Вітальне слово єпископа Донато Оліверіо, представника Італійської єпископської конференції

ВІТАЛЬНЕ СЛОВО

єпископа Донато Оліверіо,
представника Італійської єпископської конференції

Тішуся, що й цього року можу передати вітання від Президента Єпископської Конференції Італії кардинала Анджело Баньяско та італійських єпископів Його Блаженству Святославу і вам, отцям Синоду Єпископів УГКЦ, які зібралися на свої засідання в м. Івано-Франківську. Привітання від імені кардинала Анжело Баньяско передаю в дусі сопричастя, яке характеризує відносини Синоду Єпископів УГКЦ та Єпископської Конференції Італії.

Цього року ваш Синод розглядатиме тему «Парафіяльне душпастирство і новітні виклики». Парафія є важливою складовою партикулярної (місцевої) Церкви, привілейованою формою її присутності та дії. Вона є першим обличчям Церкви, яке постає перед християнами і нехристиянами. Саме при парафії Церква стає приятелькою в подорожі, яка запрошує всіх.

Минулої неділі — напередодні вашого державного свята — Святіший Отець закликав до миру в Україні, де останніми тижнями значно посилилися бойові дії. Стурбований загостренням конфлікту на Сході України, Папа Франциск закликав сторони до миру, зазиваючи їх дотримуватися взятих зобов’язань і просячи «допомоги організацій та людей доброї волі», щоб дати відповідьна»надзвичайну гуманітарну ситуацію». «Нехай Господь подасть мир Україні, — прохав Папа. — Нехай заступається за нас Пречиста Діва Марія!»

Період від червня 2014 року до червня 2015 року характеризувався насамперед імпульсом, який дістала також Італійська Церква від Надзвичайного Синоду на тему сім’ї, проведеного в жовтні 2014 року, та підготовкою до цьогорічного Звичайного Синоду, запланованого на жовтень цього року, через залучення дієцезіальних і парафіяльних спільнот, зокрема через поширення Святим Престолом записника.

У суботу, 4 жовтня 2014 року, у переддень відкриття синодальних засідань, на площі Святого Петра відбулася (в прямому теле- і радіоефірі) загальна молитва за участю Святішого Отця.

Темі «Загальне добро сім’ї» було присвячено вересневе повідомлення Постійної ради, а також категорична заява від 18 жовтня 2014 року з приводу реєстрації в Римській мерії шлюбу, укладеного за кордоном, осіб однієї статі. Особлива увага з боку Італійської Церкви, як у молитві, так і в щоденному та постійному служінні, була присвячена переслідуваним християнам і мігрантам. Свідченням цього є різкий серпневий заклик керівництва Єпископської Конференції Італії до Європи («неуважної і байдужої, сліпої і глухої перед переслідуваннями, жертвами яких є сотні тисяч християн»), — заклик, який мав із часом практичну реалізацію в організації дня молитви 15 серпня, а згодом у пропозиції всім спільнотам — і не лише італійським — присвятити надвечір’я свята П’ятдесятниці сучасним мученикам, трагедії багатьох християн і багатьох осіб, чиї фундаментальні права на життя і вільне віросповідання систематично порушуються. Керівництво ІЄК дало про себе чути також у зв’язку з вбивством 7 вересня 2014 року в периферії столиці Бурунді трьох італійських монахинь, сіверянських місіонерок, згодом — під час двох важливих подорожей: 13–16 жовтня невелика делегація під керівництвом Генерального секретаря монс. Нунціо Галантіно перебувала Іраку, щоб зустрітися з єпископатом і представниками місцевої Церкви, а також відвідати структури, де перебувають тисячі християнських біженців і язидів; 2–4 липня, на запрошення латинського Єрусалимського Патріарха, члени керівництва ІЄК були у Святій Землі, у Газі (зруйновані квартали, Йорданський госпіталь, школа латинського патріархату) та Сдероті, місті в південній частині Ізраїлю, яке часто піддається бомбардуванню.

Іншою важливою темою року стала підготовка до V Національної церковної конференції (Флоренція, 9–13 листопада 2015 року). У зв’язку з цим у листопаді було видано вказівки щодо відповідних етапів підготовляння, в яких було взято до уваги чинний досвід помісних Церков. В усіх дієцезіях відбулися зустрічі, конференції і наради, присвячені використанню соціальних медіа та залученню до них наймолодших членів Церкви.

Під час засідання Постійної ради у вересні кардинал Анджело Баньяско, отримавши recognitio від Апостольської Столиці, проголосив власним декретом рішення італійських єпископів про обрання Президента цієї Конференції: «Зважаючи на особливий зв’язок італійських єпископів з Папою, Єпископом Рима, призначення Президента Конференції зарезервоване за Святішим Отцем на подання Генеральної асамблеї, яка своєю більшістю вибирає трійку дієцезіальних єпископів».

Слід звернути також увагу на Пасторальну ноту «Католицька школа як виховний інструмент помісної Церкви для суспільства», видану через 30 років після відомого пасторального документа «Католицька школа в сьогоденні Італії» (1983) з метою осучаснити погляд церковної спільноти на присутність католицької школи в нашій Державі.

Урешті, було розпочато третій етап «Позики надії», акції, яка разом із соціальним кредитом, доступним всім людям, а головно сім’ям, призначена для фінансування невеликих підприємств чи нових підприємницьких ініціатив.

Генеральний секретар ІЄК монс. Нунціо Галантіно не так давно висловився на тему імміграції, головно після слів Папи, який заявив, що «відштовхувати іммігрантів є проявом війни». «Ми чуємо розмови про неможливість прийняти таку велику кількість осіб, які просять притулку, — сказав монс. Галантіно. — Політика — це форма любові… вона повинна бути найбільшою пригодою для того, хто відчуває подібну місію». «Це спонукало мене, — підкреслив Генеральний секретар, — бути дуже чітким у своїх заявах, зроблених останніми днями, щодо драматичних подій із біженцями та іммігрантами: жоден політик не може заробляти собі бали на долі інших людей і жодна соціальна проблема браку місця праці й боязні за майбутнє не може перекреслити милосердя, любові й терпеливості». Церква, на думку монс. Галантіно, має потребу не в ексклюзивній дипломатії, а в євангельському дусі, що не перестає повторювати Папа Франциск. «Зрештою, ким будемо ми, італійські єпископи, без Італії? — поставив запитання Генеральний секретар ІЄК і відповів: — Наша місія не може бути відділеною від долі нашої Держави, для якої ми є не тільки вірні, а й слуги». У ширшому ключі стосовно Європи монс. Галантіно зауважив, що «Європа не може стати прокляттям; це політичний проект, необхідний світові, на який Церква споглядає з трепетом як на приклад, на дар Христа».

Цими днями Президент ІЄК знову висловився на тему імміграції: «Запитую себе, чи міжнародні організації, особливо такі, як ООН, що символізує політичну та фінансову владу, намагалися серйозно і рішуче протистояти цій людській трагедії… Це виклик, якому слід серйозно протистояти».

† Донато Оліверіо,