Страсна П’ятниця 2019 року із Папою Франциском

20 квітня 2019

Велика П’ятниця — це день мовчання й поклоніння, спогадуючи розп’яття та смерть Господа нашого Ісуса Христа, Який на хресті віддав життя за спасіння всього людського роду, та прямуючи з Христом «Хресною Дорогою», що привела Його до смерті, але, як знаємо, не назавжди.

Страсна П’ятниця 2019 року із Папою Франциском

19 квітня 2019 року, за григоріянським календарем — Велика або Страсна П’ятниця. У цей день в храмах панує тиша, не відправляється Божественна Літургія, бо все присвячене страстям і смерті Ісуса, поділяючи Його страждання та споглядаючи Божу любов, що задля спасіння людства приносить у жертву власного Сина, істинного Пасхального Агнця.

В католицькій Церкві латинського обряду відправляється богослуження «Страждання Христові», яке зосереджене на адорації, поклонінню Святому Хрестові та роздумуванні над стражданнями Господа нашого Ісуса Христа.

О 17:00 год. римського часу у ватиканській базиліці святого апостола Петра цю відправу очолив Папа Франциск.

Під час богослуження «Страждань Христових» проповідь виголосив не сам Папа, але проповідник Папського дому, о. францисканець Раньєро Канталамесса.

Хресна Дорога поблизу Колізею. Історія

О 21:15 год. римського часу, тобто о 22:15 год. київського, розпочалася традиційна «Хресна дорога», що проходить ярусами Колізею, і яку очолив Папа Франциск.

Хресні Дороги почали відправляти в Єрусалимі в ХІІІ сторіччі, а в Європі у 1402 році її вперше запровадив блаженний Альваро де Самора з Кордоби, монах Чину Домініканців. Вона включає 14 «станцій», що розповідають про різні моменти Христових страстей, перед якими зупиняються для роздумування й молитви. В римському Колізеї «Хресну Дорогу» започатковано 1750 року — з нагоди Святого Року — на прохання Папи Венедикта ХІV. 1964 року Папа Павло VІ поновив цю традицію, особисто очолюючи Хресну дорогу. Від того року італійське телебачення розпочало пряму трансляцію відправи в мережі Mondovisione.

Десятки тисяч римлян і паломників з усього світу із свічками та смолоскипами в руках збираються навколо цього, найвідомішого в усьому світі амфітеатру, пам’ятки давньоримських часів, щоб разом із Вселенським Архиєреєм пройти хресним шляхом Ісуса.

Пригадаємо, що цього року на прохання Папи Фпанциска тексти Хресної дороги в Колізеї приготувала сестра Еудженія Бонетті зі Згромадження Сестер Місіонерок Богородиці Утішительки.

В східних Церквах візантійської традиції у Велику П’ятницю відправляють Царські Часи, Вечірню з виставлення Плащаниці та Єрусалимську Утреню. В храмах споруджують Божий гріб, а замість Служби Божої відправляють Вечірню з виставленням плащаниці.

Хресна Дорога поблизу Колізею. Зміст

«Сьогодні хочемо пройти цю Хресну дорогу разом з усіма бідними, виключеними із суспільства та новими розп’ятими сучасної історії, жертвами нашої закритості, несправедливих влади й законів, сліпоти й егоїзму та, насамперед, нашого серця, закам’янілого від байдужості» — цими словами розпочинаються роздуми, що супроводжуватимуть молитву Хресної дороги, яку Папа Франциск очолить в римському Колізеї в п’ятницю, 19 квітня 2019 року.

Авторка текстів, сестра Еудженія Бонетті зі Згромадження Сестер Місіонерок Богородиці Утішительки, зосередила увагу на стражданнях численних жертв торгівлі людьми. Від 2012 року вона очолює асоціацію «Slaves no more» (Ніколи більше рабині), що займається боротьбою з торгівлею людьми та підтримкою постраждалим. В середу, 17 квітня 2019 р., черниця зустрілася з журналістами у Ватикіні, щоб представити ці роздумування.

Страждання розп’ятих нашого часу

В першій стації постать Пилата спонукає молитися за тих, «хто займає відповідальні посади, аби вони почули плач бідних» і «всіх молодих життів, що в різний спосіб приречені на смерть байдужістю, породженою егоїзмом і стратегіями виключення». В образі Христа, що бере на себе хрест, бачимо «розп’ятих нашого часу: бездомних, молодь без надії, без роботи й перспектив, іммігрантів, що після неймовірних переживань, змушені жити в халупах на узбіччях нашого суспільства», а також дітей, «дискримінованих через своє походження, колір шкіри, чи соціальний клас». Відповіддю на все це є наслідування Христа та Його «безумовної любові до ближнього».

Ми не здатні помічати тих, хто потребує допомоги

На Хресній дорозі Ісуса на Голготу сестра Еудженія Бонетті впізнає епізоди, свідком яких вона була: зустріч Христа зі Свою Матір’ю нагадує їй матерів, «що відпустили своїх молодих дочок, які вирушили в Європу з надією допомогти своїм сім’ям вийти з крайньої нужди, а, натомість, натрапили на приниження, зневагу й, іноді, смерть»; в образі Христа, що вперше падає під тягарем хреста, черниця вбачає людську неміч і слабкість, нагадуючи також про сучасних «добрих самарян», які схиляються «над багатьма тілесними й моральними ранами тих, хто щоночі переживає страх пітьми, самотності й байдужості».

«На жаль, сьогодні ми не здатні помічати потребуючих, бачити зранених і принижених, — пише сестра Еудженія. — Ми часто виступаємо за свої права й інтереси, але забуваємо про права й інтереси бідних і найостанніших». Тому ми повинні просити в Бога, щоб Він допоміг нам любити й не бути черствими до плачу, терпіння й волання від болю наших ближніх.

Шлях на Голготу численних жертв торгівлі з людьми

Як же не помічати на Хресній дорозі багатьох дітей, що в різних частинах світу «не мають можливості ходити до школи», а, натомість змушені працювати в шахтах і на полях, дітей, «яких продають і купують торговці людьми для трансплантації органів». Це неповнолітні, «позбавлені права на щасливе дитинство», використані як маловартісний товар, продані й куплені за чиїмось бажанням».

Сестра Еудженія, що вже багато років докладає чимало зусиль у боротьбу проти торгівлі людьми, пригадує про жертви цього феномену та мігрантів. У восьмій стації вона закликає усвідомити, що «ми всі є відповідальними за цю проблему», і тому «всі ми можемо й повинні долучатися до її розв’язання». Її звернення стосується, особливо, жінок, яких вона закликає до мужності «бачити і діяти»: ставитися до «бідного, чужоземця та іншого не як до ворога, якого потрібно відкинути й побороти, але як до брата, чи сестри, яких потрібно прийняти й підтримати».

Приниження Христа та жінок, до яких ставляться, як до непотребу

В дев’ятій стації, де Христос, «виснажений і принижений, втретє падає під тягарем хреста», черниця пригадує про «численних дівчат, яких работорговці примушують продавати своє тіло і які не витримують тягаря й приниження бачити своє молоде тіло, яким маніпулюють, зловживають, знищуючи разом з їхніми мріями». Вони є жертвами культури «одноразового використання». До всіх нас звернене незручне запитання Бога: «Де твій Брат? Де твоя сестра?» — що спонукає «поділяти терпіння й приниження багатьох людей, до яких ставляться, як до непотребу».

Гроші, добробут і влада — ідоли, яким приносять в жертву невинних дітей

Описуючи образ Христа, з якого зривають одяг, сестра Еудженія пригадує про неповнолітніх, що стали жертвами торгівлі й ідолопоклонства нашого часу, що обожнює гроші, добробут і владу. З іншого боку, існує чимало тих, хто ризикує своїм життям задля того, щоб врятувати інших, насамперед, в Середземному морі, допомагаючи численним мігрантам в їхньому шуканні безпеки і кращого майбутнього. Черниця закликає віднайти в цих людях, що «втікають від бідності, диктатур, корупції та рабства», красу та багатство, «єдиний і неповторний Божий дар», який потрібно спрямовувати для добра всього суспільства, а не використовувати для власних інтересів».

Від Гробу Господнього та всіх цвинтарів нашого часу до Воскресіння

В останній стації, що веде до Господнього Гробу, черниця пропонує роздуми про «цвинтарі нашого часу», якими стали пустелі й моря, де загинули численні мігранти, «яких ми не змогли, чи не захотіли врятувати». «Тим часом, як уряди дискутують між собою в урядових палацах, — пише сестра Еудженія, — Сахара наповнюється скелетами людей, що загинули від перевтоми, спраги й голоду», а море перетворюється на «водяну могилу». Вона закликає молитися, аби Христова смерть спонукала Глав держав і урядовців «усвідомити свою відповідальність за захист кожної людини», створеної на образ і подобу Божу, і щоб Його воскресіння «було світлом надії, радості, нового життя, братерства, гостинності й єдності між народами, релігіями та законами».

Хресна Дорога поблизу Колізею. Остання молитва

Наприкінці Хресної дороги в римському Колізеї у Велику П’ятницю, 19 квітня 2019 р., Папа Франциск проказав наступну молитву:

«Господи Ісусе, допоможи нам побачити в Твоєму хресті всі хрести світу:

хрест людей, голодних хліба й любові;

хрест людей самотніх і покинутих, навіть, своїми дітьми й родичами;

хрест людей, спраглих справедливості та миру;

хрест людей, які не мають утішення віри;

хрест літніх людей, які животіють під тягарем років і самотності;

хрест мігрантів, які знаходять зачинені двері з приводу страху та зашкарублих сердець політичних обрахунків;

хрест дітей, поранених у їхній невинності та чистоті;

хрест людства, що блукає в пітьмі непевності та в темряві культури тимчасового;

хрест сімей, розбитих зрадою, підступами лукавого та людиновбивчою легковажністю й егоїзмом;

хрест богопосвячених, які невтомно стараються нести Твоє світло у світ і почуваються відкинутими, висміяними й принижуваними;

хрест богопосвячених, які по дорозі забули про свою первісну любов;

хрест Твоїх дітей, які віруючи в Тебе й стараючись жити згідно з Твоїм словом, зазнають маргіналізації та відкинення навіть з боку своїх родичів та ровесників;

хрест нашої слабкості, лицемірства, наших зрад, наших гріхів і наших численних невиконаних обіцянок;

хрест Твоєї Церкви, яка залишаючись вірною Твоєму Євангелію, зазнає труднощів у тому, щоб доносити Твою любов навіть охрищеним;

хрест Церкви, Твоєї нареченої, яка відчуває, що на неї постійно нападають як зсередини, так і ззовні;

хрест нашого спільного дому, що в’яне перед нашими егоїстичними очима, засліпленими жадібністю та пануванням.

Господи Ісусе, оживи в нас надію воскресіння та Твоєї остаточної перемоги над кожним проявом зла й над кожною смертю. Амінь».