Верховна Рада України прийняла Закон «Про Службу військового капеланства»
30 листопада 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про Службу військового капеланства».
Закон регулює відносини у сфері реалізації конституційного права на свободу світогляду та віросповідання військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби України, а також визначає правові та організаційні засади і принципи діяльності Служби військового капеланства.
Основні поняття Закону
Законом визначено поняття: «Служба військового капеланства», «духовно-релігійні потреби», «задоволення духовно-релігійних потреб», «військовий капелан», «військова капеланська діяльність», «душпастирська опіка», «консультування командування з духовно-релігійних питань», «мандат на право здійснення військової капеланської діяльності», «уповноважений від релігійної організації», «духовні центри».
Служба військового капеланства утворюється як окрема структура у складі ЗСУ, Нацгвардії, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби України, вид якої залежить від обсягу, характеру та складності заходів щодо задоволення духовно-релігійних потреб в їх органі військового управління, з’єднанні, військовій частині, військовому навчальному закладі, установі та організації. У військовій частині на рівні окремого батальйону функції Служби військового капеланства можуть виконуватися одним військовим капеланом.
Згідно із Законом, «Гранична чисельність Служби військового капеланства для Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України формувань та Державної прикордонної служби України не може становити менше 0,15 відсотка граничної чисельності відповідно Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної прикордонної служби України.
Хто може бути військовим капеланом?
Військовим капеланом може бути громадянин України, який є священнослужителем зареєстрованої в Україні релігійної організації та отримав від керівного центру (управління) відповідної релігійної організації мандат на право здійснення військової капеланської діяльності.
Обов’язковою вимогою для зайняття посади військового капелана є наявність вищої богословської освіти (ця норма починає діяти через 5 років після набрання чинності закону).
Не може бути військовим капеланом особа, якій законом обмежено доступ у з’єднання, військові частини та підрозділи Збройних Сил України, Національної гвардії, до інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної прикордонної служби України.
Інші положення Закону
- Законом визначено принципи, на яких здійснюється діяльність Служби військового капеланства, її структура, порядок підпорядкування та загальна чисельність.
- Законом закріплено статус військових капеланів як військовослужбовців, визначено їх функціональні обов’язки та вимоги.
- Законом запроваджено відповідні квоти конфесійного представництва та мандат на право здійснення військової капеланської діяльності;
- Законом передбачено створення Міжконфесійних рад з питань військового капеланства як дорадчих органів при Міністерстві оборони та Міністерстві внутрішніх справ.
- Закон визначає конфіденційність інформації особистого характеру.
Військовий капелан і таємниця Сповіді
Згідно із Законом, «Інформація про особу, що стала відома військовому капелану під час здійснення військової капеланської діяльності, є конфіденційною.
Військовий капелан має право не відповідати на запитання щодо фактів і обставин, які стали йому відомі під час сповіді».
Проєкт Закону зареєстровано за № 4626.
За матеріалами офіційного вебпорталу парламенту України та «Укрінформ»Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ