 грудня 1994 року очільники України, США, Великої Британії і Росії підписали так званий «Будапештський Меморандум» про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до «Договору про нерозповсюдження ядерної зброї» (ДНЯЗ). Як наслідок, в обмін на відмову від ядерної зброї Україні було надано гарантії дотримання положень заключного акта наради з безпеки та співробітництва в Європі, статуту ООН і договору ДНЯЗ.
Україна стала першою державою в світі після II-ої світової війни, яка сама добровільно віддала свій ядерний потенціал, виявляючи цим прагнення миру. Проте, як час показує — ми помилися, бо не всі хотіли миру. 10 березня 2024, Постійний Синод УГКЦ видав заяву щодо висловів папи Франциска про «білий прапор» та переговори з Росією, в якій зазначено: «У 1994 році Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу, який на той час був третім за величиною у світі, перевищуючи арсенал Франції, Великої Британії та Китаю разом узятих. Натомість отримала гарантії безпеки щодо своєї територіальної цілісності (включно з Кримом) і незалежності, які путін був зобов’язаний поважати. Будапештський меморандум 1994 року, що його підписали Росія, США та Велика Британія, зараз не вартий паперу, на якому написаний. Так буде з будь-якою угодою, яка постане в результаті „вимушених переговорів“ із путінською Росією».
Варто пригадати, що після заснування ООН, ідея знищення ядерної зброї стала одним із пріоритетних напрямів її роботи. В 1960-х роках п’ять країн світу провели випробування ядерних пристроїв, що посилило загальне занепокоєння в світі. У 1965 році, під час роботи Женевської конференції з роззброєння, провідні країни світу приступили до розгляду проєкту «Договору про нерозповсюдження ядерної зброї» (ДНЯЗ). Цей договір набув чинності 5 березня 1970 року для 43 держав, включаючи три ядерні держави (СРСР, Велику Британію та США) з п’яти. Крім того, в 1975 році 35 держав (33 європейські, а також США і Канада) підписали Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінський заключний акт), яким був закріплений принцип непорушності кордонів і територіальна цілісність європейських держав, а також сформулювали основи європейської безпеки і принципи відносин між державами.
Україна, маючи третій арсенал ядерної зброї у світі після розпаду Радянського Союзу, переживала тривалу економічну кризу. Отож, не маючи засобів навіть для обслуговування ракет, в 1992 році Україна погодилась на переговори щодо відмови від ядерної зброї. В обмін на фінансову допомогу США, поставки енергоресурсів з Росії на пільгових умовах 5 грудня 1994 року у Будапешті було підписано Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до ДНЯЗ. Франція і Китай, два інших учасника ДНЯЗ, надали аналогічні гарантії, зробивши відповідні заяви, але не поставили свої підписи під Будапештським меморандумом.
З 1970 року кількість підписантів ДНЯЗ зросла до 190 країн, що перетворило документ на найбільшу в історії людства зобов’язувальну угоду про нерозповсюдження зброї чи контроль над озброєннями. Тільки три держави — Індія, Ізраїль і Пакистан — ніколи не дотримувалися положень цього договору, а одна країна — Північна Корея — оголосила про вихід із ДНЯЗ.
Попри те, що Україна мала гарантії Будапешстського Меморандуму, проте Росія цим скористалась, коли окупувала Крим у лютому 2014 року, а вже 24 лютого 2022 року здійснила повномасштабне вторгнення до України.
8 березня 2024 року всі єпископи Австралії отримали через електронну пошту послання Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні щодо війни та справедливого миру в контексті нових ідеологій під заголовком «Рятуйте пригнобленого з руки гнобителя» (Єр. 22, 3). Прагну зацитувати Вам параграф 31: «Гіпотетичне уникнення Росією, яка є ядерною державою, відповідальності за злочинне порушення міжнародного права і нападу на суверенну державу лише пришвидшить зростання кількості ядерних держав на планеті. Тепер, після початку повномасштабної агресії Росії проти України, як ніколи раніше, безʼядерні держави відчувають свою цілковиту незахищеність перед володарями смертоносних боєголовок. А якщо врахувати захоплення й обстріли Росією українських атомних електростанцій, то ситуація стає ще похмурішою. Як можна говорити сьогодні про міжнародну безпеку, коли держава, яка є членом Ради безпеки ООН та володіє одним із найбільших ядерних потенціалів планети, задля досягнення своїх агресивних цілей сама становить загрозу для цієї безпеки та вдається до відвертого ядерного шантажу всієї міжнародної спільноти»?
На завершення, закликаю Вас підтримати ініціативу Святішого Отця Франциска та Блаженнішого Патріарха Святослава щодо обміну полонених «всіх на всіх». Ми знаємо, що близько 8,000 українських військовослужбовців та 1,600 цивільних осіб перебувають нині в російському полоні в нелюдських умовах. Зробімо все можливе, щоби обмін всіх полонених з обох сторін став реальністю.
Нехай Господь благословить Австралію та Україну!
† Микола Бичок,
єпископ Мельбурнської єпархії Святих апостолів Петра і Павла
Локації
Персони
Владика Миколай БичокЄпископ Єпархії Святих верховних апостолів Петра і Павла із осідком у м. Мельбурн (Австралія)
