СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУкраїнська парафія в Аугсбурзі відзначила 80-ліття з дня заснування
Вісімдесят років тому, позначені війною, насильством і вигнанням, українки та українці далеко від рідної землі заснували в Аугсбурзі українську греко-католицьке душпастирство. З непростих початків постала сьогодні різноманітна й жива церковна громада, яка нині об’єднує три місця богослужінь у межах Ауґсбурзької дієцезії.
Ювілей був урочисто відзначений святковою Божественною Літургією в Ауґсбург-Крігсгабері за участю єпископа Бертрама, — повідомляє пресслужба Аугсбурзької дієцезії.
У своїй проповіді єпископ Бертрам звернувся до євангельського читання з притчі про суд Сина Людського над народами. Він наголосив, що це не лише «есхатологічне видіння, яке можна взяти до відома і знову повернутися до щоденних справ», а конкретний Божий заклик уже сьогодні спрямовувати своє життя за Його мірками: «Нас судитимуть за нашу людяність — не більше, але й не менше».
У цьому контексті єпископ висловив особливу вдячність і визнання Апостольському екзарху для українців у Німеччині та Скандинавії владиці Богдану, який через хворобу не зміг бути присутнім на святкуванні: «Від першої миті Ти невтомно служиш своїм землякам — з Мюнхена по всю Баварію, Німеччину, Європу — та за дедалі складніших суспільних умов свідчиш про культуру гостинності, християнську відкритість і братню любов».
Діла милосердя як критерій християнського життя
На основі біблійного свідчення про служіння Ісуса Христа Церква впродовж століть сформулювала сім діл милосердя: нагодувати голодних, напоїти спраглих, прийняти подорожніх, одягнути нагих, доглядати хворих, відвідувати ув’язнених і ховати померлих. Єпископ підкреслив: «Не кожен із нас покликаний здійснювати всі ці діла одночасно чи в повноті. Але настане момент, коли навіть найкращі виправдання більше не подіють — вони застрягнуть нам у горлі, коли ми подивимося на своє життя Божими очима».
Небезпека націоналізму
Особливим викликом сучасності єпископ Бертрам назвав націоналізм — «сучасну форму племінного мислення», яка ідеологічно обмежує природне прагнення допомагати потребуючим і виключає тих, хто, мовляв, «не заслуговує» на допомогу через свою національність. «Таке набутих вихованням ставлення дуже поширене, але воно суперечить тому, чого від нас очікує Ісус Христос».
Оскільки Христос помер за кожну людину, всі члени громади несуть відповідальність один за одного. Це «жало» євангельського слова, за словами єпископа, має торкатися серця, щоби людина не стала глухою до «тихого, але наполегливого Божого голосу». Саме це є передумовою метаної — щирого навернення до Бога.
Літургія візантійського обряду
Святкова Божественна Літургія святого Івана Золотоустого була звершена у візантійському обряді. Єпископ Бертрам очолив богослужіння разом із численними священниками та дияконами обох обрядів із трьох континентів. Ця літургійна традиція сягає IV століття і до сьогодні є звичайною формою богослужіння в Церквах візантійського обряду. Її характерними рисами є іконостас та особлива роль літургійного співу.
Українська історія в Ауґсбурзі
Історія української греко-католицької душпастирської опіки в Ауґсбурзі бере початок у часи Другої світової війни, коли нацистський режим депортував мільйони людей, передусім зі Східної Європи, на примусові роботи. Після війни так звані «переміщені особи» були зібрані союзниками в таборах за національною ознакою. Ауґсбурґ став одним із центрів української діаспори в Центральній Європі: у двох таборах міста мешкало до шести тисяч українців, а певний час тут навіть засідав український еміграційний парламент.
Перші українські богослужіння відбувалися ще в приміщеннях казарми Сомме та в церкві Св. Тадея в Ауґсбурґ-Крігсгабері. Навесні 1946 року в церкві Пресвятої Трійці в Крігсгабері вперше священник УГКЦ відслужив Літургію, що стало підґрунтям для постійної української душпастирської громади. Багато вірних, зокрема з Західної України, після війни не повернулися до зруйнованої та окупованої радянським режимом батьківщини.
Сьогодні українська греко-католицька душпастирська опіка в Ауґсбурзькій дієцезії охоплює три місця богослужінь: Ауґсбурґ-Крігсгабер, Герґац—Вомбрехтс в Альґої та церкву Вознесіння Пресвятої Богородиці в Ной-Ульмі, яка виконує також адміністративну функцію. Після повномасштабного російського нападу на Україну у 2022 році кількість членів громади знову суттєво зросла.
Варто додати, що Українська Греко-Католицька Церква є найбільшою зі Східних Католицьких Церков, єднаних із Римським Апостольським Престолом. Вона налічує близько шести мільйонів вірних, переважно на заході України. У Німеччині та Скандинавії українськими греко-католиками опікується Апостольський екзархат, який від початку війни зріс приблизно до 150 000 вірних.
Фото: Julian SchmidtПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
