У селі Витвиця на Прикарпатті відзначили 200-ліття храму
У Світлий вівторок, 7 травня, з нагоди 200-літнього ювілею храму, архиєпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин здійснив архипастирський візит на парафію святого Івана Богослова, що у селі Витвиця, Болехівського протопресвітеріату.
Перша згадка про храм у селі Витвиця походить з податкового реєстру 1578 року. Посвята церкви Св. Івану Богослову відзначена у катедратику Львівської єпархії за 1680 рік. Відомо, що станом на другу половину XVIII ст. у селі на місці існуючої стояла церква.
Сучасний же храм зведений у 1824 році, про що свідчить різьблений напис на надпоріжнику західних дверей: «Roku pańskiego 1824 29 lipca». У 2006 році проведено ремонт будівлі, після якого споруда отримала існуючий вигляд. Сьогодні це — пам’ятка архітектури місцевого значення.
На церковному подвір’ї владику традиційно вітала молодь, чисельно зібрана парафіяльна спільнота, гості святині та священнослужителі. Опісля у храмі відбулася Архиєрейська Божественна Літургія, у часі якої митрополиту співслужили адміністратор храму о. Володимир Каліта, протопресвітер Болехівський о. Василь Дзяйло, а також чисельно зібрані душпастирі Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ. Про це пише Департамент інформації Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ.
Звертаючись до присутніх із проповіддю, митрополит Володимир застановився над глибиною та трепетом слів «Христос Воскрес» для кожного християнина: «Завжди якесь таємниче тремтіння проходить по тілу людини, коли вперше після Великого посту чуємо в Церкві радісне: „Христос Воскрес!“ — „Воістину Воскрес!“. У цих словах звучить перемога життя над смертю».
«Наш побожний український народ співає цю саму пісню Воскресіння. І співав її завжди. Співав колись давно, коли своїми грудьми обороняв рідну землю від навали татарських орд. Співав її у важкі часи панщини й неволі, коли єдиною відрадою була тільки ця свята, прекрасна мелодія „Христос Воскрес“. Наш народ співав її по тюрмах, засланнях, каторгах, співає й сьогодні, у час несправедливої війни, бо вірить, що Бог з тим, хто з Ним», — мовив архиєпископ.
Відтак проповідник додав: «У цей радісний і світлий день хочу побажати всім радісних і щасливих свят. Бажаю вам, щоб ця Пасхальна радість завжди перебувала у ваших серцях, щоб ми всі стали співучасниками вічного життя, у якому будемо повсякчасно святкувати Пасху Христову, благословляючи й славлячи Христа повіки».
Згодом владика привітав парафіян із 200-літнім ювілеєм храму, а також подякував усім вірним, які дбають про нього. Опісля моління була зачитана Митрополича грамота, яку вручили о. Володимиру Каліті та всій парафіяльній громаді за вагомий внесок у відновлення храму та щиру жертовність на благо Христової Церкви. Своєю чергою о. Володимир подякував Архієрею за щиру молитву, батьківську опіку та постійну підтримку громади.
Після цього на подвір’ї святині відбувся Чин освячення таблиць, на яких вказана історія храму. Насамкінець митрополит Володимир поблагословив присутніх освяченою водою. Завершилося моління співом Великоднього тропаря «Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував!».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ