«Різдво говорить нам, ким ми є»: Різдвяне послання єпископів УГКЦ у США

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

єпископів Української Католицької Церкви у Сполучених Штатах Америки

«Страху нема в любові, а, навпаки,
досконала любов проганяє геть страх»

(1 Ів 4, 18)

Дорогі брати і сестри у Христі!

У цей благословенний час звертаємося до кожного із Вас зі словами надії, миру та солідарності.

Христос Рождається! Славімо Його!

Досвідчуючи радість Різдва Господнього, піднесімо наші молитви до Князя Миру, благаючи Його зіслати мир, який зцілює, загоює та відновлює.

Мир, зцілення та відновлення — це те, чого прагнемо і потребуємо ми всі: Україна, де триває страшна кровопролитна війна, яка приносить стільки болю і страждань; наші школи, міста, стривожені масовими стрілянинами та насиллям; біженці на наших кордонах, що у розпачі тікають від злиднів і небезпеки; наші родини та спільноти, які мучаться від внутрішніх чварів та зовнішніх загроз; наші серця, що їх терзають сумнів, страх, непевність, тривога.

До усіх нас приходить Господь і каже: «Мир залишаю вам, мій мир даю вам; не так, як світ дає, даю вам його. Хай не тривожиться серце ваше, і не страхається!» (Ів. 14, 27).

Серед тяжких випробувань та особистих викликів вірмо, що Бог з нами, і Божа правда переможе. Плекаймо нашу духовну стійкість, звертаймося до глибин нашого серця. Коли розуміємо, ким ми є, та усвідомлюємо свою тотожність і покликання, ворог — внутрішній чи зовнішній — не має над нами влади. Тоді маємо наснагу іти вперед, силу допомагати ближньому, стаємо правдивими інструментами Божої правди: «Не бійся, бо я з тобою! Не тривожся, бо я — Бог твій! Я додам тобі сили, я тобі допоможу, підтримаю тебе переможною правицею моєю» (Іс. 41, 10).

Сьогоднішнє свято нам чітко говорить, ким саме ми є. Ми є тими, до кого приходить Бог. Ми ті, заради кого Вседержитель стає беззахисним Дитям. Ми мудреці, які осмислюють Божий промисел. Ми пастушки, які чуються на маргінесі, але першими чують звістку про спасіння.

Ми знаємо, хто є кривавим Іродом. Ми з Рахиллю оплакуємо своїх дітей, своїх полеглих, свої знищені домівки, церкви, міста і села. Ми із Богородицею і Йосифом, які тікають з власного дому. Ідімо за їхнім прикладом і вчімося приймати у своє серце і життя Божого Сина, крокувати з повною довірою до Божого провидіння.

Ми ті, хто чує Божий голос «Це є Син мій улюблений», і утверджуємося у своїй боголюбленості. Це і є наріжний камінь нашої тотожності. Ми з Христом.

Піклуймося про своє серце, бо воно потребує цілісної опіки від зла, ненависті і відчаю. «І мир Божий, що вищий від усякого уявлення, берегтиме серця й думки ваші у Христі Ісусі» (Фил 4, 7).

У Різдві Господньому, звернімо свій погляд до очей люблячого Господа, Який приходить у світ, сповивається пеленами і лягає у яслах. Бог там, де болить, Бог близько, Бог з нами.

Нехай ця радісна вістка лунає у наших серцях і домівках! Бажаємо благословенних свят Різдва Христового та прийдешнього Нового року!

Христос Рождається! Славімо Його!

† Борис Ґудзяк,
митрополит Української Католицької Церкви у США

† Павло Хомницький, ЧСВВ,

† Богдан Данило,

† Венедикт Алексійчук,