«Шептицький ніби мав внутрішній компас, який орієнтувався на Бога», — в УКУ відбулася школа «Соціальна думка Андрея Шептицького»
Факультет суспільних наук спільно з Інститутом релігії та суспільства УКУ провів двотижневу онлайн-школу «Соціальна думка Андрея Шептицького».
Спадщину митрополита та її актуальність аналізували фахівці з різних сфер. Так серед лекторів були: історикиня, дослідниця життя і служіння Андрея Шептицького Ліліана Гентош; правозахисник, публіцист, проректор з питань призначення та місії УКУ Мирослав Маринович; проректорка з науково-педагогічної роботи УКУ, декан-засновниця Львівської бізнес-школи Софія Опацька; експерт з кооперації, президент Академії етики та економіки Зіновій Свереда; партнер компанії Oliver Wyman, провідний бізнес-мислитель світу Адріан Сливоцький та історик, проректор із зовнішніх зв’язків в УКУ Олег Турій.
Ідея проведення Школи полягала в тому, щоб ознайомити учасників із діяльністю митрополита, його поглядами і принципами, які мали визначальний вплив на хід історії.
«Під час лекцій учасники могли не лише відчути історичну атмосферу того часу, в якому жив митрополит Андрей Шептицький, а й перейнятися його ідеями, концепціями, і спробувати подивитися у світлі цих цінностей на сучасність. Ми сподіваємося на те, що викладачі Факультету суспільних наук будуть використовувати набуті тут знання у навчальних курсах. Досвід митрополита цінний і тому ми хочемо його ретранслювати нашим студентам», — розповідає декан Факультету суспільних наук Володимир Турчиновський.
За словами декана, масштаб, замах і підходи митрополита лягають у канву факультетських візій, адже на програмах УКУ так само заторкуються питання культури, освіти, фінансового середовища тощо.
Під час лекції «Ціннісні дороговкази митрополита Андрея Шептицького» Мирослав Маринович розповів про етичні та світоглядні аспекти діяльності душпастиря. «Шептицький ніби мав у середині компас, який орієнтувався на Господа Бога. Сім разів змінювалася влада, стільки ж разів хтось цей компас крутив так, що стрілка здригалась, але рано чи пізно вона все одно зупинялася на його головній полярній зорі — Творцеві», — зазначив він.
Мирослав Маринович
Мирослав Маринович також акцентував на тому, що «альфою», з якої Глава УГКЦ починав творити суспільний добробут, завжди був Божий закон.
Олег Турій на лекції «Політика, державотворчість, вибори» розповів про дух та атмосферу ХІХ — першої половини ХХ століття. Це допомогло учасникам Школи зрозуміти як і чому саме так діяв Шептицький у певному історичному контексті.
Ліліана Гентош повідала про ставлення митрополита до ідеологій тоталітарного спрямування. За її словами, Шептицький засуджував будь-яке використання насильства, навіть задля високої мети. У період війн він відкрито заперечував будь-які форми терору в боротьбі з ворогом: «злочин — є завжди злочином, а святій справі не можна служити закривавленими руками», — цитує митрополита дослідниця.
Зіновій Свереда, проаналізував економічний аспект діяльності Глави УГКЦ під час циклу лекцій «Соціальне підприємництво, соціальна відповідальність бізнесу за Шептицьким».
Зіновій Свереда
Практичний кейс про заснування та створення першого українського банку — Земельний банк гіпотечний — від Львівської бізнес-школи (авторства Ліліани Гентош) представила Софія Опацька. Основним героєм цього кейсу є Андрей Шептицький, який вчить нас думати категоріями довготермінового планування з акцентом на цінності, принципи, чесноти і з розумінням далекої перспективи.
Провідний бізнес-мислитель світу Адріан Сливоцький на лекції «Менеджмент та лідерство за Шептицьким» розповів про економічні принципи, за якими діяв Глава УГКЦ. За словами бізнес-мислителя, митрополит Андрей був людиною глибокої віри, він вірив у принцип любові до свого ближнього і був озброєний непохитним етичним компасом. «Ось що відбулося завдяки Андрею Шептицькому у Галичині, яка була дуже бідною і не мала доступу до економічних можливостей. Створені сотні місцевих дрібних фінансових установ, що були у власності інвесторів, які зберігали там свої заощадження. До Першої світової війни у Галичині налічували п’ятсот сімнадцять фінансових кооперацій, майже половиною з них керували священники, які були підзвітні митрополитові. Найкращі економічні практики у сільському господарстві, торгівлі та ремеслах були поширені у кожному селі. Також по селах відкривали читальні, мікробібліотеки. І цей економічний рух розширювався прискорюючись. До Другої світової війни у Галичині налічували вже чотири тисячі кооперативів. Тож дотримання цих принципів привело до надзвичайних результатів».
Поміж лекціями учасники виконували домашні завдання: читали та аналізували праці митрополита.
«Коли починаєш читати тексти Андрея Шептицького, з’являється відчуття, що митрополит зараз ходить поміж нами, дивиться, аналізує нашу дійсність. Це спільне враження усіх учасників школи, бо нам справді здавалося, що митрополит промовляв так, наче він наш сучасник. Настільки це точно стосувалося сьогодення», — додає Володимир Турчиновський.
Набуті знання обов’язково згодяться в роботі зі студентами — переконана Світлана Хилюк, завідувачка кафедри теорії права та прав людини, керівниця бакалаврської програми з права УКУ.
«Я поділюсь зі студентами тим, що довідалась на Школі. У нас є така практика, де ми на зустрічах обговорюємо різні теми, які турбують студентів. Досвід митрополита Шептицького дає відповіді на багато питань, пропонує погляди на вирішення проблем сьогодення, а також пояснює як ті цінності, що ми плекаємо в УКУ, можна успішно застосувати», — каже Світлана Хилюк.
Співорганізатор Школи, директор Інституту релігії та суспільства УКУ Тарас Дзюбанський підсумовує: «Школа „Соціальної думки митрополита Андрея Шептицького“ мала на меті не лише популяризувати думку митрополита, а й досліджувати та поглиблювати її. Це була добра нагода для знайомства зі спадщиною митрополита та масштабністю впливу його візії, ідей, проєктів на суспільне життя. Теми, які ми обговорювали, сконцентрували увагу учасників на сучасних суспільних викликах у світлі католицької традиції та підходів».
«Заглиблюючись у світ Шептицького, усвідомлюєш, що його спадщина не є історичними чи музейними речима, а живою дійсністю, — підсумовує Володимир Турчиновський. — Досвід митрополита надихає! Дві війни, безліч непростих обставин, у яких він жив і працював, і його постава у цих всіх контекстах, додають впевненості, що і ми можемо вистояти та рухатись вперед. Його наголос на моралі, етиці, вірності Євангелію, служінні іншим є дуже виразною духовною поставою, яка спрацювала. І це додає відчуття впевненості, що етика є важливою, бо вона рухає суспільні процеси».
За матеріалами Українського католицького університетуПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ