Владика Богдан Дзюрах: Святкувати Миколая — це ставати його помічниками, даруючи любов
«Хочемо молитися і дякувати Богові за того великого святого, який, як в себе вдома, є в кожній українській оселі де є його ікона». Такими словами владика Богдан Дзюрах, апостольський екзарх для українців візантійського обряду у Німеччині та Скандинавії, 6 грудня 2022 року розпочав свою проповідь до вірних громади УГКЦ в м. Падерборн в часі Архиєрейської Літургії в день святого Миколая за григоріанським календарем.
«Бог усю свою вічність є любов’ю. І святі є такими шанованими, бо відобразили в своєму житті любов Божу — Його доброту і милосердя. І той, хто найбільше відобразив ту Божу любов, є святий Миколай. Його свято вчить нас постави милосердної любові. А любов починається з уважності — звернути увагу на потребуючу людину. Для цього потрібно мати не просто відкриті очі, треба мати відкрите серце», — сказав архиєрей, відзначаючи чесноту великого святого доброчинця. Про це повідомляє пресслужба Апостольського екзархату у Німеччині та Скандинавії.
На прикладі притчі про милосердного самарянина проповідник показав силу діяльної любові. «Але любов не є почуттям чи емоцією, любов вміє нести тягарі свого ближнього, так як той милосердний самарянин, який похилився, взяв на себе ту людину і заопікувався нею. Любов вимагає конкретних діл. Вони можуть бути звичайним щоденними ділами любові», — зазначив єпископ.
Також владика Богдан підкреслив будуючу та зціляючу властивість любові на прикладі щоденної материнської любові. «Любов огортає собою всіх людей, навіть тих, хто робить нам кривду — така любов справді є Божа, — сказав проповідник і, беручи до уваги слова Ісуса про любов до ворогів, сказав наступне, — вона перемінює грішника, не руйнуючи і не нищачи його, але перемінюючи його серце, торкаючись його душі».
Далі апостольський екзарх закликав до вдячності тим людям, які творять нам добро, виявляють нам Божу любов конкретними щоденними ділами, а відтак є тими, ким послуговується святий Миколай.
«І ми сьогодні дякуємо Богові за тих добрих людей тут в Німеччині, які є слугами і помічниками св. Миколая, які відкрили свої очі на нашу біду, які відкрили не тільки свої кордони, але й свої серця та оселі — прийняли нас до своїх родин, взяли на себе наше горе і несуть його разом з нами. Навіть те, що сьогодні в цій церкві прохолодно, це також вияв їхньої любові та солідарності до нас — ми будемо з українцями терпіти, але ми не дозволимо, щоб зло тріумфувало, мусить перемогти добро. Ми сьогодні дякуємо Богові за тих людей», — мовив архиєрей.
«Також ми самі маємо бути помічниками святого Миколая, бути знаряддями Божої любові, передусім для нашого стражденного народу в Україні. Зігріймо їх усіх нашою молитвою, нашою любов’ю, ділами милосердя», — звернувся до присутніх в храмі владика Богдан.
Потім єпископ пригадав дітей з Луганщини, з якими познайомився ще на початку першого вторгнення російських військ в Україну в 2014 році. Ці також писали листи до святого Миколая, бажаючи дарунків для себе, а через кілька років, подорослішавши, вони звернули увагу на одну самотню бабусю в їхньому селі і вирішили обдарувати її радістю, не прохаючи дарунків для себе, але зібравши їх для неї: «Вони збагнули, що означає святкувати Миколая — не тільки приймати подарунки і дякувати за них, але й самим ставати його помічниками», — поділився радісним свідченням владика Богдан.
А на завершення своєї проповіді єпископ зачитав лист семирічної дівчинки Насті з Херсону, яка зараз перебуває у Тернополі і бажає повернутися після перемоги до рідного дому.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ