«У Воскреслому Спасителеві знаходимо зміст життя і надію»: Великоднє послання владики Василя Івасюка

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ

владики Василя Івасюка, єпископа Коломийської єпархії УГКЦ

Преосвященний владико,
всесвітліші, всечесніші і преподобні отці,
преподобні ченці і черниці,
дорогі у Христі миряни Української Греко-Католицької Церкви

Христос воскрес! Воістину воскрес!

«Хто нам відкотить камінь від входу до гробу?»

(Мр. 16, 3)

Дорогі Брати і Сестри! Жінки-мироносиці йшли намастити пахучими оліями тіло Ісуса і ще не знали, що до Його гробу приставлено сторожу. Тому вони не сподівалися зустріти там когось і перемовлялися між собою: «Хто нам відкотить камінь від входу до гробу?»

В Україні вже довготривалий час іде війна. Люди відчуваються безсилими, як тоді жінки-мироносиці. Ми часто запитуємо самих себе: «Хто нам допоможе відкотити камінь руїни, безнадії, розпуки та болю із приготованої могили для нашого народу?»

Український народ мужньо обороняє свою землю, свободу і гідність, але перед нами могутній і підступний ворог. Щось подібно, як в Старому Завіті малий Давид бився з велетнем Голіяфом. Давид переміг, надіючись на Господа.

Гріх наводить на нас страх, бо бачимо його наслідки: знищені до тла міста і села. Але в цьому мороку — багатолітньої кровопролитної війни, Христос дає нам надію на Воскресіння.

Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа — це щоденне нагадування людям про любов і вічне життя, які невпинно наближаються. Але цьому світлому кінцю передувала темрява — засудження і розп’яття Христа. Ви тільки задумайтеся: незважаючи на знання, що ми ніколи не зможемо відплатити Йому, Бог віддав свій найбільший скарб — єдиного Сина за те, аби відкрити людині небо. Жорстоке вбивство Спасителя з Божої волі стає для нас подією тріумфу любові і життя. І хоч хрест та гробниця виглядали як поразка, по всьому настав третій день — Воскресіння із мертвих.

Те, що сталося з Христом є підтвердженням Господнього милосердя і чуда, яких ми так потребуємо сьогодні. Однак, ми не є покинуті. У цій боротьбі і терпіннях Христос крокує з нами до втілення основних християнських засад: істини, любові й боротьби зі злом. Ця християнська «програма» потребує щоденної праці над собою і сприйняття зовнішнього світу саме таким, яким він є. Немає сенсу у скаргах. Він є у боротьбі з гріхом, власними вадами, які руйнують злагоду і добрі відносини з Богом.

Україна вкотре в час світлої надії радіє і сміється через сльози. Леся Українка писала, що треба крізь сльози сміятись: «Геть думи сумні!». Не одна сім’я цими днями гірко плаче, бо когось втратила. Не одному із захисників болить, що війна змінила його життя, на якій він втратив кінцівку чи зазнав важкого поранення.

Ця боротьба багато у нас забрала, але не жагу до мирного життя і свободи, за які вже так багато заплачено. Ця ціна більше не має значення для тих, хто її заплатив. Вони зробили усе можливе, не чекаючи відплати. Однак їхня жертва назавжди повинна бути в головах у тих, за кого заплачено. Тому всупереч горю, яке прийшло на нашу землю: зруйнувало домівки, забрало рідних та друзів, залишило дітей без батьків і батьків без дітей, ми щодня повинні збирати себе по частинах, аби своєю працею, кожен на своїх місцях і в різний спосіб, наближати перемогу. Гарувати задля того, аби мати майбутнє.

Нашим обов’язком є не лише берегти світлу пам’ять про Героїв, а й продовжувати справу їхніх рук. Будьмо гідними зайняти їхнє місце у цивільному чи військовому житті, займатися вихованням молодого покоління, відбудовувати державу і врешті-решт жити, як належить.

Ця війна — це боротьба зі злом і злими силами диявола. Лише одна Україна з цілого світу відважилася рішуче стати з ним до цієї боротьби. Цілий світ не зміг, не захотів, побоявся. Тому Україна зараз як Агнець Божий, який бере на себе гріхи світу. Зло іде на погибель, але воно забирає зі собою і добрих, і злих. Нікого не жаліє, ані дітей, ані хворих, ані пенсіонерів, ані поранених. Таким є «русскій мір».

Люди шукають спокою і миру, але роблячи гріх, вибирають війну з Богом! Тому Воскресіння відкриває кожному з нас Тайну вічного життя, до якого так прагнемо. Воскреслий Христос говорить нам брати участь у Пресвятій Євхаристії, щоби там, у найбільшому милосерді, зустрітися з Богом. Христос вже більше не вмирає. Хоча Його розпинають у світі і на землях України. У Воскреслому Спасителеві знаходимо зміст життя і надію. Наші особисті відносини з Ним дають снагу покірно нести хрест своїм шляхом.

Вітаючи один одного з Христовим Воскресінням, стверджуємо, що Милосердя, Істина, Любов та боротьба з гріхом — головні підвалини для праці і зросту християнина в напрямку до особистого Воскресіння.

Сьогодні разом із Воскресінням Христа бажаю вам радіти воскресінням наших бажань, працювати для славного воскресіння народу України, правди і братерської любові в ній. Казав-бо апостол Павло: «Любов хай буде нелицемірна: ненавидьте зло та туліться до доброго» (Рим. 12, 9).

Серед страхіття і жахів війни шукаймо дорогу через вдосконалення до Воскресіння. Нехай цей шлях буде правдивим, освітленим добрими вчинками й Божою мудрістю.

Пресвята Богородице, Мати Божа Неустанної Помочі, Котра прославляється в Коломийській іконі «Це Мати твоя», випроси милосердя для народу України в цей військовий час.

Господи, що перетерпів хрест і смерть та воскрес із мертвих, дозволь і нам пройти через страсний тиждень, аби увійти у Твоє воскресіння.

Христос воскрес! Воістину воскрес!

† Василій
Правлячий Архиєрей
Коломийської єпархії

Дано в Коломиї,
Катедральному соборі Преображення Христового,
У день Входу Господнього в Єрусалим,
28 квітня 2024 року Божого