Відбулося греко-католицьке паломництво до Санктуарію Божого Милосердя у Кракові-Лагевніках
В суботу, 18 травня 2019 року, греко-католики зі Словаччини прибули на 10-те паломництво до Санктуарію Божого Милосердя в Кракові. Також до них приєдналася група вірних Вроцлавсько-Ґданської єпархії на чолі з владикою Володимиром Ющаком.
Насамперед, прибулих паломників привітав краківський архиєпископ-сеньйор кардинал Станіслав Дзівіш, який у своєму виступі вказав на Церкву як громаду, яка постійно розвивається. «Європі потрібна яскрава, динамічна Церква, яка продовжує розвиватися в дусі цінностей нашого Спасителя». Кардинал також відзначив унікальність і винятковість того дня, коли вірні греко-католики прибули до Санктуарію: «18 травня 99 років тому у Вадовіцах народився Кароль Войтила, наш улюблений святий Папа Іван Павло II. Не забуваймо його і того всього, що він зробив для словаків, поляків, Європи та всього світу. Подумайте про нього сьогодні і моліться до нього, просячи необхідні благодаті для наших земель», — додав кардинал. Після цих слів усі присутні в храмі почали з ентузіазмом аплодувати.
Молитовну програму прощі розпочав Акафіст до Пресвятої Богородиці. Після Акафісту Архиєрейську Божественну Літургію очолив прешовський архиєпископ і митрополит Ян Баб’як, а проповідь виголосив Вроцлавсько-Ґданський єпарх Володимир Ющак. Разом з ними співслужили 80 священиків.
У проповіді владика Володимир висловив радість, що віруючі греко-католики зі Словаччини та Польщі, серед яких є також лемки з другого боку Карпат, об’єдналися в цьому паломництві до Божого Милосердя. «Божа милість не обмежена в людських силах, і чим більше людина довіряє Божій милості, тим більшою є милість Божа. Бог хоче, щоб кожна душа була довірена йому, тому що в той час він може безмежно наділяти кожного своїм безмежним милосердям», — сказав владика Володимир про ставлення Бога до людини.
«Бог задоволений, коли хтось вимагає від нього багато, тому що тоді Бог може дати багато, він може поділитися з своєю безмежною милістю. Бог хоче, щоб наші прохання про Божу милість були повсякденними, звичними і притаманними кожному з нас. Це відбувається, коли ми застосовуємо або практикуємо богословські чесноти щодня: віру, надію і любов, тобто коли ми живемо моральними чеснотами». Проповідь нагадала, що Бог є дійсно милосердний, про що свідчать слова Ісуса Христа в притчах про втрачену вівцю, драхму і в одній з найкрасивіших притч — про блудного сина. Владика поділився яскравим спогадом з дитинства про 50-й псалом, який починається словами: «Помилуй мене Боже по великій милості твоїй…» — цей псалом навчила його мама на церковно-слов’янській мові. «Це не просто щоденна молитва, а образ живого відношення східних християн, невід’ємна частина, що їх характеризує і є глибоким відданням себе Божій милості», — додав єпископ Володимир. Літургію та всю паломницьку програму супроводжував спів хору церкви св. Романа Сладкопівця.
На завершення проголошено, що наступне паломництво відбудеться в суботу, 23 травня 2020 року. Згодом краківський єпископ-помічник Ян Зайонц подякував вірним греко-католикам за ювілейне паломництво в цьому році, висловив радість і очікування на наступну зустріч, освятив вервиці, ікони і інші пам’ятки, які віруючі мали можливість придбати, а також уділив благословення на щасливу подорож додому.
Довідка
Лагевники – район міста Кракова в Польщі, де розташований монастир Конгрегації сестер Божої Матері Милосердя. Саме в цьому монастирі провадила своє подвижницьке життя один із найбільших містиків Католицької Церкви сестра Фаустина Ковальська (1905 – 1938), яка в особистому одкровенні, даному їй від Бога, досвідчила глибину Божого Милосердя і необхідність його особливого вшанування. Санктуарій Божого Милосердя, який виник на місці монастиря, став одним із найбільших паломницький центрів Європи. Сьогодні це великий архітектурний комплекс, до якого, крім давніх приміщень обителі, належать базиліка Божого Милосердя, каплиця Вічної Адорації та каплиця святого Йосифа.
Базиліка Божого Милосердя була збудована на початку ХХІ ст. 17 серпня 2002 року її освятив Святіший Отець Іван Павло ІІ і здійснив у ній акт посвяти цілого світу Божому Милосердю. Базиліка, автором проекту якої є Вітольд Ценцкевич, збудована у вигляді корабля і символізує ковчег, у якому спасеться всякий, хто уповає на Божу милість. У нижній частині базиліки розташовані п’ять каплиць: каплиця Communio sanctorum (Святого Причастя), каплиця св. сестри Фаустини з образом Посланниці Божого милосердя, каплиця св. апостола Андрія з іконостасом роботи українського художника Любомира Медвідя, каплиці Божої Матері семи Скорбот та Святого Хреста.
Поряд із базилікою розташована каплиця Вічної адорації (Поклоніння Святим Дарам), де постійно виставлена для вшанування Пресвята Євхаристія і безперервно горить лампада з вогнем Милосердя, яку запалив Папа Іван Павло ІІ.
У каплиці св. Йосифа, яка поєднує два крила монастирських будівель, зберігається найбільша реліквія санктуарію — образ Ісуса Милосердного (інші назви – образ Божого Милосердя, «Ісусе, довіряю Тобі») – копія ікони, яку відповідно до видінь св. Фаустини Ковальської за її ретельними вказівками в 1934 році у Вільні написав художник Євген Казимировський. Образ був створений на прохання Самого Господа Ісуса Христа під час об’явлення сестрі Фаустині, яке сталося в лютому 1931 року. Саме таким, як зображено на іконі, Христос і являв Себе монахині. На іконі з Христового серця пробиваються червоний та білий промені на спогад про кров і воду, які витекли пронизаного списом боку Спасителя. Ці промені є символом відкупительної жертви Ісуса Христа, вчиненої Ним через безмежне милосердя до людей. На іконі прикріплена табличка зі словами, якими Христос через с. Фаустину заповідав молитися до Його Милосердя: «Ісусе, довіряю Тобі». Копію в 1944 році написав польський художник Адольф Гила.
Святіший Отець Іван Павло ІІ, який двічі відвідав Санктуарій Божого Милосердя в Лагевниках, залишив таке свідчення про цю святиню: «Хоч будь-який час і цілий світ можна розглядати як Його храм, все ж існують часи та місця, які обирає Бог, щоб у них люди в особливий спосіб досвідчили Його присутність і Його благодать. Я певний, що це є те особливе місце, яке Бог вибрав для Себе, щоб тут виливати благодаті та уділяти Своє милосердя».
Прес-служба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ