Великоднє послання владики Степана Менька: «Бог бажає нашої переміни!»

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ

преосвященного владики Степана Менька, екзарха Донецького,

до духовенства та вірних

Всесвітліші і всечесні отці,
преподобні отці,
брати і сестри в чернецтві,
дорогі брати і сестри у Христі!

(Канон Пасхальної Утрені)

Ось і ще один рік, в якому святкуємо Пасху в таких нелегких умовах. Молимося до Бога, щоб звільнив нас від таких терпіннь, щоб гарно і радісно ми могли заспівати — Христос Воскрес!

Але що нам видається добрим, то в масштабах світу у Божих планах є не так, як ми думаємо, і тому це стає незрозумілим для людського розуму. Щоб побачити Христа у славі воскреслого потрібне очищення. Очищення нашого розуму і переміна серця. Такого очищення потребує весь людський рід. Бог бажає нашої переміни!

Багато людей, наших знайомих і незнайомих, за цей час перейшли у вічність. Але щоб нас Христос перевів від смерті до життя — просвітімся. Хто може нас просвітити і очистити почування, як не Христос?

Він для нас світло у темряві нашого життя. Навіть тоді, коли ми не до кінця розуміємо, чого Бог від нас вимагає, то вистачає просити його: «Ісусе Христе просвіти мене! Дай пізнати волю твою!» Святе Письмо дає підказку для нас: «Воля Божа: святість ваша…», — читаємо у апостола Павла (1 Сол. 4,3)

Дорога нашого освячення є нелегкою. Навіть тоді, коли ми знаємо мету нашого життя, наша гріховна природа і оточуючий світ, а також ворог нашого спасіння стають великою перешкодою на цьому шляху. І знову звертаймося до Спасителя у молитві: «Воскреслий Господи, воскреси і мою гріховну природу, без тебе що ми доброго можемо зробити?»

Тільки у покорі і молитві за себе, за близьких нам людей і за цілий світ ми зможемо просвітитися, і тоді побачимо у славі воскреслого Христа. А Христос як Світло світу ясно покаже нам дорогу до вічної слави з ним, а також дасть сили йти нею перемагаючи всілякі труднощі.

Це Він, як Сонце, що раніше від сонця зайшов у гріб, смертю і воскресінням вивів упалого Адама з темряви, може і нас вивести із тіни смерті! Це Він «… що зійшов у глибини підземні і розбив кайдани вічні, що держали ув’язнених…»! Це Він «… адову зруйнував силу і воскрес як переможець… і упалим подав воскресіння»!

Тому закличмо разом з піснепівцем: «О, Владико, устань! Впалим подаєш воскресіння» (Ікос на Пасхальній Утрені).

Подай і нам силу воскреснути з гріховного гробу, відвали камінь, що не дає нам можливості вийти з нього. Покажи нам Сонце Правди, яке розсіває темноту гріховну, молимо тебе Воскреслого і переможця життя над смертю.

В яких би часах ми не жили, які б нам терпіння не дошкуляли, і навіть якби перейшли від смерті у вічність, для нас Христос завжди буде Сонцем Правди!

Вітаймо радісно один одного в цей Великодній час:

ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!