Владика Михайло Микицей
Єпарх Буенос-Айреський
Народився | 17 жовтня 1934 року в селі Горохолина, Станіславівського повіту (сьогодні — Івано-Франківська область). |
Священичі свячення | 21 квітня 1963 року із рук Блаженнішого Патріарха Йосифа Сліпого. |
Єпископська хіротонія | 14 жовтня 1990 року в соборі Покрови Пресвятої Богородиці в місті Буенос-Айресі (Аргентина). |
Помер | 20 травня 2017 року у м. Буенос-Айрес (Аргентина). |
Дитинство та освіта
Народився 17 жовтня 1934 року в селі Горохолина, Станіславівського повіту (сьогодні — Івано-Франківська область) у родині Марії з Мартинюків та Василя Микицея, в якій було шестеро дітей: Олена, Михайло, Іван, Наталка, Марія і Ярослав. Сім’я Микицеїв емігрувала в 1938 році до Парагваю, поселившись у м. Колонія Фрам. У 1945 році ціла родина переїхала до Аргентини і поселилася в місцевості Авеллянеда, в передмісті столиці Буенос-Айреса.
1 березня 1948 року молодий Михайло вступає до семінарії отців-оріоністів, де здобуває в 1957 році середню освіту й отримує диплом учителя народної школи та продовжує вивчення філософії. У 1953–1954 роках закінчує новіціат у м. Клайполе, недалеко від Буенос-Айреса, та 12 лютого 1954 року складає монаші обіти.
У 1959 році настоятелі Конгрегації посилають молодого монаха Михайла до Рима для закінчення теологічних студій. Там же він вступає до Папського Латеранського університету, де здобув ліценціат з богослов’я в 1963 році.
Священиче служіння
У цьому ж році отримав піддияконські свячення із рук владики Івана Бучка, Апостольського візитатора українців-католиків у Західній Європі, а у 1962 році владикою Андрієм Сапеляком — тоді ще Апостольським візитатором для українців католиків в Аргентині — був висвячений на диякона. 21 квітня 1963 року отримав ієрейські свячення в Малій українській семінарії в м. Римі (Італія) із рук Блаженнішого Патріарха Йосифа Сліпого.
У 1963 році повертається до Аргентини й оселяється знову в Пресіденція Роке Саенз Пеня, в Інституті Дона Оріоне, де працює як учитель, а 16 березня 1965 року стає директором Народної школи аж до 1984 року. Відтоді, на прохання владики Андрія Сапеляка, протягом двадцяти років також виконує свою пастирську діяльність, опікуючись українськими вірними, що живуть у провінціях Чако й Формоза, на півночі Аргентини.
У 1979 році владика Андрій Сапеляк номінує отця Михаїла Микицея радником Української католицької єпархії в Аргентині.
Єпископська діяльність
23 червня 1990 року Папа Іван Павло ІІ номінує о. Михаїла Микицея єпископом-помічником для Української католицької єпархії в Аргентині. 14 жовтня 1990 року в соборі Покрови Пресвятої Богородиці в місті Буенос-Айресі отримав єпископські свячення, під час яких святителями стали владики Андрій Сапеляк, єпарх Буенос-Айреський, владика Єфрем Кривий, єпарх Куритибський, та владика Абелардо Франциско Сильва, єпарха римо-католицької єпархії Сан-Мігеля (Аргентина). Відтак владика Михайло перебирає опіку над вікаріатом єпархії на півночі Аргентини, з осідком у місті Посадас — столиці провінції Місіонес.
20 січня 1998 року, після резигнації владики Андрія Сапеляка, Папа Іван Павло ІІ номінує владику Михаїла Микицея Апостольським адміністратором Української католицької єпархії в Аргентині.
20 квітня 1999 року Святіший Отець номінує владику Михайла Микицея Єпархом для українців-католиків в Аргентині.
В Аргентинській єпископській конференції владика Михайло Микицей є членом Комісії для Церков східного обряду.
10 квітня 2010 року Папа Венедикт XVI, відповідно до приписів канону 210, § 1 Кодексу канонів Східних Церков, прийняв зречення владики Михайла з уряду єпарха Української греко-католицької єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Аргентині і призначив Апостольським адміністратором вакантної єпархії єпископа-помічника Святослава Шевчука.
20 травня 2017 року, близько 19.00, на 83-му році життя упокоївся в Бозі владика Михайло Микицей, єпископ-емерит єпархії УГКЦ Покрови Пресвятої Богородиці в Аргентині. Похоронні богослужіння відбулися 22 травня на українському цвинтарі Monte Grande у передмісті Буенос-Айреса. У своєму листі-співчутті Блаженніший Святослав, Глава й Отець Української Греко-Католицької Церкви наголосив: «Сьогодні владика Михаїл предстоїть перед Тим, про кого проповідував, чиїм Тілом і Кров’ю живив вас, і в ім’я кого відпускав гріхи всім, хто був відкритим на дію Божої благодаті. Сьогодні владика промовляє до кожного з нас свою останню проповідь, і головним наголосом у ній є слова: „Будьте вірні Ісусові Христові, Його святій Церкві та чувайте над своїм спасінням, і тоді смерть, що для віруючих людей означає пасха-перехід, буде не втратою, а здобутком“. Сьогодні для вашої єпархії цим даром є постать усопшого владики, який став вашим небесним заступником і покровителем».