Великодні привітання від владик Української Греко-Католицької Церкви з-за кордону
«Воскресення день, і просвітімся торжеством, і друг друга обіймім! Промовмо: «Браття» і тим, що ненавидять нас — простім усе з воскресенням, і так заспіваймо: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував» (Стихири Пасхи).
Великоднє привітання ієрархів УГКЦ в Західній Європі
«Через гріх Адама і Єви людство впало в темряву: не могло більше бачити Бога, не могло більше жити в гармонії з ближніми, утратило внутрішній мир, навіть і природа відвернулась від нього. Людина, не послухавши Бога, покинула його.
Але Бог не покинув людини!
Упродовж історії спасіння Бог посилав ангелів, пророків, праведників, які закликали людей до навернення, покаяння. Наостанок же Бог послав свого Сина. Син не тільки проповідував, не тільки творив чуда і давав добрий приклад. Він кров свою пролив за людину, яка його засудила.
Своєю смертю на хресті Христос подолав смерть і, воскреснувши з мертвих, подарував нам життя, від якого людина відмовилася, послухавши змія. Ісус виправив велику несправедливість і зневагу, яку людина — ми з Вами! — завдала Богові. Тому радіймо даром спасіння, яке Христос дарує кожному з нас, і з вдячності живімо новим життям, яке Ісус нам дарував, будьмо справедливими супроти нашого Господа, прославляймо його нашою любов’ю до Бога й до ближнього».
Великоднє привітання українських католицьких єпископів Канади
«У наших церквах, особливо в Велику П’ятницю, хрест має особливе місце, біля символічного Гетсиманського гробу перед святилищем в церкві. Хрест стоїть над гробом Ісуса та пригадує нам про великі страсті нашого Спасителя.
Уранці Великодньої неділі, ми ще раз споглядаємо на хрест, на якім висів Ісус, проте, ми вже з повним радості серцем святкуємо життєдайне Воскресіння нашого Господа. Цей славний хрест проголошує не тільки Христову перемогу над терпінням і смертю, але і також про Христове славне воскресіння з мертвих. Найголовніше, цей хрест сповіщає нам Добру Новину, що і ми також є покликанні співстраждати і вмирати з Ісусом, і тим самим, після своєї смерті та поховання воскреснемо до вічного життя! […]
У цей особливий час, коли ми готуймося до Великої П’ятниці, Великої Суботи та Світлого Воскресіння, стараймося не зосереджуватися на зовнішніх прикрасах, присвячених цьому святу. Натомість, постановім поставити святий хрест основним символом нашої віри в Ісуса Христа.
Зміцнені хрестом Ісуса та Його життєдайним Воскресінням, ми посилаємо ці Великодні привітання усім вірним в Канаді, в Україні та по цілому світі. Вітаємо Пасхальним привітом усіх хворих, немічних та людей похилого віку. Вітаємо та посилаємо щирі вітання Воскреслого Ісуса усім, хто почувається відкинутим або забутим. Ми посилаємо щирі Пасхальні вітання тим, хто бореться за свою віру, тим, хто живе в сумніві і страсі. Живімо в надії, забудьмо про страх, бо Христос воскрес із гробу!»
Великоднє послання владик УГКЦ в Польщі
«У Світлий понеділок, на Божественній Літургії, читаємо в Діяннях Апостолів про обрання Матія на місце Юди. Колегія апостолів, за рішенням Ісуса, нараховувала дванадцяь чоловіків, тому апостол Петро в своїй промові говорить, що „треба“ (Ді. 1, 21) вибрати когось з-посеред тих, хто був у гроні найближчих учнів Ісуса „від хрещення Івана аж до дня, коли Він від нас вознісся“ (Ді. 2, 22). Чуємо також заради чого доповнюється апостольська дванадцятка: цей муж разом з іншими має бути свідком Христового воскресіння (Ді. 2, 22) […].
Справді, власними очима бачили воскреслого Господа лише вибрані ним свідки. Але в Пасхальній утрені, після кондаку і ікосу, ми співали гімн, який починається словами: «Воскресіння Христове бачивши, поклонімся святому Господу Ісусу». Таким чином справджується те, що апостол Іван далі писав у своєму посланні: «Що ми бачили й чули, звістуємо й вам, щоб і ви мали спільність із нами» (1 Ів. 1, 3). Неможливо передати того досвіду, який мали наочні свідки, що бачили воскреслого Ісуса. Але досвід віри, зродженої і зміцненої даром Святого Духа, дозволяє мати спільність з Петром, Іваном і іншими апостолами, і очима серця бачити воскреслого […].
Це є можливе не тільки раз у році. Тим, що відрізняє християнську Пасху від Пасхи юдейської, Пасхи Старого Завіту, є те, що її святкування не обмежується тільки до річного спомину. Адже гімн «Воскресіння Христове бачивши» звучить у храмах Церков візантійської традиції також кожного недільного ранку на утрені, після одного з одинадцяти фрагментів Євангелій, які розповідають про появи Воскреслого. А кожна Євхаристія, зокрема ця, яку звершується в неділю, є святкуванням Христової Пасхи, уприсутненням Його спасительної жертви, переходу від смерті до життя […].
В історії нашої Церкви маємо багато прикладів людей, яких можемо назвати свідками Христового воскресіння. Їхнє свідчення полягало у безстрашному сповідуванні віри, незламній вірності Христові, готовності на смерть в ситуації, коли переслідувачі вимагали зректися єдності з наступником апостола Петра. В нашій свідомості живе пам’ять про мучеників і ісповідників ХХ століття […].
Хай нікому з нас не забракне сміливості у свідченні про Воскреслого! Хай мудрість з висоти навчить нас, як сучасними словами і жестами притягнути до Нього тих, хто ще Його не зустрів».
Владика Борис Ґудзяк, новоіменований архиєпископ і митрополит Філадельфійський
«Я хочу привітати Вас разом з нами празником нашого вічного життя. У воскресінні ми визнаємо, що ми не повинні переживати, ми можемо бути в мирі, ми можемо залишатися розслабленими у смертному тілі, бо воскресне духовне тіло. Адже у наше життя, у наші конфлікти, у гріх цього світу, у плоть гріха ввійшов безгрішний Син Божий. Своїм життям і Своєю повною увагою та послухом Отцеві переміг немочі Адама — твої і мої. Він розтрощив пути ада і розірвав кайдани смерті. І ми, які в Христа хрестилися і в Христа зодягнулися, зодягнулися у Його воскресіння.
Я бажаю Вам жити, але не з надією, що косметика додасть Вам вигляду чи молодості. Я бажаю Вам жити, але не з надією, що фізичні вправи чи дієта додадуть Вам кілька років. Я бажаю Вам жити із вірою у вічне життя.
Ми створені для вічності.
Ми відкуплені дорогою ціною.
Господь переміг нашу смерть і все, що нас умертвлює […].
Нехай радість вічного життя, яке розпочинається тут і тепер, буде завжди з Вами!»
Владика Давид Мотюк, єпарх Едмонтонський
«Тематика притчі про блудного сина присутня впродовж цілого великопісного періоду. Ми змарнували все, що наш добрий Бог нам дав. Ми знищили наше життя і наш світ. Ми забруднили повітря, воду і землю. Птахи, риби та тварини страждають через нашу злобу. Ми занапастили наші тіла та наш розум. Ми покинули сопричастя з Богом і залишили радість його оселі. Ми вибрали свій власний шлях, ми реалізовуємо наші власні ідеї та власні плани. Внаслідок цього, ми зайшли далеко від нашого дому, ми загубились в чужій країні, живемо серед свиней.
Через наше зухвале марнування даних Богом дарів, ми позбавили себе первісної слави, мудрості, краси та сили: ми загубили спадок дітей Божих».
Однак, як ми читаємо в Євангелії від Івана: «Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним» (Івана 3, 16).
Той, хто загубився, тепер знайшовся […].
А зараз наш Отець на нас чекає. Йдімо до Нього з відкритими руками і отримаймо його любов.
В цей святий день Воскресіння нашого Господа, молюся, щоб Божа благодать і любов наповнила ваші серця, серця ваших рідних і друзів, і принесла радість та мир всім людям».
Владика Петро Стасюк, єпарх Мельбурнський
«Дорогі Брати і Сестри, ми покликані проголошувати це послання надії! Ми покликані поширювати Євангеліє і робити „учнями усі народи“. Це наша спільна місія! Це не місія тільки єпископів, священиків і богопосвячених осіб, а місія усіх нас, хто хрещений в ім`я Ісуса.
Щоб бути учнями та робити інших учнями Христа, ми повинні повноцінно приймати участь у новому житті, яке дає нам Воскресіння. Своїм Воскресінням Христос дає нам життя, радість та мир, які ми повинні прийняти. Просімо сьогодні Бога, щоб дав нам можливість затвердити у нашому серці і в нашому житті цю радісну вістку Воскресіння. Також просім Його, щоб дав нам можливість жити цим Воскресінням, як правдиві послідовники Христа, які служать один одному в Церкві.
Святкувати Воскресіння сьогодні нам потрібно більш ніж будь-коли, тому що зараз нам потрібно зосередитися на всіх правдах, які Воскресіння нам об’являє. В часі, коли так багато людей страждає, ми мусимо бути переконані, що життєві випробування та виклики ніколи не заберуть від нас надію, яку нам приносить ця радісна вістка Воскресіння Христового. Наша віра у перемогу життя над смертю, торжество добра над злом, торжество світла над темрявою завжди повинні давати нам надію незалежно від того, які перепони сатана поставить перед нами […].
Молюся, щоб з цим Воскресінням Господня любов наповнила ваші серця і серця ваших родин та принесла всім мир і радість».
Прес-служба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ