СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиУ Стрию молитовно вшанували святого апостола Якова — покровителя Стрийської єпархії
5 листопада 2019 року в місті Стрию відбулися урочистості з нагоди вшанування святого апостола Якова, брата Господнього — покровителя Стрийської єпархії. Архиєрейську Божественну Літургію в наміренні вірних єпархії в катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці очолив преосвященний владика Тарас Сеньків, єпарх Стрийський, якому співслужили преосвященний владика Богдан Манишин, єпископ-помічник та численні священнослужителі, які прибули на святкування дня єпархії з шістнадцяти деканатів.
Чудовим співом Божественну Літургію прикрасили семінаристи Львівської духовної семінарії Святого Духа.
Послання ап. Якова: Бог нас щедро і великодушно обдаровує своєю благодаттю
У своїй проповіді владика Тарас розважав над духовним змістом послання покровителя єпархії святого апостола Якова: «Серед всіх інших апостолів святий апостол Яків є дуже знаменитим, однак дуже мало знаним. Його єдиний лист — послання, яке він написав, читаємо досить рідко, а ще рідше воно є для нас предметом застанови. Тому, хотів би сьогодні роздумати над листом св. апостола Якова, який може виглядати як довгий перелік обов’язків. Але апостол не просто дає нам „настанови“, він також нагадує нам про щось дуже важливе: про те, що Бог нас щедро і великодушно обдаровує своєю благодаттю. Він не є цинічним бухгалтером, який рахує наші гріхи і недоліки, а ми не є рабами списку правил, яких ми мусимо дотримуватися власними силами. Бог ніколи не втомиться давати нам свою благодать, і є радий коли дає її нам якомога більше. Часто коли говоримо про лист апостола Якова, то згадуємо вислів „віра без діл є мертва“. Але в ньому є ще багато інших важливих думок».
«Страждання випробовують та зміцнюють нашу віру», — владика Тарас Сеньків
«Перша думка, яку лист скеровує до нас, — це зрозуміти зміст і ціль терпіння: „Майте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним випробуванням“. Якщо ми стоїмо віч-на-віч із терпіннями, то як вважати їх причиною радості? Апостол Яків відсилає нас до слів Ісуса: „Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім’я Сина Чоловічого ради. Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі“. Ті, хто страждають за „ім’я Сина Чоловічого“, єднаються з Тим, чий хрест викупив нас і освятив усі людські страждання. Тому страждання є частиною Божого плану: вони випробовують та зміцнюють нашу віру», — зазначив єпископ.
Витривалість — це відповідальне та зріле прийняття власної недосконалості
Другою важливою думкою у посланні святого апостола Якова, за словами владики Тараса, є витривалість у випробуваннях, адже вона «допомагає нам дозріти і загартуватися, роблячи нас здатними осягнути вічність, адже зустріч з Розп’ятим та Воскреслим Христом є обов’язковою і остаточною метою вашого життя. „Випробування вашої віри виробляє витривалість“, тож „будьте, брати, витривалі, аж до Господнього приходу“, каже святий Яків. Але що означає бути витривалим у житті та під час випробувань? Витривалість — це не резиґнація, не безпорадність чи поразка, а відповідальне та зріле прийняття власної недосконалості. Це чеснота тих, хто йде вперед, а не тих, хто стоїть нерухомо або здався. Однак витривалість не є просто порадою св. Якова для християн, але способом Божого діяння в історії спасіння. Наш Отець також має терпеливість до кожного з нас, супроводжуючи нас своїми милосердям та великодушністю. Бог зрештою послав Свого Сина, щоб навчити терпеливості, витривалості та відповідальності у сповнені особистого покликання кожного з нас. Тож ми не набуваємо витривалості самі від себе. Ми отримуємо її, коли починаємо з Богом та перебуваємо і зростаємо з Ним кожен день».
Святий Дух є з нами під час випробувань
«Витривалістю шліфується мудрість та сила віри — „чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало. Коли ж комусь із вас мудрості бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться. Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання“. Ап. Яків говорить, що Бог „забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь“. Тому Господь не випробовує нашу віру ні хворобами, ні стражданнями. Але під час випробувань посилає свого Святого Духа, щоб нагадати нам про наше покликання і спонукати нас за всіх обставин витривало уповати на „Отця світла“ від якого „всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить“» — вів далі проповідник.
Слово Боже — це насіння
«Апостол Яків каже, що ми також маємо покладатися на Слово Боже. Бо слово Боже є діяльне, слово і вчинок у Бога єднаються. Кожне слово означає якусь дію, якусь прихильність, і Бог його сповнить. „Прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі. Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами“. Це поучення пояснюється святим Августином: „Людино, Бог створив тебе без тебе. Бог відкупив тебе без тебе, але Бог не спасе тебе без тебе“. Наше спасіння — це не щось автоматичне, не щось магічне, але ми мусимо про нього пильно дбати, потребуємо його бажати. Тому, коли маємо недовіру та сумніви до інших, теж не можемо до кінця пізнати та прийняти правду про себе. Лише терпеливим пізнанням правди про себе, інших та нашого Бога, ми досягнемо досконалого виконання слова, бо Слово Боже — це насіння».
Чекати на прихід свого Господа
«Апостол вказує, що слід зробити, щоб наша зустріч з Ісусом була гідною та ми мали у цьому певність: „Ось хлібороб чекає терпеливо на дорогоцінний плід землі“. Очікує, тому що він посіяв. Це важливо. Він зробив те, що від нього очікували, і тепер він може бути спокійним. Перші християни наголошували на скорому приході Ісуса Христа, тому іноді вони нехтували робити те, що від них очікували, і їм апостол Яків нагадує про це. Ми, з іншого боку — часто забуваємо чекати на прихід свого Господа. Картина сівби або хлібороба, має дуже важливе для нас значення. Сіяти — означає зробити щось для тих, хто прийде після нас, робити щось на майбутнє та задля майбутнього. Тож, просімо в Бога для себе такої мудрості та віри, в силі якої будемо схожими на хлібороба, який сіє, кидає насіння в землю, щоб бути подібними до нього і в нашому очікуванні Господа», — закликав присутніх владика Тарас завершуючи проповідь.
За матеріалами Стрийської єпархії УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
