СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВітальне слово кардинала Леонардо Сандрі з нагоди відкриття Синоду Єпископів УГКЦ 2019 року та в п’ятдесяту річницю освячення прокатедрального собору Святої Софії
ВІТАЛЬНЕ СЛОВО
префекта Конгрегації для Східних Церков кардинала Леонардо Сандрі
Ваше Блаженство!
Ваша Еміненціє!
Високопреосвященні і преосвященні владики!
Достойні представники влади, пане Порошенко з дружиною!
Всечесніші та преподобні отці! Преподобні сестри!
Дорогі сестри і брати в Господі!
1. Дякую Господеві за дар єднання з вами на урочистому служінні Божественної Літургії, на якій зібралися єпископи Української Греко-Католицької Церкви разом зі своїм Отцем і Главою Блаженнішим Святославом з нагоди відкриття щорічного Синоду і на яку прибула чисельна група вірян-паломників з України, щоб відсвяткувати 50-ту річницю освячення прокатедрального собору Святої Софії в Римі, що відбулося 28 вересня 1969 року.
Кожна визначна дата, починаючи із тих ювілеїв, що описані у Святому Письмі для ізраїльського народу, закликає нас звернути увагу на отримані ласки, відновлюючи свідомість, що час є дарунком Бога і що лише Він є Володарем часу. Тому такий спомин також спонукає нас до визволення і відновлення справедливості, подібно як Господь запрошував свій вибраний народ дати відпочинок землі, звільнити рабів і подарувати боргові зобов’язання.
2. Ці Божі дари є зараз перед нашими очима — це ви, пастирі та вірні, живі і присутні, вихідці з Батьківщини України. За посередництвом єпископів, які зібралися на Синоді, ми споглядаємо на наших братів і сестер, розсіяних у Європі, Сполучених Штатах Америки, Канаді, у країнах Латинської Америки, Австралії та Перської затоки. Ваше життя і ваша віра є цінним даром, який Господь завжди оберігав, незважаючи на болючі випробування далекого і недавнього минулого.
Він є Господом історії: вершить долі народів і здатний привести їх терпеливо до навернення, чи то від поганських культів минулих століть, чи то від культу особи, ідолопоклонства ідеології та тоталітарної держави.
Він подає хліб голодному і відроджує народ такий, як ваш, який у період Голодомору був винищений через те, що в нього забрали зерно та їжу.
Він є Господом, який продовжує вести свою Церкву через служіння пастирів. Тут, у Римі, ми пригадуємо різних наступників Петра, але особливо святого Івана Павла ІІ, який прибув як паломник на вашу землю і проголосив блаженними ваших мучеників. Згадуємо Папу Франциска, який за декілька днів прийматиме ваших єпископів і який молився у цій базиліці минулого року, а також забажав створити тут, в Італії, Апостольський екзархат, щоб можна було надати уважнішу та ретельнішу пастирську опіку для ваших вірних. Піднесімо наші молитви за дорогого кардинала Акілле Сільвестріні, мого попередника, префекта Конгрегації у 1991–2000 роках, чин похорону якого відбувся у п’ятницю за участю Верховного Архиєпископа і багатьох ваших владик, він піклувався життям Церкви в Україні. Не можемо не згадати сьогодні постать митрополита Андрея Шептицького, який прибув до Риму 90 років тому на Зустріч греко-католицьких ієрархів, і кардинала Йосифа Сліпого, котрий освятив базиліку Святої Софії 50 років тому, будучи впевненим, що навіть якщо в Україні Церква була вимушена перейти в підпілля та катакомби, то вогонь віри і сила Слова Божого, що діє в серцях віруючих, не могла бути прихованою. Церква, яка є собором душ греко-католиків, у зразковий спосіб стала паломницею, знайшовши прихисток біля мощів святих апостолів Петра і Павла. Не можна не згадати дорогого і шанованого кардинала Гузара, вашого Верховного Архиєпископа, якого поважав і любив весь український народ як живий і світлий образ нації. З повагою і з молитвою згадую також кардинала Любачівського, з яким ми були знайомі особисто і який багато працював для Української Церкви на Батьківщині та в діаспорі.
3. Впевненість у Божому милосерді, яке провадило життям вашої Церкви, нехай відкриє серце, щоб воно очистилося від усякої злоби чи зрозумілої з людського погляду втоми прощати і щоб воно жило досвідом не лише зовнішньої, а передусім внутрішньої свободи. Ще раніше за мури собору Святої Софії для народу у вигнанні Мудрість Божа собі дім збудувала і хоче продовжувати його будувати в серцях вірних, які здатні жити Євангелієм, що дає силу змінити історію, нагадує про нагальність миру та примирення і дає можливість шукати спільний шлях між тими, що поділяють одне хрещення через занурення в Пасхальне Таїнство і одне помазання, що освячує нас як народ священничий, царський і пророчий.
4. Поручаємо заступництву Пресвятої Богородиці Матері Божої, яку з особливою побожністю вшановують у Зарваниці, працю Синоду Єпископів, щоб Вона вимолювала для владик дар Божої Премудрості й розпізнавання знаків теперішнього часу. Нехай вона покриє своїм омофором Україну, а особливо супроводжує своїми молитвами життя новоствореного Екзархату в Італії для надання пастирської опіки багатьом синам і донькам вашої Церкви. Амінь.
† кардинал Леонардо Сандрі,
Префект Конгрегації для Східних Католицьких Церков
ВІТАЛЬНЕ СЛОВО
префекта Конгрегації для Східних Церков кардинала Леонардо Сандрі
Beatitudine!
Eminenza!
Eccellenze!
Distinte Autorità Politiche, Signor Poroshenko con la consorte!
Reverendi Sacerdoti, Religiosi e Religiose!
Sorelle e fratelli nel Signore!
1. Ringrazio il Signore per il dono di essermi unito a voi nella celebrazione solenne della Divina Liturgia, che vede riuniti i Vescovi della Chiesa Greco-cattolica ucraina insieme al loro Pater et Caput, l’Arcivescovo Maggiore Sua Beatitudine Sviatoslav all’inizio del Sinodo annuale, insieme a un numeroso gruppo di fedeli pellegrini dall’Ucraina, commemorando quest’oggi con qualche giorno di anticipo — era il 28 settembre 1969 — i cinquant’anni dalla consacrazione della pro-cattedrale di Santa Sofia in Roma. Ogni giubileo, a partire da quelli descritti nella Sacra Scrittura per il popolo di Israele, impone di fare memoria dei benefici ricevuti, rinnovando la consapevolezza che il tempo è dono di Dio, Lui solo ne è Signore, e per questo diventa esperienza di liberazione e ristabilimento della giustizia, come il Signore invitata a fare il suo popolo eletto lasciando riposare la terra, liberando gli schiavi e rimettendo i debiti.
2. I benefici di Dio sono davanti ai nostri occhi: siete voi, pastori e fedeli, vivi e presenti, provenienti dalla Madre Patria, l’Ucraina, ma nei Vescovi riuniti in Sinodo guardiamo ai fratelli e sorelle sparsi in Europa, negli Stati Uniti, in Canada, nei Paesi Latino Americani, in Australia e nei Paesi del Golfo Persico. La vostra vita e la vostra fede sono il dono prezioso che il Signore ha continuato a custodire nonostante le dolorose prove del passato antico e del vicino presente:
Lui è il Signore della storia, lui regge le sorti dei popoli, ed è capace di condurli a conversione con pazienza, sia dai culti pagani come nei secoli passati, sia dall’idolatria della persona, dell’ideologia e dello Stato totalitario.
Lui dà il pane all’affamato, e ristora le fatiche anche di un popolo come il vostro che nell’Holomodor fu decimato proprio perché privato del grano e del cibo.
Lui, il Signore, continua a condurre la Sua Chiesa attraverso il ministero dei Pastori: qui, a Roma, pensiamo ai diversi Successori di Pietro, ma in particolare a San Giovanni Paolo II, che venne pellegrino nella vostra terra beatificando alcuni dei vostri martiri, e a Papa Francesco, che tra qualche giorno riceverà i vostri vescovi e si è recato a pregare in questa bella basilica pochi anni fa, e ha voluto erigere qui in Italia un Esarcato Apostolico perché i vostri fedeli siano seguiti pastoralmente in modo più capillare ed attento. Eleviamo una preghiera per il caro Cardinale Achille Silvestrini, mio Predecessore come Prefetto del Dicastero dal 1991 al 2000, del quale venerdì sono stati celebrati i funerali con la presenza del Vostro Arcivescovo Maggiore e di tanti vostri vescovi, che tanto ebbe a cuore anche la vita della Chiesa Ucraina. Ma non possiamo non ricordare qui la figura del Metropolita Andrej Sheptycky, che avviò a Roma, novant’anni fa, gli Incontri dei Vescovi greco-cattolici, e il Card. Josyf Slipyj, che consacrò la Basilica di Santa Sofia cinquant’anni fa, nella certezza che se anche in Ucraina la Chiesa era costretta alle catacombe e all’oscurità della vita clandestina, il fulgore della fede e la potenza della Parola di Dio che opera in coloro che credono non poteva restare nascosta. La Chiesa, la cattedrale del popolo greco-cattolico, si fece idealmente pellegrina trovando riparo presso le reliquie dei Santi Apostoli Pietro e Paolo. E non voglio dimenticare il caro e venerato Card. Husar, vostro Arcivescovo Maggiore, personalità così rispettata e amata da tutto il popolo ucraino come una espressione vivente e lucida della nazione ucraina. E un pensiero di rispetto e di preghiera va anche al Card. Lubachivskyi che ho conosciuto personalmente e che tanto ha lavorato per la Chiesa ucraina nella madre Patria e nella diaspora.
3. La certezza della misericordia di Dio che ha guidato la vita della vostra Chiesa apre il cuore affinchè sia purificato da ogni forma di rancore o comprensibile fatica umana a perdonare, e viva una esperienza non solo di libertà esteriore, ma soprattutto di liberazione interiore. Prima ancora che nei muri di una pro-cattedrale per il popolo in esilio, la Sapienza di Dio ha posto la sua tenda e vuole continuare a farlo nel cuore dei fedeli, capaci di vivere il Vangelo come forza capace di cambiare la storia, come urgenza di pace e di riconciliazione, come possibilità di cercare strade comuni tra coloro che un unico battesimo ha immerso nella Pasqua di Cristo e un’unica unzione ha consacrato come popolo sacerdotale, regale e profetico.
4. Affidiamo all’intercessione della Tutta Santa Madre di Dio, Maria Santissima, tanto venerata in particolare a Zarvanytsia, i lavori del Sinodo dei Vescovi, perché chieda per il loro il dono della Divina Sapienza e del discernimento sul tempo presente; Ella custodisca sotto il suo manto l’Ucraina, e in particolare accompagni con la sua preghiera la vita dell’Esarcato appena costituito in Italia per l’assistenza pastorale di tanti figli e figlie della vostra Chiesa. Amen.
† кардинал Леонардо Сандрі,
Префект Конгрегації для Східних Католицьких Церков
