СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиСестри служебниці ініціюють програму поширення відомостей про отця Єремію Ломницького
«Пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру». (Євр. 13, 7).
5 квітня 2009 в Івано-Франківській архиєпархії був відкритий беатифікаційний процес Слуги Божого о. Єремії Ломницького, ЧСВВ, першого ректора Станіславівської семінарії та співзасновника Згромадження сестер служебниць Непорочної Діви Марії. Щоб завершити процес в Україні та передати його до Апостольської Столиці, ще потрібно поширювати інформацію про життя о. Єремії та заохочувати наших вірних до молитов через його заступництво.
3 січня 2022 року сестри служебниці Непорочної Діви Марії під проводом с. Софії Лебедович, Генеральної настоятельки, провели онлайн-зустріч на платформі Зум. На ній були присутні відповідальні особи: з «Місії Постуляційний центр УГКЦ» — о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ, та с. Ореста Боршовська, СНДМ, о. Віталій Токар, нотар процесу з Івано- Франківської архиєпархії, Протоархимандрит Чину святого Василія Великого о. Генезій Віомар та Протоігумен з України о. Йоан Школик, ЧСВВ, с. Любомира Надич, постулятор, а також Генеральна управа, Провінційні настоятельки та делеговані сестри з різних провінцій Згромадження.
Під час обговорення було запропоновано та узгоджено кроки у справі поширення святості отця Єремії Ломницького. Зокрема у парафіяльних спільнотах планується подавати інформацію про о. Єремію, заохочувати людей до молитви за Його прославу, а також проводити деякі заходи: конференції, місії, літні табори в його честь та спомин.
Важливо пам’ятати постать о. Єремії як ревного душпастиря, який дбав про виховання серця людини, місіонаря, який був чутливий до болів власної Церкви і народу та відкритий до інших, адже неодноразово, на доручення Праведного митрополита Андрея Шептицького він відвідував вірних греко-католиків у Росії.
Заохочуємо вірних молитися через посередництво Слуги Божого о. Єремії Ломницького, який горів любов`ю до Бога та ближнього і, будучи в’язнем Російського царського режиму, став мучеником за віру та католицьку Церкву.
Довідка
Отець Єремія Ломницький, ЧСВВ, співзасновник згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, народився 8 лютого 1860 року в селі Кавсько, на Львівщині, як найстарший син у священничій сім’ї о. Михайла Ломницького та Марії з роду Гащиць. Під час Хрещення дістав ім’я Іван на честь св. Івана Золотоустого.
В роках 1870–1876 навчався в Львівській, а відтак у реальній гімназії в місті Дрогобич. Своє навчання продовжував у Вчительській семінарії у Львові. По її закінченні працював на посаді вчителя. Від дитинства відчував Божий поклик, тому вже у вересні 1882 року вступив до новіціяту отців Василіян, прийнявши чернече ім’я Єремія.
У січні 1886 року прийняв Таїнство Священства з рук Перемиського єпископа Івана Ступницького. У травні 1887 року у Добромилі склав професію вічних обітів. У роках 1889–1891 доповняв свої студії, навчаючись у Краківській єзуїтській колегії. Там отримав спеціалізацію з морального богослов’я.
Вже у 1889 році о. Єремія разом з о. Ю. Дацієм і двома оо. єзуїтами був організатором першої народної місії в Галичині в Городку над Дністром. Відтак після повернення з Кракова виконував обов’язки вчителя української мови та історії молодих монахів у Добромилі. З цього часу розпочав активну місіонерську діяльність на теренах Галичини.
Від самого початку прославився як добрий проповідник. Його слова були доступними для простого люду, а водночас наповненими глибоким богословським змістом. Отець Ломницький так чудово володів словом, що селяни поміж собою називали його «Золотоустим проповідником».
Протягом свого життя був провідником 51-ої народної місії. Крім цього плідно працював в ділянці видавничій як співредактор молитовника для молоді п. з. «Гостинець», який в Галичині осягнув тираж 190 тисяч примірників. Був також автором численних статей у часописах «Богословський вісник» і «Місіонар» та співорганізатором громадського і церковного життя.
У травні 1891 року в с. Жужель Перемиської єпархії, де о. Єремія був провідником місії, зголосилося кілька місцевих дівчат з бажанням допомогти їм вступити до монастиря. Ця подія стала поштовхом до заснування Згромадження сестер служебниць Непорочної Діви Марії з метою виховної і харитативної праці серед населення сіл і містечок західної Галичини.
Від самого початку був духовним провідником, повірником і опікуном сестер. Для них влаштовував конференції і реколекції. Своїм апостольським запалом мотивував сестер до глибокого духовного життя та професійного всестороннього приготування необхідного для здійснювання місійних завдань.
Цікавився щиро кожною, називаючи їх часто своїми духовними дітьми. Сестри обдаровували його великою довірою. Був для них великим авторитетом. Служив їм радою навіть тоді, коли вже не міг займатися ними безпосередньо.
В роках 1907–1915 виконував обов’язки ректора Станіславівської духовної семінарії, одночасно був викладачем пасторального богословя, риторики, гомілетики, катехитики та методології. Тішився великою довірою і авторитетом серед студентів.
З 1904 по 1908 з доручення Митрополита Андрея Шептицького здійснив декілька поїздок до Росії з метою привернути увагу російського уряду до становища УГКЦ на Холмщині і Підляшшю та у Росії.
24 січня 1915 року був арештований у Станіславові російськими військами та 5 лютого вивезений на заслання в м. Самбірськ. Там, протягом короткого часу здобув собі повагу серед місцевого населення. Помер на засланні 3 липня 1916 року.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
