СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«В Різдві Господь рідниться з кожним з нас», — владика Михаїл Колтун
У своєму цьогорічному Різдвяному посланні, наповненому поетичними рядками та посиланням на Катехизм Української Греко-Католицької Церкви «Христос — наша Пасха», преосвященний владика Михаїл Колтун, єпарх Сокальсько-Жовківський, закликає кожного із нас відкрити глибинний сенс Різдвяної ночі. За його словами, «у Різдві Господь рідниться з кожним з нас», а тому ми повинні цю Божу любов і благодать нести далі до наших ближніх.
РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ
єпарха Сокальсько-Жовківського владики Михаїла Колтуна
Різдво 2020–2021
Христос Рождається! Славімо Його!
Різдво є нашим святом
«Протягом існування світу і людства Бог завжди себе виявляв у своєму благодатному Провидінні, яким він діє у світі, підтримує світ в існуванні і провадить його до звершення» (п. 112, Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха»). «Ти твоєю владою держиш створіння і твоїм промислом будуєш світ» (молитва на освячення води). А за наших днів на землі Бог народився і став людиною. Все Боже єство ввійшло в людське тіло, прийняло на собі процес народження, щоб бути одним з нас в людському тілі і явити нам Добру Новину в земному житті. Цією Доброю Новиною є те, що Христос-Бог народився і Божі слова до нас промовив, вказуючи, як ми маємо жити, щоби на землі признати Його ласку і поміч і в Його ласці перейти до живої вічності. Ласку свою Ісус Христос нам не тільки об’явив, але запевнив: усе, що будете просити — дасться вам. До сих пір не отримували, бо не просили. А тепер просіть і дасться вам (пор. Мт. 7, 7).
Народження Ісуса Христа на землі є виразом Його предвічної любові до людства, до кожного з нас. В Різдві Він рідниться з кожним з нас. Тому ми маємо важний обов’язок любити ближнього, з яким Ісус Христос поріднився і став подібним до нас, щоб і ми уподібнювалися до Нього в Його любові. Тому Христос так наполягає на любові між нами і щоб ця любов була правдива, жива, щоб її можна було бачити, чути, розуміти, бажати. Ісус Христос до цієї любові закликав апостолів і мовив до Петра: «Чи любиш Мене?» (Ів. 21,16). Цей Апостол, як і всі інші, свою любов до ближніх, до Церкви, до вірних засвідчив своїм життям і смертю. Сьогодні наша Церква удостоїлася цієї апостольської нагороди, тому що в своїм служінні впродовж своєї історії свідчила, на взірець Петрової любові, — любов і вірність Йому і усім вірним, які йшли за голосом Пастиря, голосом Церкви і ця любов є живим свідченням Божої ласки, бо «де є любов між нами, там я серед вас» — говорить Господь (пор. І Ів. 4, 12).
Втішаємось, що цього Апостола, якого навіть тінь була неустрашимою силою проти недуг і смерті, сьогодні його нетлінні святі мощі ми удостоїлися прийняти до катедрального храму нашої єпархії м. Сокаль. Тепер святий апостол Петро, який є очільником в любові Христовій на землі, перебуває серед нас. Він, що отримав з уст Христа слова: «Паси мої вівці» (Ів. 21, 16). Ми сьогодні його приймаємо з усією Його вірою, любов’ю і апостольським післаництвом від Ісуса Христа.
Поруч мощей апостола Петра є мощі святого апостола Павла, цей що найбільше потрудився серед апостолів. Мощі святих апостолів Петра і Павла в нашому храмі є даром Господа нашого Ісуса Христа і Його Доброї Новини, яку вони принесли до нас. Своїм народженням, своєю новиною Ісус Христос хоче ввійти в наше життя і життя кожного, щоб ми, як і апостоли, своєю невтомною вірою, молитвою та вірністю послужили, як собі, так і ближньому. Я думаю, що кожен з нас хоче відчути і прийняти народженого Бога до себе і, щоб Бог в його житті відкрився своєю ласкою в усіх потребах. Від Різдва цей шлях лежить через любов до ближнього. «Те, що ви зробили одному з моїх ближніх, це ви Мені зробили» (пор. Мт. 25, 40). В різдвяному часі щонайбільше говоримо про гостинність і милосердя, наслідуючи свідомо Господа нашого Ісуса Христа, який з великого милосердя зійшов до нас і своєю любов’ю хоче заохотити нас до любові між нами.
Цю близькість і рідність до Ісуса Христа прийняла і пережила, найперше, Пресвята Богородиця. У ній народилося материнство Боже. Це поєднання любові Бога до Діви Марії і Її до Бога створює для нас надзвичайне заступництво у наших земних справах нашого життя. Катехизм навчає, що «Церква у своєму служінні несе людям допомогу в їхніх земних справах» (п. 912, Катехизм УГКЦ «Христос — наша Пасха»). А Пресвята Богородиця є слугинею Божою, слугинею Церкви, слугинею нашою. Наше довір’я до Пресвятої Богородиці теж народжує у нас Боже синівство, а відповідно триваючи, розвиваючи і зростаючи в цій вірі, ми зростатимемо і в ласці Божій. І чим більшу ми матимемо віру, тим більше Божа благодать буде діяти в нашому житті. Наша віра, поєднана з молитвою, виєднає нам захист і допомогу, якою втішається Пресвята Богородиця, якою втішаються апостоли і до цієї потіхи ми теж покликані, щоб як каже Катехизм УГКЦ п. 911: «Серед втіх Божих явити у світі таїнство воскреслого Христа».
Вітаю всіх любов’ю Бога,
Усім бажаю щасливого Різдва!
Христос Рождається! Славімо Його!
† Михаїл Колтун,
єпарх Сокальсько-Жовківський
Дано у м. Жовква,
день св. ап. Андрія, 13 грудня 2020 р. Б.
