«Собор — це вміння бути разом», — владика Степан Сус у дев’яту річницю освячення Патріаршого собору

18 серпня 2022

18 серпня 2022 року Українська Греко-Католицька Церква відзначає празник Спомину освячення Патріаршого собору у Києві. У дев’яту річницю цієї події Архиєрейську Божественну Літургію у Патріаршому соборі Воскресіння Христового очолив владика Степан Сус, єпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства.

«Собор — це вміння бути разом», — владика Степан Сус у дев’яту річницю освячення Патріаршого собору

Відзначення Спомину освячення розпочалося напередодні, 17 серпня, Вечірнею із Литією та Утренею, які очолив настоятель собору о. Никанор Лоїк.

Наступного дня відбулася Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив владика Степан Сус, єпископ Курії Києво-Галицького Верховного Архиєпископства. Йому співслужили священники Патріаршого собору.

«Кожного разу коли ми подумки згадуємо слова „собор“, „храм“, „церква“ у нас з’являється певна уява, пов’язана із будівлею. Часто це щось величне і прекрасне, щось, куди хочеться зайти, де хочеться перебувати, що хочеться підтримувати. Але також собором і Церквою є люди. Ба більше, це вміння бути разом. Коли ми говоримо про собор і соборність, то розуміємо, що йдеться про щось значно більше, ніж просто будівля чи краса. Йдеться про стосунки, про вміння бути разом і разом щось творити й будувати», — розпочав своє слово до зібраних на молитву вірних владика Степан Сус.

За словами владики, Патріарший собор Воскресіння Христового — це результат уміння бути разом, вміння разом дивитися, будувати, переживати, думати, докладати зусиль і ставити цеголку за цеголкою. «Сьогодні ми відзначаємо і дякуємо за дев’яту річницю освячення нашого собору. І святкуємо цей день через те, що цінуємо те, що маємо собор, що ми із вами українці греко-католики, та й не лише вони, зуміли цей собор побудувати, зуміли правильно будувати стосунки, співпереживати для того, щоби залишити на лівому березі Дніпра святиню», — мовив єрарх.

Відтак проповідник зазначив, що це — храм, який є виразом нашої віри у Воскреслого Христа. Це — храм, який став вдячністю тим поколінням греко-католиків, які мріяли про собор у Києві і віддали своє життя за нашу Церкву, які пережили нелегкі часи підпілля, переслідування, приниження, ущемлення, але постійно вірили у Воскресіння.

Так, продовжує єпископ, собор стає чимось більше, ніж місцем молитви. Він стає місцем зустрічі із Богом, місцем зустрічі один з одним, місцем нашого соціального служіння. У цьому контексті владика пригадав про відкриті двері собору під час пандемії та постійні онлайн-трансляції з храму. Також у час війни у підземеллях собору рятували себе багато людей, які до цього навіть не заходили сюди.

Опісля, владика Степан Сус подякував Господу Богу за цей собор, жертводавцям, будівничим та архітектору, авторам цього проєкту. «У молитвах сьогодні згадуємо Блаженнішого Любомира, який мріяв про те, щоби цей собор постав саме у Києві і який заклав фундамент під його будівництво. Він також переживав і відвідував багато країн світу, звертаючись до українців у різних частинах світу із проханням, щоби підтримали будівництво собору. Усе заради того, щоб цей храм став нашим, нашим спільним. Щоб кожен українець, купуючи цеголку, вкладав у цей храм свою соборність, свою готовність бути разом і будувати», — сказав промовець.

Також єпископ наголосив, що у молитвах згадуємо теперішнього будівничого собору владику Йосифа, який переживає та продовжує розбудовувати. «Молимося за всіх, хто дбає про красу і велич собору, хто думає про нього і переживає», — підкреслив на завершення владика Степан Сус.

Наприкінці богослужіння Патріарший хор заспівав «Многоліття» Святішому Отцеві, Блаженнішому Патріарху Святославу, усьому духовенству та парафіянам Патріаршого собору, усім доброчинцям і жертводавцям. Завершилося святкування молитвою за Україну «Боже, великий єдиний».