У Львові проведуть наукову конференцію про о. Йосафата Жана, ЧСВВ

12 листопада 2019

29–30 листопада у Львові відбудеться Міжнародна наукова конференція «Моє служіння Україні», присвячена о. Йосафату Жану, ЧСВВ (1885–1972 рр.), франко-канадському священнику Української Греко-Католицької Церкви, місіонерові, церковному і громадсько-політичному діячу.

У Львові проведуть наукову конференцію про о. Йосафата Жана, ЧСВВ

Організаторами конференції є історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, Музей отців василіян в Мондері та Василіянський інститут філософсько-богословських студій імені митрополита Йосифа Вельямина Рутського.

ПРОГРАМА

29 листопада 2019 року
Львівський національний університет імені Івана Франка
м. Львів, вул. Університетська, 1 (Актова зала)

Початок о 10:00 год.

о. Єронім Грім, ЧСВВ (Василіянський інститут філософсько-богословських студій, Брюховичі) — «Життя і діяльність о. Йосафата Жана, ЧСВВ».
Карен Леміскі (Музей оо. Василіян у Мондері, Канада) — «о. Йосафат Жан, ЧСВВ: безмежна відданість».
Петро Шкраб’юк (Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України, Львів) — «Від Крехова до Бучача (1913–1919) — державницькі інспірації отця Жана».
Ліліяна Гентош (Львівський національний університет ім. Івана Франка, Львів) — «Дипломатична діяльність о. Жана в роки змагань за українську державність, 1918–1921».
о. Атанасій МакВей (Торонтський університет, Канада) — «Ви зовсім не змінились»: відносини між о. Йосафатом Жаном та нунцієм Акілле Ратті — папою Пієм ХІ».

Презентація книг о. Атанасія МакВея:

«The Holy See and the Holodomor: Documents from the Vatican Secret Archives on the Great Famine of 1932–1933 in Soviet Ukraine» (Toronto, 2011).
«God’s Martyr, History’s Witness: Blessed Nykyta Budka, the First Ukrainian Catholic Bishop of Canada» (Edmonton, 2014).

30 листопада 2019 року

Львівський національний університет імені Івана Франка
м. Львів, вул. Університетська, 1 (Дзеркальна зала)

Початок о 10:00 год.

Олег Павлишин (Львівський національний університет ім. Івана Франка, Львів) — «Історичний контекст душпастирської та дипломатичної діяльності отця Жана».
о. Юстин Бойко, Студит (Львів) — «Студитський період отця Жана (1923–1931)».
о. Атанасій МакВей (Торонтський університет, Канада) — «Метрополія всього світу»: отець Жан як декан УГКЦ у Великій Британії».
Карен Леміскі (Музей оо. Василіян у Мондері, Канада) — «Незвичайна колекція Музею отців Василіян».
о. Гавриїл Габер, ЧСВВ (Вінніпеґ, Канада) — «Україна в країні кленового листка: служіння о. Йосафата Жана в Канаді (1931–1972)».

Довідка

Ієромонах Йосафат Жан (при народженні — Франсуа-Жозеф-Вікторіен; фр. François-Joseph-Victorien), народився 19 березня 1885 р. у містечку Сан-Фаб’єн (провінція Квебек, Канада) — франко-канадський священник Української Греко-Католицької Церкви, василіянин, місіонер, церковний і громадсько-політичний діяч.

Дорога служіння о. Йосафата розпочалася у Монреалі 14 серпня 1910 р., де був рукопокладений на римо-католицького священника. Далі — Галичина, де перейшов на візантійсько-український обряд. Відтак вступив до Василіянського Чину у Крехівському монастирі і проживав монаше життя у Лаврівському, Крехівському, Жовківському та Бучацькому монастирях.

У 1919–1920 рр. працював перекладачем і секретарем для урядів Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) та Української Народної Республіки (УНР) в Галичині, Кам’янці-Подільському та Варшаві. У 1919 р. став також капеланом Української Галицької Армії та головним секретарем філії Українського Червоного Хреста у Варшаві. У часі своєї праці відстоював інтереси України у розмовах з британськими і канадськими політиками, дипломатами й церковними діячами.

У серпні 1923 р. на прохання митрополита Андрея Шептицького виїхав у Боснію для відновлення українського монастиря Студитів в Камениці. Боже провидіння запровадило о. Йосафата через Хорватію до Канади, де заснував українське поселення під назвою «Шептицьке» (нині — с. Лак-Кастаньє) для емігрантів з Галичини.

У січні 1946 р. на доручення єпископів УГКЦ і Василіянського чину в Канаді виїхав до Європи, щоб зайнятися справою післявоєнних українських переміщених осіб. Душпастирював у Лондоні, де став першим заступником голови Комісії Допомоги Українському Студентству у Великій Британії (КоДУС), створеної в 1948 р. Повернувшись в Канаду, служив священиком-помічником в Едмонтоні і Мондері (1950–58 рр.) та Ванкувері (1958–61 рр.). Почесний доктор Українського Вільного Університеті в Мюнхені (з 1957 р.).

Останні роки провів у василіянському монастирі у Ґримзбі. Наприкінці 1963 р. в його імені була заснована Фундація ім. Отця Йосафата Жана для надання стипендій студентській молоді українського походження в Монреалі. Написав спомини «Моє служіння Україні».

Упокоївся в Бозі 8 червня 1972 р. у м. Ґримзбі (провінція Онтаріо, Канада). Похований на українському католицькому цвинтарі Св. Петра і Павла у містечку Мондер (провінція Альберта).

За матеріалами Провінції Найсвятішого Спасителя ЧСВВ в Україні
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ