СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЩо потрібно знати про присвячення України і Росії Непорочному серцю Марії?
У вівторок, 15 березня 2022 року, стало відомо, що Папа Франциск присвятить Україну та Росію Непорочному серцю Марії.
Католицький суспільно-релігійний інтернет-часопис «Credo» із посиланням на інтернет-видання «Catholic News Agency» пояснює, що це означає, чому це важливо і що потрібно знати про цей акт.
Що означає «присвятити»?
«Присвятити» означає особливим чином виділити певну особу — або націю — для святої мети. Слово «ввірити» часто вживається як синонім до слова «присвятити». Конгрегація Божого культу і дисципліни Таїнств визначає присвячення Марії як визнання «особливої ролі Марії в таїнстві Христа і Церкви, універсальної та взірцевої важливості Її свідчення Євангелія, довіри Її заступництву та його ефективності».
Папа св. Іван Павло ІІ, що тричі присвятив Церкву і світ Марії під час свого понтифікату, навчав, що, присвячуючи себе Богородиці, ми приймаємо Її допомогу в повноті жертвування себе Христу.
Колін Донован, віцепрезидент з теології Телебачення Віковічного Слова EWTN, сказав: «Присвячення — це довіра, а також звернення до Бога. Довіра полягає в тому, що ми кладемо себе, свої серця, свої молитви і бажання до ніг Богоматері, і це служить Божим цілям, тому що вивищує Богородицю у свідомості Церкви і, сподіваємося, всього світу. Це — звернення до Бога в наших особливих потребах».
Марія просила, щоб Росію присвятили Її Непорочному серцю
Об’явлення у Фатімі — одні з найвідоміших марійних об’явлень у світі. Під час цих об’явлень Марія відкрила три таємниці, другою з яких була вість про закінчення Першої світової війни та передбачення ще однієї війни, яка почнеться під час понтифікату Пія ХІ, якщо люди продовжуватимуть ображати Бога і Росію не присвятять Непорочному серцю Марії.
Сестра Лусія, одна з фатімських візіонерок, розповідала, що Марія сказала їй: «Якщо мої прохання будуть вислухані, Росія навернеться і буде мир; якщо ж ні, то вона поширить свої помилки по всьому світу, спричинивши війни та переслідування Церкви. Добрі будуть замучені, Святіший Отець буде страждати, різні народи будуть знищені. Але, зрештою, моє Непорочне серце переможе. Святіший Отець присвятить мені Росію — вона навернеться, і світові буде дарований період миру».
У роки після розкриття цієї таємниці виникали певні суперечки щодо того, чи відповідали різні присвячення Росії, здійснені наступними папами, вимогам, висунутим Марією.
Але в листі, написаному в 1989 році, сестра Лусія підтвердила, що св. Іван Павло ІІ задовольнив прохання Марії про присвячення Росії у 1984 році. На той час Україна і Росія були частинами Радянського Союзу. Інші авторитетні церковні органи, зокрема Конгрегація віровчення, підтвердили, що присвячення задовольнило вимоги сестри Лусії. Хоча як Іван Павло ІІ, так і сестра Лусія спочатку не були впевнені в цьому, тому що в акті присвячення Росія не згадувалася за назвою, згодом візіонерка підтвердила його дійсність, сказавши, що Богородиця повідомила їй: Бог прийняв його, і Він виконає свою обіцянку.
Що таке Непорочне серце Марії?
Непорочне серце Марії — це об’єкт особливого вшанування, бо воно символізує Її досконалу волю, виражену в Її fiat. Серце Марії зазвичай зображують вкритим сімома ранами і пронизаним мечем. Раннім прикладом відданості серцю Марії був святий Бернард із Клерво, але засновником культу в його сучасній формі був святий Йоан Ед, французький священник XVII століття. Він вперше відзначив свято Непорочного серця Марії, і на початку ХІХ століття воно отримало папське схвалення. У 1944 році його внесли до Загального Римського календаря і почали відзначати 22 серпня, в октаву Успіння.
Зустріч с. Лусії та папи Івана Павла ІІ
Єпископат РКЦ в Україні звернувся до Папи Франциска з проханням присвятити Україну і Росію Непорочному серцю на тлі війни, розв’язаної в Україні
«Покірно благаємо Вашу Святість публічно здійснити акт присвячення Пресвятому Непорочному серцю Марії України та Росії, як це просила Пресвята Діва у Фатімі», — написали українські єпископи латинського обряду у своєму листі від 2 березня.
Навіщо зараз присвячувати Україну і Росію?
Жорстока війна, що триває в Україні, сама собою є достатнім контекстом для акту присвячення цих країн Непорочному серцю Марії.
Чому саме 25 березня?
Благовіщення — велике марійне свято. Святий Людовік Марія Ґріньйон де Монфор особливо рекомендував цей день для особистої присвяти Діві Марії.
«Всі прерогативи Божої Матері випливають із того факту, що Бог обрав Її Матір’ю Слова, яке стало Тілом, — каже Колін Донован. — Це основна марійна догма Церкви. Я думаю, що це ідеальний день. Іван Павло ІІ вирішив зробити це саме в цей день, і я думаю, що це добрий день для будь-кого, щоб зробити особисте присвячення, або для Папи Франциска, щоб здійснити цей акт».
Росію вже присвячували Непорочному серцю раніше. Разом з усім світом
У минулому кілька пап вже присвятили Церкву та весь світ Марії. Папа Пій ХІІ присвятив увесь світ Непорочному серцю Марії 31 жовтня 1942 року, а св. Іван Павло ІІ поновив це присвячення 13 травня 1982 року, 25 березня 1984 року і 8 жовтня 2000 року.
Чому навколо присвячення Росії так багато суперечок?
З огляду на нинішні події, деякі католики ставлять під сумнів навернення Росії, очікуючи більш тривалого періоду миру та іншого його типу. Оскільки повідомлення не містить конкретики про те, як саме виглядатиме таке навернення і подальший мир, навколо того, чи було здійснене присвячення належним чином, точиться дискусія.
Майкл О’Ніл, автор, теле- і радіоведучий EWTN, каже, що відданість марійним об’явленням може мати і зворотний бік. «Якщо хтось надмірно відволікається на чудеса, захоплений або одержимий ними, його можна спокійно ігнорувати, — каже він. — Хоча можна здобути багато благ, вшановуючи Марію під цими титулами і посилювати свою віру, насолоджуючись чудесами, які створив Бог, якби хтось хотів, він все одно міг би бути католиком, що має добру репутацію в Церкві, не звертаючи жодної уваги на ці об’явлення».
Не говорячи про мотиви окремих людей, Колін Донован зауважив, що деякі з них випливають із «серйозного ставлення до послання Фатіми». Він додав, що відкидаючи судження Церкви, акцентуючись на тексті і кажучи, що присвячення не було зроблене відповідним чином, люди намагаються приписати Богові певні стандарти, ніби Він не може бути щедрим.
«Своєю великодушністю Бог прийняв це присвячення, і ми побачили плоди за п’ять років після присвячення [1984 року]: падіння Радянського Союзу та відновлення російської нації», — сказав він.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
