Війна в Україні: Краківська архиєпархія пропонує допомогу втомленим біженцям

14 березня 2022

Історична дієцезія святого Івана Павла ІІ у Польщі займає лідируючі позиції щодо надання гуманітарної допомоги незліченним жінкам і дітям, які шукають безпечне місце для проживання.

Війна в Україні: Краківська архиєпархія пропонує допомогу втомленим біженцям

Краків, Польща — Жінки, матері з виснаженими обличчями, розгубленими й втомленими поглядами, завуальованими тугою, однією рукою тримають дітей, а другою тягнуть валізи. Про це у матеріалі Солен Таді для інтернет-видання «National Catholic Register».

Це ті образи, які назавжди залишаться в пам’яті присутніх на Краківському вокзалі ввечері середи, 2 березня, коли католики відзначали початок Великого посту. Близько 21:00 того вечора на станцію прийшов потяг з України із близько 800-ами біженцями на борту, а архиєпископ Краківський Марек Єдрашевський стояв на пероні в супроводі кількох священиків і волонтерів з єпархії, щоб вітати їх.

Незабаром після перших жахливих образів з’явилися зворушливі сцени, де багато біженців, втішені батьківськими обіймами архиєпископа, змогли нарешті відпустити емоції, які охоплювали їх протягом багатьох днів. Усі вони отримали предмети першої необхідності, перш ніж їх відвезли до відповідних місць.

Крововилив українців, які втікають до Польщі через початок війни ще вісім років тому з анексії Криму, зріс у геометричній прогресії після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого на всю країну. Дійсно, лише за тиждень Польща зустріла хвилю з понад 700 000 біженців на своїй землі.

«Про це нелегко говорити», — сказав архиєпископ Єдрашевський виданню «National Catholic Register» після зустрічі на вокзалі із згорьованими очима. «Бачачи всіх цих дітей, цих матерів, без чоловіків, які змушені воювати в Україні, охоплених лихом і не знаючих, що робити; те, що багато з них плачуть, глибоко потрясло мене. Але ми зустріли їх з усією теплотою і братерством, на які були здатні».

Вилив великодушності

У той час як Польська Держава та муніципалітети не скупилися на кошти, вкладені для підтримки цього побитого населення, що стікається на її землю, Церква залишається на передовій, щоб допомагати їм на місцях, прагнучи розпізнати та відповісти на численні індивідуальні потреби. У Кракові, як і в усіх головних містах країни, місцевий Карітас пропонує цілодобову допомогу без вихідних, щоб допомогти у розподілі біженців по всій архиєпархії та за її межами, оскільки багато з них лише транзитом проїжджають через Краків, перш ніж їхати в інші країни чи великі міста, такі як Варшава чи Вроцлав, де українські громади значно краще закріпилися.

За словами речниці Краківського «Карітасу» Агнешки Гоман, яка 5 березня поспілкувалася із журналістами «National Catholic Register», архиєпархія офіційно запропонувала біженцям близько 2000 притулків, поділених між монастирями, парафіяльними будівлями та резиденціями парафіян, які все частіше дзвонять на гарячу лінію Карітасу із пропозицією доступних кімнат у власних будинках.

Гоман пояснила, що хоча в єпархіальній базі даних згадується в середньому 500 біженців, які постійно приймаються у дієцезії, ця цифра не враховує дуже багато спонтанних ініціатив прийому, які не координуються через дієцезію.

«Ми повністю присвячені допомозі українському населенню в цей час, і нам довелося відкласти багато інших заходів, щоб подолати цю надзвичайну ситуацію», — сказала Агнешка Гоман. «Проблема у втомі… кави вже не вистачає. А пройшов лише тиждень! На жаль, ми знаємо, що це лише початок».

Під проводом Святого Івана Павла ІІ

Настоятель Санктуарію Святого Івана Павла ІІ у Кракові отець Томаш Шопа теж більше не рахує своїх годин сну. Оскільки польський уряд незабаром після початку російського вторгнення заявив, що країна відкриє свої двері для українських біженців, Будинок паломника цієї святині вітає безперервний потік сімей, які шукають безпечне місце для проживання.

Це стосується Ганни Кондратик, греко-католички з Тернополя, яка втекла з країни разом із дочкою та невісткою, а також двома їхніми 18-місячними немовлятами. Вони прибули до святині 2 березня, після довгої подорожі по Угорщині, з надією, що зможуть повернутися до своєї країни та до своїх чоловіків, як тільки все покращиться.

«Я розповіла своїм дочкам про Івана Павла ІІ, який відвідав нашу країну [у 2001 році], і запропонував нам шукати притулку у його святині», — розповіла Ганна Кондратик «National Catholic Register», додавши, що вони хочуть відвідати там недільну месу та санктуарій у м. Ченстохова. «У нас з римо-католиками одна віра, тільки обряди у нас різні».

«Надання підтримки цим сім’ям — це такий особливий досвід: місце їхнього випробування знаходиться лише в двох кроках від нас, але наші ситуації дуже різні», — сказав отець Шопа. «Коли вони прибувають, багато із них все ще настільки стурбовані, що не можуть заснути, але через кілька днів спокій, який вони знаходять тут, допомагає їм знову спокійно заснути».

Він додав: «Я вражений, як поляки відреагували на цю ситуацію. Вони справді роблять усе можливе, щоб допомогти. Ми отримали незліченну кількість телефонних дзвінків від вірних, які запитували, чим вони можуть допомогти, і вони надіслали так багато продуктів та грошей… реакція чудова, і вона все ще зростає».

І поляки на місці не самотні у своїх щоденних зусиллях: вони можуть розраховувати на підтримку своїх американських братів у проєкті Івана Павла ІІ, ініціативи цілісного формування, організованої у санктуарії для студентів з усього світу, яка зосереджується на вивченні спадщини святого Івана Павла ІІ. Засновники проєкту Джозеф і Корін Макдональд надали дві квартири, які зазвичай зарезервовані для студентів, і наразі приймають десяток українців, які живуть поруч.

«Перш ніж померти, Іван Павло ІІ кинув виклик молоді світу будувати покоління любові та правди», — сказав Джозеф Макдональд в інтернет-журналі «National Catholic Register». «Я говорю студентам, що ми бачимо в Америці та Європі трансгендеризм, аборти… дійсно погані речі трапляються, коли у вас немає цивілізації любові та правди. У вас теж війна».

Макдональд додав: «Студенти приходять сюди, вони бачать Радянський Союз, який Іван Павло ІІ допоміг знищити. Це та сама історія, яку ми переживаємо зараз».

Архиєпископ Краківський Марек Єдрашевські

Християнська єдність

У контексті зростаючої напруги у відносинах з Європейським Союзом і після того, як багато західних політиків піддали різкій критиці країну за її вирішення недавньої кризи біженців на білоруському кордоні, Польща тепер вважається зразком солідарності для багатьох міжнародних ЗМІ у стосунку до України.

Крім загального страху перед обличчям російської загрози, цей популярний імпульс поляків до свого українського сусіда, за словами архиєпископа Єдрашевського, є частиною братерського християнського підходу, який ігнорує «складну історію» між двома країнами.

«Російські пропагандисти активно намагаються висвітлити це та оживити ці жахливі спогади, щоб відрадити нас від прийому українських біженців, але це не вийде, тому що християнство, а отже, і прощення нас об’єднує», — сказав архиєпископ.