СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиВелике послання відваги: брат Бенуа про реальність війни та підтримку України
Здійснивши декілька візитів в Україну, представник екуменічної спільноти Тезе брат Бенуа зізнається, що близькість до війни перемінює. Учасник спільноти ділиться свідченням про силу українського народу, ініціативами солідарності та пригадує свою останню зустріч з реальністю війни в Україні.
Поруч зі складною боротьбою українців з ворожою агресією та її наслідками, зростає кількість ініціатив на підтримку України. Свою солідарність ще з перших місяців війни висловлювала міжнародна християнська екуменічна спільнота Тезе (Taizé), що знаходиться у Франції. Протягом кількох останніх років зв’язок України зі спільнотою міцнішав — одна із міжнародних молитовних зустрічей у 2018 році проходила у Львові. Тож з початком війни члени спільноти намагалися висловити свою солідарність у молитві та гуманітарних місіях. В інтерв’ю для Радіо Ватикану — Vatican News про численні проєкти підтримки та про послання відваги від українців розповів представник екуменічної спільноти брат Бенуа.
Брате Бенуа, Ви вже декілька разів їздили в Україну з гуманітарною місією солідарності. Насамперед дякуємо за постійну молитву й підтримку, та просимо поділитися своїми враженнями від цієї подорожі. Що з побаченого найбільше вразило Вас?
Я був в Україні на початку травня з двома іншими братами спільноти Тезе. Ми декілька днів перебували у Львові, і я продовжив свою подорож до Києва, Івано-Франківська, Тернополя та Трускавця. В кожному місті ми організовували молитву та візити в місця прийому внутрішньо переміщених осіб зі Сходу України. Також ми мали зустрічі з керівниками різних християнських конфесій. Ця подорож викликала в мене багато емоцій, оскільки ми впритул зустрілися з реальністю війни. Цей візит дав поштовх проєктам солідарності, які сьогодні проводить спільнота Тезе на підтримку України. І декілька тижнів тому я знову повернувся в Україну з новим візитом. Мене найбільше вразило те, що я знову побачив, як війна продовжує зачіпати всі міста, в яких я побував. Далі тривають повітряні тривоги, блокпости, на вулицях можна зустріти багато військових, особливо молодих. Під час першого візиту до Львова я взяв участь у похороні молодого захисника Артема Димида, чию сім’ю я добре знаю. Ця реальність війни дуже перемінює того, хто прибуває ось так ззовні, але щоденно молиться за мир. Українська християнська молодь привезла мене в Ірпінь — місто, яке дуже постраждало від бойових дій. На згадку греко-католицький священник дав мені маленьку частинку російського снаряда, що влучив в храм. Всі ці спогади я міцно тримаю у своєму серці і, звісно, як і раніше — у своїх молитвах.
Відомо, що наразі у спільноті Тезе триває акція збору канцтоварів та теплих речей для українців. Розкажіть більше про благодійні ініціативи на підтримку України.
Підтримка ініціатив солідарності розпочалась ще в березні, коли ми підтримали діяльність молодого вчителя, що проводив онлайн-уроки для дітей та підлітків, які не мали змоги ходити до школи. З цього розпочалась наша допомога українцям. Згодом, ми продовжили нашу підтримку у вигляді багатьох ініціатив для дітей та молоді. До прикладу, долучались до діяльності київської асоціації, що дбала про дітей, переміщених з Донбасу. Так само ми підтримуємо християнські спільноти, зокрема римо-католицьку парафію святого Івана Павла ІІ у Львові та монастир Згромадження Отців Оріоністів, які розмістили в себе багато вимушених переселенців зі сходу України.
Нещодавно народилось ще декілька нових проєктів. Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав часто надсилає нам запити — в особливості закликає до молитви та духовного сопричастя, а також подає конкретні ідеї. Нещодавно ми розпочали в Тезе збір канцтоварів, які надійдуть прямісінько в центр приймання переселенців, який організувала Спільнота святого Егідія у Львові. Також, у співпраці з фундацією, що опікується 800 дітьми, які під час війни втратили одного або двох батьків, ми долучаємось до їх підтримки. І нарешті, останнім проєктом, над яким ми працюємо, є допомога семінаристам, а саме матеріальна підтримка для проживання та навчання в українських семінаріях. Наша спільнота намагається висловити свою солідарність як в духовний, так і матеріальний спосіб.
Однією з харизм екуменічної спільноти Тезе є об’єднання тисяч християн у спільній молитві по всьому світу. Чи існує сьогодні зв’язок з українською християнською молоддю?
Щодня я отримую повідомлення з проханнями про молитву, а також новини від наших друзів з України. Оскільки ми організовували екуменічні молитви в різних містах, кожен такий момент викликав багато емоцій. У своєму серці ми ввіряємо Богові всіх людей, які сьогодні страждають від війни, а також тих, на кого вплинула воєнна агресія та вони були змушені покинути свої домівки. З молоддю нас також пов’язує їх візит до осідку нашої спільноти, а саме до села Тезе, що знаходиться у французькому регіоні Сона і Луара. Цього літа ми прийняли близько 500 молодих людей — жінок та підлітків, які на тиждень завітали до нас, щоб поповнити духовні ресурси, відпочити та поділитися переживаннями з іншими людьми.
Яке послання Ви хотіли б залишити християнам в Україні, яким складно розгледіти світло серед темряви війни?
Це дуже важливе питання, яке торкається мене особисто. Тому що це насилля, страх та війна, що не закінчується, є дуже важким випробуванням. І в духовному плані також. Але я хотів би наголосити, що я отримую від наших українських друзів велике послання відваги. Попри випробування війною та подекуди сумніви щодо втручання Бога в цю ситуацію, українці дуже сміливі. Ви переживаєте цей період з величезною моральною силою. Тому, я хотів би донести, що українці дають усім нам неймовірне свідчення того, що останнє слово не за війною, жорстокістю та злом, але за миром, справедливістю та правдою.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
