СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Служіння зраненим сім’ям має бути серед першочергових завдань доброго пастиря та мирянського апостольства» — єпископи УГКЦ
Усвідомивши всю небезпеку домашнього насильства для життя вірних, Синод Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ визначив подолання цього лиха одним із пріоритетів душпастирства родини. Про це йдеться у Зверненні щодо запобігання домашньому насильству та утвердження традиційних сімейних цінностей в Україні.
Приводом до написання такого Звернення стало різке зростання впродовж останнього року домашнього насильства, від якого потерпають насамперед жінки і діти, але також чоловіки, зазначається у документі.
«Обставини вимушених карантинних обмежень, — стверджують архиєреї, — з одного боку, оголили найглибші рани сучасної родини, а з іншого — вкотре виявили важливість сім’ї як домашньої Церкви… Для одних карантин став нагодою більше бути в сім’ї і з сім’єю та плекати родинну спільноту, а для інших — одкровенням, що їхня сім’я має глибокі рани, які потребують зцілення Духом Божої любові».
Домашнє насильство є великим лихом, яке руйнує родину, переконані єпископи. Воно заперечує саму суть сім’ї як первинної спільноти любові. Таке насилля, за їх словами, глибоко зневажає гідність християнського подружжя як установленого Христом Святого Таїнства Церкви і принижує гідність чоловіка та жінки, збиваючи з їхніх голів покладені в день Таїнства Вінчання вінці слави та честі, які Господь їм у цей день дарував. Насильство в родині є наслідком гріха, переконують владики, а також глибоких особистих психологічних і душевних травм сучасної людини.
Єпископи УГКЦ також зауважують, що домашнє насильство стає сьогодні аргументом тих, які творять різні новітні ідеології, щоб поборювати та руйнувати інституцію сім’ї як первинної клітини суспільства.
У Зверненні владики не лише називають проблему, але й, відчуваючи за свій душпастирський обов’язок захистити та підтримати сім’ю, пропонують дієві способи для її вирішення.
«Рани від насилля в родині можливо і потрібно вигоювати в лоні спільноти Христової Церкви, у Святих Таїнствах якої присутня цілюща благодать Святого Духа», — йдеться у зверненні.
Архиєреї закликають священників бути першими, хто спішить на допомогу вірянам, яких спіткало таке лихо, а парафіяльні спільноти мають стати осередками слухання та підтримки жертв насильства і середовищем любові, де зранені душі можуть знайти розуміння, пораду та підтримку, а також зцілитися від завданого насиллям болю.
Проте вигоювати рани, спричинені домашнім насиллям, є, за словами Синоду Єпископів, завданням не лише священників, але й церковних та мирянських спільнот, організацій та ініціатив. Вони, йдеться у Зверненні, мають стати добрими порадниками та лікарями для родин. «Бо не лише неустанна проповідь та освячення через Таїнства, а й практичне служіння зраненим сім’ям має бути серед першочергових завдань доброго пастиря та мирянського апостольства», — пояснюють ієрархи.
На їх переконання, належне підготування наречених до Таїнства Подружжя, тематичні зустрічі зі школярами та молоддю про любов і подружні взаємини, супровід молодих пар, опіка над сім’ями в кризі є неповним переліком того, що потрібно активно здійснювати священникам і мирянам у себе в парафіях.
Показником ефективності душпастирства єпископи називають святість родини.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
