СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Розбуджуймо у собі часто акт живої віри в Бога, який про нас пам’ятає», — митрополит Ігор Возьняк
Архиєпископ і митрополит Львівський Ігор Возьняк у четверту неділю Великого посту, 14 квітня 2024 року, побував із душпастирським візитом у Згромадженні сестер Служебниць Непорочної Діви Марії у м. Львові. Під час Архиєрейського Богослужіння архиєпископ звернувся до сестер словами проповіді.
З цієї проповіді митрополита Ігоря Возьняка ви дізнаєтеся:
- чого нас сьогодні може навчити приклад праотця Авраама?
- у чому проявляється опанованість людей злим духом?
- що стало запорукою звільнення опанованого хлопчини від злого духа?
- чого нас сьогодні навчає євангельська історія про батька та його звільненого від злого духа сина?
Авраам — батько багатьох народів
У посланні до євреїв автор згадує про Авраама, давнього нашого праотця, з яким спілкувався Господь і який був слухняний Богові. Коли Аврамові було 75 років, Господь звернувся до нього, щоб він вийшов із землі Харрану, в якій виростав й трудився, залишаючи свою рідню й дім свого батька. Бог запевним Авраму благословення й той вирушив до незнаної Ханаанської землі, покладаючись на Господа. Коли Аврамові було 99 років йому з’явився Господь, закликав Аврама, щоб ходив перед ним у безгрішності й вчинив завіт, що розмножить його потомство. Аврам впав лицем до землі й почув від Господа, що він стане батьком великого числа народів. Господь змінив ім’я Аврамові на Авраам, тобто, батько численних народів (пор. Бут. 17, 1–6). Бог говорив правду, рід Авраама поширився, став дуже чисельним. Правда, після відходу Авраама у вічність, але він — знаний батько багатьох народів». Розбуджуймо у собі часто акт живої віри в Бога, який про нас пам’ятає, благословляє та любить нас!
Євангельська історія батька та його опанованого демоном сина
Святий євангелист Марко описав зустріч Сина Божого з батьком, якого син був опанований злим духом. Це опанування не давало спокою не лише батькові, але усій родині та тим, з ким зустрічалася опанована дитина. Сатана кидав хлопцем до землі та витискав з нього піну, наводив страх на присутніх.
З іншого боку, було видно силу, яку посідав демон, що не давав нікому спокою. Батько, мабуть, приводив сина до багатьох лікарів та знахарів, щоб звільнити хлопця від посідання демоном, але успіху не було. Скреготання зубами, ціпеніння, пускання піни, тощо, продовжувалися. Люди були нездатні допомогти батькові, щоб звільнити хлопця від важкої недуги. А диявол старався позбавити життя цього хлопця, кидаючи ним до землі, немов, пригадуючи слова Господні сказані до Адама: «… бо ти є землею і в землю відійдеш» (Бут. 3, 19).
Перед тим, як прийти до Ісуса, батько хлопчини вдався до учнів Христових, але ці не змогли вигнати демона з нього. Ісус відізвався до усіх присутніх та апостолів: «О роде без віри, доки буду між вами? Доки терпітиму вас? Приведіть його до мене» (Мр. 9, 19). Демон відразу впав на землю перед Ісусом і котив хлопцем по землі. Батько відповів Господові, що цей стан тривожить хлопця з дитинства. Важка доля тих осіб, яких опановує демон, бо він перекочує таких осіб від одного до іншого гріху, не даючи їм спокою і не обов’язково, щоб це було показово.
Бог є володарем над усім
Хтось недавно, — здається, чоловік з Голландії, — насміхаючись говорив, щоб він закінчує життя і бажає найшвидше потрапити демонам в руки, щоб бути з ними у пеклі та їм послуговувати. Трапляються й такі бідні люди, які з вічності роблять жарти для себе. Батько хлопчини просив милосердя від Ісуса, кажучи: «… якщо щось можеш, допоможи нам…» А Ісус у відповідь промовив, що тим, хто вірує в нього, може допомогти. І батько не розгубився, бо звернувся до Христа, щоб той допоміг його невірству. Спаситель погрозив злому духові, наказуючи, щоб більше не повертався в цю людину, називаючи демона німим та глухим духом. Досі хлопець був перед Богом німим та глухим, що не сприймав жодним чином Господнього Провидіння. І злий дух на розпорядження Ісуса залишив молоду людину, кинувши об землю, а Господь взяв за руку, немов мертвого, та підняв хлопчину.
Бог є володарем над усім: він дає життя, проганяє демонів, зцілює від недуг, підтримує при житті, утримує увесь світ в існуванні… А своїм учням Ісус сказав, що для вигнання злого духа необхідно приготуватися молитвою та постом, тобто, просити Господа, щоб він за молитвами та через жертву посту священника, наприклад, вигнав демона з опанованих людей. Жаль, але до цього часу трапляються особи, яких посідають чи оплутують злі духи.
Молімося до Господа, довіряймо йому наше життя та життя наших ближніх, уникаймо гріхів, часто сповідуймо наші прогрішення, щоб протистояти нечестивим та злим силам. Господи, змилуйся над нами та прости нам гріхи наші! Маріє, мати Сина Божого, випроси завершення війни в Україні та усьому світі!
† Ігор Возьняк,
архиєпископ і митрополит Львівський
