СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Уважаймо, щоб не втратити шанс на зустріч з Богом», — владика Володимир Ющак
Чи задумувались ви коли-небудь про те, що ми маємо можливість зустріти Христа у нашому житті? Історія про зцілення герасинського біснуватого нагадує, що Бог завжди бачить нашу цінність і приходить до нас навіть у найскладніших обставинах. Навіть якщо весь світ здається байдужим, Господь ніколи не залишає нас. Запрошуємо вас разом з владикою Володимиром Ющаком, єпископом Вроцлавсько-Кошалінської єпархії, зануритися в роздуми над цим уривком і відкрити для себе нові грані Божої любові та турботи.
З цієї проповіді владики Володимира Ющака ви дізнаєтеся:
- що такого особливого в географічному місці, до якого прийшов Ісус, щоб оздоровити біснуватого чоловіка?
- чому Ісус Христос послухав і дозволив злим духам увійти у стадо свиней?
- чому визволення біснуватого чоловіка є таким важливим моментом у контексті Божої любові до кожної людини?
- як боротьба добра і зла, описана в уривку, відображається у житті кожного християнина?
- чому мешканці Геразинської країни не скористалися з можливості прийняти Христа у своєму житті?
- які висновки ми можемо зробити для себе, щоб не втратити шанс на зустріч з Богом у своєму житті?
Сьогодні 23-та неділя після Зіслання Святого Духа. Щойно ми чули уривок Євангелія від святого Луки про оздоровлення Христом біснуватого, тобто чоловіка опанованого злими духами. Було їх багато — леґіон, тобто біля шести тисяч, адже стільки військових нараховував римський леґіон. Ісус Христос іде до Геразинської, тобто поганської країни, біля Галилеї. Назустріч виходить йому біснуватий чоловік. Всі довкола боялись цього чоловіка, особливо тоді, коли ставав агресивним. З цілого контексту бачимо, що Ісус іде до Геразинської країни тільки тому, щоб звільнити з неволі диявола цю нещасну людину. Дозвольте декілька моїх думок щодо цієї події, яку наводять три євангелисти: Матей, Марко та Лука.
Людина є цінністю
Ось перша думка, якою я хотів сьогодні поділитись. Деколи можемо почути, що сьогоднішній євангельський опис говорить про свиней, бо Спаситель дозволив злим духам увійти у їхнє стадо. Всі тварини, які становили власність мешканців місцевості, пропали, кидаючись з кручі в море. Для власників свиней була це дуже велика матеріальна втрата. Однак Христос дозволив злим духам увійти у безрогих, щоб показати, що найбільшою вартістю є людина. І немає значення, ким є ця людина: чи це єврей, чи Христовий учень, а чи поганин. Немає значення, чи це хтось багатий, а чи бідний; немає значення його національна приналежність та жодні інші фактори. Людина сама в собі становить найбільшу цінність.
Тільки для оздоровлення цього біснуватого чоловіка Христос прийшов до поганської Геразинської країни. Не мав тут нічого іншого для здійснення. Прогнавши злих духів, повертається в Галилею. Людина є найбільшою вартістю. Кожний і кожна з нас є найбільшою вартістю. За нас помер на хресті Христос. Ми становимо святиню Святого Духа. Не забуваймо про це, оцінюючи інших і себе.
Пам’ятаймо також про це, коли, погоджуючись на гріх чи виконуючи щось, що опісля приносить нам шкоду на душі і на тілі, піддаємось фактично владі злих духів. Христос хотів показати поганським мешканцям Геразинської землі, що цей нещасний, біснуватий чоловік, є цінним в Божих очах. Ціннішим як їхнє стадо свиней. Христос пригадує також нам сьогодні, що ми є цінніші, аніж всяке інше матеріальне добро.
Бог звільняє людину від зла
Тепер друга моя рефлексія на тему почутого сьогодні євангельського тексту. Біснуватий, побачивши Христа, дуже сильно закричав. Мусів це бути дуже страшний крик. У цьому чоловікові кричали демони, які не хотіли покинути свою жертву.
З іншого боку, напевно, був це також крик й цього нещасного чоловіка, який очікував допомоги, побачивши Христа. У цій людині, подібно, як і в кожному з нас, напевно, відбувалася боротьба поміж тим, що Боже і святе, та поміж тим, що зле, диявольське. У людині досі відбувається боротьба добра зі злом, святості з грішністю. Сама людина залишається безсильною, тим більш, коли проти неї постає леґіон злих духів, приманюючи її марнотою цього світу. Єдиним, хто спроможний противитися злу та спроможний вигнати диявола, є Христос, Син Всевишнього Бога, як називають його злі духи, підкоряючись йому. Без допомоги нашого Спасителя ми не в силі побороти гріх.
Ми, однак, перебуваємо у кращій ситуації, аніж біснуватий чоловік з сьогоднішнього Євангелія. Маємо Святі Таїнства, особливо Таїнство Покаяння, яке дозволяє нам позбутися гріха та звільнитися з неволі диявола. Маємо Таїнство Пресвятої Євхаристії, тобто того самого Ісуса Христа, який звільнив з неволі диявола навіженого чоловіка. З Ним не мусимо боятись злих духів, бо це вони бояться Його і тремтять перед Ним. Від нас залежить, чи захочемо скористатися з Його охорони.
Не втратити шанс на зустріч з Богом
Ще одна рефлексія. Що принесли Христові відвідини у Геразинській, поганській країні? Парадоксально, чоловік, який був біснуватий, не тільки був звільнений з неволі гріха і диявола, але також повірив у Христа як Спасителя, Божого Сина. Він хотів навіть іти за Ісусом, як Його учень, на що Христос не погодився. Спаситель наказав йому залишитися на місці та розголошувати всюди те, що Він зробив йому.
Але мешканці Геразинської землі, які були свідками чуда, які бачили увільненого від злих духів свого побратима, не скористалися з Христових відвідин. Були лише перелякані та стурбовані втратою свого майна. Не ставили запитань, ким є чоловік, який звільнив біснуватого, тільки боялись, щоб Він не накоїв їм ще якогось більшого лиха. Тому просили Його, щоб відійшов від них та щоб залишив їхню країну. Так і сталось.
Коли Христос повернувся до Палестини, тут вже на Нього чекала велика сила народу. Може жаліємо деколи, що Христос не живе в наших часах, уявляючи собі, яких благ ми би могли досвідчити. Однак, у житті можна зустріти Христа, бачити його, бути свідками Його чудес, але не скористатися з цього. Пригадуючи Євангеліє з минулої неділі про багача і Лазаря, доречними є Авраамові слова, спрямовані до багача, коли він просив послати з неба Лазаря з попередженням до своїх братів, які вели на землі грішне життя. Тоді Авраам відповів: «Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять» (Лк. 16, 31).
Уважаймо, щоб не втратити шанс на зустріч з Богом. Він може бути біля нас. Може на наших очах робити чудеса. Якщо будемо турбуватися тільки за збереження свого стану посідання, можемо втратити шанс, який повторно не трапиться. Одночасно пам’ятаймо також, що свідками і Христовими апостолами можуть бути не тільки святці, але також звичайні люди, бо ми всі досвідчуємо Христове оздоровлення. Не забуваймо давати про це свідоцтво перед сьогоднішнім світом.
Господь цінує кожного із нас
Дорогі у Христі Сестри і Брати!
Живемо у дуже складних та непевних часах. Війна в Україні, економічні та інші проблеми, примусили більшість з тут присутніх залишити свій дім в Україні та вирушити в мандрівку у чужі краї. Деколи може видаватись, що всі нас залишили, та що світ забув про нас. Пам’ятаймо однак, що Христос залишив свою земну батьківщину і подався у чужий, поганський край, щоб там оздоровити та звільнити від неволі гріха і диявола тільки одного нещасного чоловіка. Він і сьогодні з нами всюди там, де може кинути нас лиха доля.
Всім бажаю оптимізму та усвідомлення, що в нашому горю ми не самі. Гарного та повного душевної радості дня!
† Володимир Ющак,
єпископ Вроцлавсько-Кошалінської єпархії
