Статут Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні

СТАТУТ

Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні

Загальні засади

Арт. 1. § 1. Архиєрейський Синод Української Греко-Католицької Церкви в Україні (далі — Архиєрейський Синод) є правонаступником Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства, створеного Главою УГКЦ за згодою Синоду Єпископів УГКЦ 2009 р. Він наслідує його природу, мету і завдання.

§ 2. Архиєрейський Синод — це міжмитрополичий Синод, членами якого є єпископи УГКЦ, які виконують служіння на території України, а саме: єпархіальні єпископи, екзархи, єпископи Патріаршої курії, єпископи-коад’ютори, єпископи-помічники, апостольські адміністратори, адміністратори єпархій, а також єпископи-емерити.

§ 3. Головою Архиєрейського Синоду є Отець і Глава УГКЦ — Києво-Галицький Верховний Архиєпископ.

§ 4. Архиєрейський Синод діє згідно із ККСЦ та КПП УГКЦ. Архиєрейський Синод співпрацює із Митрополичими Синодами, які діють на території УГКЦ в Україні, і не порушує їх компетенції.

Арт. 2. § 1. Архиєрейський Синод скликається з метою вирішення важливих душпастирських та інших питань, спільних для митрополій УГКЦ в Україні, шляхом прийняття відповідних рішень, пастирських послань, звернень, заяв тощо, як також для збереження духовної, літургійної та богословської спадщини, утвердження канонічної дисципліни, координації дій єпископів та обміну інформацією.

§ 2. Усі члени Архиєрейського Синоду мають вирішальний голос, за винятком фінансових справ, у яких вирішальний голос мають тільки єпархіальні єпископи.

§ 3. Пастирська опіка єпископів над справами в межах території УГКЦ виявляється через їхню участь в Архиєрейському Синоді.

§ 4. Архиєрейський Синод може опрацьовувати проєкти законів, інструкцій, постанов чи інших документів, які належать до компетенції Синоду Єпископів УГКЦ, та передавати їх на його розгляд.

§ 5. Архиєрейський Синод покликаний плекати братнє сопричастя, солідарність, взаємодопомогу між архиєреями, а також повинен сприяти їх духовному та інтелектуальному розвитку.

Арт. 3. § 1. На Архиєрейський Синод скликаються всі висвячені єпископи, що здійснюють служіння в церковних структурах УГКЦ у межах її території.

§ 2. На сесії Архиєрейського Синоду запрошуються єпископи-емерити, які здійснювали служіння на території України, а також, за згодою синодальних отців, єпископи-емерити, які здійснювали служіння на поселеннях, але проживають в Україні.

§ 3. На Архиєрейський Синод також запрошуються екзархи, апостольські адміністратори, адміністратори єпархій, які очолюють церковні структури УГКЦ в межах її території, але не є єпископами. Вони мають дорадчий голос.

§ 4. Голова Синоду може запросити на засідання Архиєрейського Синоду, як гостя, єпископа УГКЦ, який здійснює служіння на поселеннях, але перебуває з візитом на території України.

§ 5. Не можуть бути допущеними до Архиєрейського Синоду ті, що:

1) настільки недієздатні, що не спроможні на людський акт (кан. 953, § 1, п. 1);
2) перенесені з єпископського стану на нижчий ступінь священства або позбавлені клірицького стану (кан. 1433);
3) публічно зреклися віри Католицької Церкви, публічно відійшли від єдності з Католицькою Церквою або покарані карою великої екскомуніки (кан. 953, § 1, п. 3; кан. 1434).

Арт. 4. § 1. На сесії Архиєрейського Синоду за згодою синодальних отців Голова Синоду може запрошувати:

1) інших східних католицьких ієрархів, які служать на території України;
2) вищих настоятелів інститутів богопосвяченого життя, що перебувають на території УГКЦ в Україні;
3) експертів з метою представлення певних питань.

§ 2. Особи, про яких мова в § 1, мають дорадчий голос. Вони можуть висловлювати свої думки щодо питань, які розглядаються в порядку денному.

§ 3. Експерти не можуть бути присутніми під час дискусій членів Архиєрейського Синоду та під час голосування без окремого запрошення від Голови Синоду.

Підготування і скликання

Арт. 5. Архиєрейський Синод скликається:

1) принаймні два рази на рік;
2) коли, на думку Голови Архиєрейського Синоду, у цьому є особливі пастирські потреби;
3) на вимогу третини членів Архиєрейського Синоду.

Арт. 6. Члени Архиєрейського Синоду визначають дати і місця проведення сесій на один рік.

Арт. 7. § 1. Порядок розгляду справ на сесії Архиєрейського Синоду готує Голова Синоду з допомогою Секретаріату, враховуючи письмові пропозиції єпископів і відповідних робочих груп.

§ 2. Головну тему сесій Архиєрейського Синоду та відповідальних за неї визначає Голова Синоду за згодою її членів.

§ 3. Пропозиції щодо формування порядку денного сесій Архиєрейського Синоду мають бути подані до Секретаріату принаймні за місяць перед його скликанням.

§ 4. Доповіді та матеріали щодо справ, які розглядатимуться на Архиєрейському Синоді, треба подавати до Секретаріату не пізніше ніж за два тижні перед його скликанням. Пропозиції рішень повинні бути сформульовані в короткій і зрозумілій формі. Важливі питання, згідно з рішенням Архиєрейського Синоду, можуть бути розглянуті на двох різних сесіях Архиєрейського Синоду (т. зв. перше і друге читання).

Арт. 8. § 1. Архиєрейський Синод скликає Голова Синоду, який головує на всіх сесіях.

§ 2. У сесіях Архиєрейського Синоду зобов’язані брати участь усі його члени, за винятком тих, що вже зреклися уряду. Якщо хтось із членів Архиєрейського Синоду, які мають обов’язок брати участь у Синоді, не може прибути, то він повинен письмово пояснити причини відсутності; про законність перешкоди мають вирішувати на початку засідання присутні члени Архиєрейського Синоду.

§ 3. Кожне засідання Архиєрейського Синоду є канонічним і кожний підрахунок голосів є правосильним, коли присутня абсолютна більшість єпископів, які зобов’язані брати участь в Архиєрейському Синоді.

§ 4. Ніхто із членів Архиєрейського Синоду не може посилати замість себе заступника.

§ 5. Право голосу мають тільки ті члени Архиєрейського Синоду, які присутні на його засіданнях.

§ 6. Кожний член Архиєрейського Синоду, незважаючи на кількість титулів, володіє лише одним голосом.

Секретаріат Синоду

Арт. 9. § 1. Архиєрейський Синод має свій Секретаріат, до якого входить секретар і його референт.

§ 2. Секретарем може бути священник. Його вибирає Архиєрейський Синод на трирічний термін із можливістю подальших переобрань. Він приступає до своїх обов’язків із моменту висловлення згоди на його обрання.

§ 3. Референта секретаря призначає Голова Синоду, порадившись із членами Архиєрейського Синоду.

§ 4. Члени Секретаріату втрачають свої повноваження у зв’язку з:

1) закінченням терміну дії декрету призначення;
2) зреченням, прийнятим Головою за згодою Архиєрейського Синоду;
3) звільненням, яке може відбутися з поважної причини і за згодою Архиєрейського Синоду.

§ 5. Члени Секретаріату складають присягу про дотримання таємниці та про сумлінне виконання своїх обов’язків перед Головою Архиєрейського Синоду чи його делегатом.

§ 6. Якщо між сесіями Архиєрейського Синоду секретар або референт не могли б виконувати своїх обов’язків, то Голова Синоду, порадившись із митрополитами, може тимчасово призначити інших осіб.

§ 7. На пропозицію секретаря Архиєрейського Синоду Голова Синоду призначає допоміжний персонал. Голова Синоду окреслює його завдання та термін призначення.

Арт. 10. Обов’язками секретаря є:

1) не пізніше ніж за 10 днів до початку Синоду доводити до відома кожного члена Архиєрейського Синоду програму засідань, доповіді та матеріали щодо питань, які розглядатимуться;
2) протоколювати всі засідання Архиєрейського Синоду;
3) готувати фінансовий звіт та проєкт бюджету Архиєрейського Синоду на останню річну сесію;
4) готувати пресрелізи про сесії Архиєрейського Синоду, погодивши їх перед публікацією з Головою Архиєрейського Синоду;
5) розсилати рішення Архиєрейського Синоду всім його членам.

Робочі групи

Арт. 11. § 1. Для ефективного проведення сесій Архиєрейського Синоду Голова Синоду може створювати робочі групи та окреслювати їх завдання.

§ 2. Голову та членів робочої групи призначає Голова Синоду на окреслений термін.

§ 3. У визначений Головою Синоду термін голова робочої групи представляє напрацьовані матеріали на сесії Архиєрейського Синоду.

Арт. 12. Для належного функціонування Секретаріату Архиєрейського Синоду, робочих груп та для відповідного проведення засідань кожен член Архиєрейського Синоду від своєї церковної структури сплачує річний внесок, розмір якого затверджує Архиєрейський Синод на останній річній сесії під час прийняття бюджету.

Регламент проведення засідань Архиєрейського Синоду

Арт. 13. Архиєрейський Синод відкривається молитвою «Царю Небесний».

Арт. 14. Сесія Архиєрейського Синоду складається із таких частин:

1) вступні елементи:
- відкриття, молитва, привітання;
- встановлення кворуму;
- затвердження порядку денного.
2) звіт про виконання рішень минулої сесії. Синод має оцінити стан виконання рішень;
3) повідомлення. У цій частині не передбачено дискусій і прийняття рішень;
4) головна тема та інші питання порядку денного. У цій частині дискутуються питання порядку денного. Презентація питання триває не більше ніж п’ятнадцять хвилин, виступ — не більше ніж п’ять хвилин. Головна тема розглядається протягом окресленого Архиєрейським Синодом часу. Однак інші питання порядку денного можуть розглядатися не більше ніж протягом години. Розгляд кожного питання має завершитися голосуванням. Якщо з якихось причин неможливо прийняти рішення, то голосується пропозиція про перенесення питання на наступну сесію.
5) Різне.

Арт. 15. § 1. Кожний член Архиєрейського Синоду має право брати слово під час дискусій, промовляючи за встановленим порядком. Не можна брати слова вдруге щодо того самого питання, поки не вичерпаний список мовців.

§ 2. Кожний член Архиєрейського Синоду має право на формальну пропозицію, щоб закрити дискусію. Коли пропозицію підтримує ще один член, то Голова виносить її на голосування. Якщо цю пропозицію підтримує абсолютна більшість присутніх, то дискусія припиняється.

Арт. 16. Усі, хто бере участь у засіданнях або підготовці Архиєрейського Синоду, зобов’язані зберігати таємницю щодо тих справ, які стосуються добра Церкви, доброго імені осіб чи які не призначені для публічного розголошення.

Арт. 17. Сесія Архиєрейського Синоду закривається подячною молитвою «Достойно є» за участю членів Архиєрейського Синоду та запрошених осіб.

Акти Архиєрейського Синоду

Арт. 18. § 1. Колегіальні рішення Архиєрейського Синоду є правосильними, якщо за наявності більшості тих, хто повинен бути скликаний, вони були ухвалені абсолютною більшістю присутніх; якщо ж кількість голосів була рівна, тоді Голова своїм голосом повинен переважити (кан. 924, п. 1).

§ 2. Голосування є відкритим, хіба Голова або принаймні два члени Архиєрейського Синоду вимагали б таємного голосування.

Арт. 19. § 1. Голосування у будь-яких виборах відбувається таємно і вибраним вважається той, хто отримав абсолютну більшість голосів (кан. 956).

§ 2. Після другого безрезультатного голосування вибір проводиться відносною більшістю голосів під час третього підрахунку; якщо ж голоси були рівні під час третього підрахунку, слід вважати обраним старшого за віком, хіба що йдеться про вибори тільки між священнослужителями або ченцями — тоді обраним слід вважати старшого за свяченням або старшого за першою професією відповідно (кан. 956).

Арт. 20. Протоколи засідань підписують від імені членів Голова Архиєрейського Синоду і секретар.

Арт. 21. Рішення Архиєрейського Синоду не можуть суперечити загальному праву, рішенням Синоду Єпископів УГКЦ чи КПП УГКЦ.

Арт. 22. § 1. Голова Архиєрейського Синоду проголошує та оприлюднює прийняті рішення, послання, заяви на офіційному вебсайті УГКЦ. Рішення проголошуються не пізніше ніж через сім корисних днів від закінчення Синоду.

§ 2. Рішення Архиєрейського Синоду публікуються також у друкованому органі «Благовісник Верховного Архиєпископа УГКЦ».

§ 3. У разі виявлення відмінностей в електронному та друкованому варіантах рішень автентичним слід вважати друкований варіант.

§ 4. Щодо набрання чинності рішень слід керуватися нормами, які стосуються адміністративних актів (кан. 1511).

§ 5. Право автентичного тлумачення рішень належить самому Архиєрейському Синодові.

§ 6. У міжсесійний період право автентичного тлумачення рішень Архиєрейського Синоду належить його Голові, який робить це, порадившись із митрополитами.

Арт. 23. § 1. Секретаріат окремо готує повідомлення про проголошені рішення Архиєрейського Синоду і разом із протоколами розсилає його всім членам Архиєрейського Синоду.

§ 2. Секретаріат також дбає про інформування про рішення Архиєрейського Синоду всіх єпархій та екзархатів УГКЦ на поселеннях, а також патріарших і митрополичих комісій, інститутів богопосвяченого життя, зацікавлених церковних чи наукових установ, якщо їх це стосується.

Арт. 24. § 1. Рішення Архиєрейського Синоду є обов’язкові до виконання в межах території УГКЦ, як також в інститутах богопосвяченого життя і об’єднаннях вірних, з дотриманням норм церковного законодавства.

§ 2. Місцеві ієрархи зобов’язані контролювати виконання рішень Архиєрейського Синоду на території єпархій чи екзархатів.

§ 3. Голова Архиєрейського Синоду, як той, що покликаний дбати про ретельне збереження віри і церковної дисципліни, піклується про виконання рішень Архиєрейського Синоду за допомогою відповідних адміністративних актів.

§ 4. Для успішного впровадження рішень Архиєрейського Синоду слід дбати про те, щоб вони були предметом вивчення і пояснення в кожній єпархії і в кожному екзархаті на нарадах чи періодичних зборах священнослужителів, членів інститутів богопосвяченого життя і мирян.

Прикінцеві положення

Арт. 25. § 1. Цей Статут приймається Синодом Єпископів та затверджується Києво-Галицьким Верховним Архиєпископом за згодою Синоду Єпископів УГКЦ. Він набуває чинності після його проголошення.

§ 2. Пропозиції щодо змін і доповнень до Статуту Архиєрейського Синоду подають тільки її члени. Вони приймаються в порядку, зазначеному в § 1 цього артикула.