«Стати по-новому на Божий шлях і пуститися в дорогу за Христом»: Великоднє послання владики Йосафата Мощича

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ

преосвященного владики Йосафата Мощича,
єпарха Чернівецького

Всечесному духовенству, монашеству,
возлюбленим братам і сестрам
Чернівецької єпархії УГКЦ

Христос Воскрес!

Улюблений у Господі дорогий наш український народе! Запрошую тебе сьогодні до пасхальної радості, ликуй і веселися, бо Христос направду воскрес! І всі, що є з Христом чи поснули смертю з любові до Господа або свого ближнього, чи як мученики замордовані в своїх домівках або в окопах, з Христом оживуть у людському нашому тілі, вже звільненому від тління смерті. ВОНИ ВОСКРЕСНУТЬ ВОСЬМОГО ДНЯ ТВОРІННЯ, що нині на Пасху Христову сотворив і подарував нам Ісус і який всеціло, повністю завершиться з другим приходом нашого Господа.

У часі страждань навіть Христос просив свого Отця: «Нехай мимо йде від мене ця чаша, але не моя хай буде воля, але твоя, Отче». Сьогодні подібно молиться не тільки кожен громадянин нашої України, але й увесь народ просить, щоб Бог прискорив час нашого терпіння і війна завершилася.

Для сповнення певного завдання на землі Господь дає людині різні дари, таланти і можливості, але й обраним народам передбачає окрему місію і післанництво. Як колись Бог вибрав ізраїльтян для просвіщення всіх народів, так і постійно, а навіть сьогодні доручає різним народам особливе покликання. Ми часто себе запитували: для чого, Господи, Ти подарував нам дар свободи, відновив 30 років тому нашу незалежність, воздвигнув нашу церкву з підпілля? А вже сьогодні ми самі бачимо, досвідчуємо, переживаємо і починаємо розуміти велику місію українського народу — нащадків Київської Русі, спадкоємців київського хрещення, мужніх правителів і захисників київського князівства, послідовників наших мучеників Бориса і Гліба, мудрих жінок, вихователів і молільниць — послідовників княгині Ольги. І це покликання в Божому провидінні полягає в тому, щоб у час великої смути і загрози знищення не лише України, але й багатьох інших народів, СУЧАСНА КИЇВСЬКА РУСЬ знову повстала і зупинила цю злу волю очільників агресора росії, що вже, здається, осатаніла від своїх злочинних дій. Ціна, яку ми сьогодні продовжуємо складати на вівтар задля звільнення нашого та інших народів, щоб зупинити ненаситного дракона, є дуже великою — земне життя найкращих наших синів і дочок.

АЛЕ МИ НЕ САМІ! Крім багатьох націй, які направду нам допомагають, З НАМИ Є БОГ! Тільки Господь, який пригвоздив древнього змія на хреснім дереві, цього «батька брехні і душогубця від самого початку», може його зупинити, і тому, що Бог є з нами, наш нарід не загине. Однак від нашої віри, відваги, мужності та молитви залежить багато, а саме: прискорення часу завершення війни, збереження життів багатьох європейських народів, а навіть щоб агресор, осоромившись своїх страшних злодіянь, мав шанс зупинитися і розпочати процес переосмислення, каяття і навернення, інакше це спричинить його цілковиту руїну і стягне жахливу кару, що кличе про пімсту до неба.

Цього року Пасха особлива. Усі споживають великодні страви похапцем: хтось на передовій, хтось збирається в дорогу. Біблійний Ізраїль колись так само споживав паску нашвидкоруч, виходячи безповоротно раз і назавжди з єгипетської неволі. Правду кажучи, єгипетська ментальність меншовартості і рабська сутність ще довго з нього виходила, ба навіть було 40 років блукань пустелею, але молоде покоління таки увійшло в обіцяну Богом землю, де й понині її уміло захищає. Так само й наш нарід 30 років тому отримав дар відновлення давньої свободи і держави, інколи робить два знамениті кроки вперед, а один — назад, але через війну тепер час прискорений, і ми змушені проходити швидко великі потрясіння в розумінні та переоцінці наших особистих цінностей, змісту нашого страждання, ради чого і як варто прожити своє Богом дароване життя, яка Божа місія кожної особи і цілої української нації, за що маємо просити прощення за 30 років незалежності і які висновки маємо зробити для відновлення нової України і побудови її такою, про яку тільки мріяли тисячі наших захисників-героїв і мучеників, що ними буде прописаний оновлений календар року.

Перед нами стоїть завдання продовжити нашу місію: СТАТИ ПО-НОВОМУ НА БОЖИЙ ШЛЯХ І ПУСТИТИСЯ В ДОРОГУ ЗА ХРИСТОМ, приймаючи логіку його любові, дарування себе іншим. І не тільки тим, кого любимо чи хто нас любить, але заради Христа донести спасаючу Божу Любов і його милосердя до всіх, хто ще не прийняв Христа, хто спраглий Бога, огорнути діяльною любов’ю наших ближніх, особливо нужденних, навчити і передати дар віри нашим землякам-переселенцям, яких ми радо приймаємо і ділимося тим, як ми живемо на духовному, культурному і просвітницькому рівнях. Цей наш перехід і становлення сильної Української Держави передбачував у свої творах наш пророк і слуга Божий Андрей Шептицький, патріарх Йосиф Сліпий. Спішімо і ми прискорити цей час своєю вірною і сумлінною працею, живучи за Євангелієм, кожен на своєму місці.

У світлий пасхальний час поводьмося, як діти світла, як діти Божі, вчімся жити і чинити за цінностями, основаними на Євангелії, щоб Господь скоротив дні розгулу зла і присмирив беззаконня. Щоб силою і благодаттю Воскреслого Христа, який обіцяв не залишити нас сиротами, а перебувати з нами до кінця віку Духом своїм Святим, була знищена всяка ворожа нечисть і зла сила відступила від оновленої Русі-України. Нехай Пресвята Богородиця, явлена в Чернівецькій чудотворній іконі «Надія безнадійних», захистить і збереже наш український народ мучеників і героїв, що вибрав боротьбу за життя і свободу, від всякого внутрішнього і зовнішнього демона поневолення. «Нехай воскресне Бог, і розбіжаться вороги Його, і нехай біжать від Лиця Його ненависники Його. Як щезає дим, нехай щезнуть. Як тане віск від лиця вогню, так нехай згинуть біси від тих, хто любить Бога і хто осіняє себе хресним знаменням і в радості промовляє: радуйся, Пречесний і Животворчий Хресте Господній, що проганяєш бісів силою розп’ятого на тобі Господа нашого Ісуса Христа, що до пекла зійшов, і подолав силу диявола, і дарував нам тебе, Хрест Свій Чесний, на прогнання всякого супротивника».

† Йосафат Мощич,
єпарх Чернівецький

Дано в Чернівцях,