Регламент Синоду Єпископів УГКЦ

РЕГЛАМЕНТ СИНОДУ ЄПИСКОПІВ

УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

ГЛАВА І

ВСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ

Арт. 1. Регламент Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (далі — Регламент) описує та регулює практичні питання, пов’язані з підготовкою та проведенням Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви (далі — Синод Єпископів).

Арт. 2. Регламент затверджується Синодом Єпископів та вступає в законну силу з моменту його проголошення Отцем і Главою Церкви.

Арт. 3. Зміни та доповнення до Регламенту затверджуються Синодом єпископів УГКЦ.

ГЛАВА IІ

УЧАСНИКИ СИНОДУ ЄПИСКОПІВ

1. Члени Синоду Єпископів

Арт. 4. На Синод Єпископів скликаються усі діючі Єпископи УГКЦ і тільки вони, за винятком тих, про яких мова в кан. 953 § 1 ККСЦ, або тих, які підлягають канонічному покаранню відповідно до канн. 1433 і 1434 [1] (кан. 102 ККСЦ).

Арт. 5. Усі єпископи, законно скликані на Синод Єпископів, мають строгий обов’язок брати у ньому участь (кан. 104 § 1 ККСЦ).

Арт. 6. Єпископи-емерити не мають обов’язку брати участь в Синоді, проте Отець і Глава Церкви запрошує і їх до участі в Синодальних засіданнях (кан. 104, § 1 ККСЦ).

Арт. 7. Якщо котрийсь з єпископів, що мають обов’язок участі в Синоді Єпископів, вважає, що його стримує слушна перешкода, то він повинен виявити Синодові на письмі свої причини. Про законність перешкоди та виправдання відсутності вирішують члени Синоду на початку Синоду Єпископів (кан. 104, § 2 ККСЦ).

Арт. 8. На Синод Єпископів ніхто із членів Синоду не може посилати заступника замість себе і ніхто не має більше голосів (кан. 105 ККСЦ).

2. Запрошені гості та експерти

Арт. 9. Традиційно, на відкриття Синоду Єпископів та перше Робоче засідання запрошується Апостольський нунцій в країні проведення Синоду — як знак сопричастя УГКЦ з Вселенським Архиєреєм та вияв пошани до представника Папи в даній країні.

Арт. 10. На Синод Єпископів Отець і Глава Церкви може запросити гостей, зокрема відповідальних за душпастирство вірних УГКЦ в країнах, де немає ієрархічних структур УГКЦ, представників інших католицьких Церков свого права, та представників некатолицьких Церков і церковних спільнот.

Арт. 11. Запрошені гості можуть бути присутніми впродовж усього часу тривання Синоду Єпископів, або ж на окремих його засіданнях, за винятком закритих робочих засідань, на яких розглядаються конфіденційні питання.

Арт. 12. Окрім цього, Отець і Глава Церкви може запросити до участі у засіданнях Синоду Єпископів (кан. 102, § 3 ККСЦ; кан. 12 ПП):

1. єпископів, які не є членами Синоду Єпископів з правом дорадчого голосу;
2. інших Ієрархів, які не є єпископами з правом дорадчого голосу;
3. експертів, які не мають дорадчого голосу; вони можуть бути присутні на засіданнях Синоду тільки під час своїх доповідей і відповідних дискусій.

ГЛАВА ІІІ

СКЛИКАННЯ СИНОДУ ЄПИСКОПІВ

Арт. 13. § 1. Синод Єпископів повинен бути скликаний щороку в першу декаду вересня (кан. 106, § 2 ККСЦ; кан. 13 ПП) [2], хіба що Синод Єпископів вирішить інакше.

§ 2. Місцем проведення Синоду Єпископів, аж до часу спорудження відповідного приміщення у місті Києві, являється Реколекційний центр Львівської архиєпархії у м. Львові (смт. Брюховичі).

Арт. 14. § 1. Синод Єпископів скликає своїм декретом Отець і Глава УГКЦ, за звичайних обставин, за 6 місяців до його початку.

§ 2. В Декреті скликання вказується час і місце проведення Синоду Єпископів, а також Головна тема, якщо така є.

Арт. 15. Окрім цього Синод Єпископів має бути скликаний кожного разу, коли:

1. треба полагодити справи, які належать до виключної компетенції Синоду (напр. вибір Отця і Глави Церкви,), або для виконання яких вимагається згода цього ж Синоду (напр. згода на заснування єпархії).
2. Отець і Глава Церкви, за згодою Постійного Синоду, вважає це необхідним;
3. принаймні третина членів Синоду вимагає цього, проте завжди зі збереженням загальних прав Отця і Глави Церкви, Єпископів та інших осіб. (кан. 106).

ГЛАВА ІV

ЛОГІСТИКА ТА ТЕХНІЧНИЙ СУПРОВІД СИНОДУ

Арт. 16. Інше місце або інший час проведення наступного Синоду, ніж ті, про які мова в арт. 12, визначає Синод Єпископів на своїй останній Сесії.

Арт. 17. У випадку проведення Синоду Єпископів поза канонічною територією Церкви, Отець і Глава Церкви дбає про отримання згоди від Апостольської Столиці.

Арт. 18. За логістику, організаційний та технічний супровід Синоду Єпископів відповідає Секретаріат Синоду у співпраці з Оргкомітетом, або визначеними відповідальними особами на місцях.

Арт. 19. Отець і Глава УГКЦ, на прохання Секретаря Синоду, може призначити допоміжний персонал для помочі Секретаріатові Синоду в організаційних та технічних питаннях:

1. Протоколіст: — відповідає за ведення належним чином Протоколів робочих засідань, аудіо-запис виступів, підготовку до друку Протоколів та оформлення для підпису рішень Синоду Єпископів;
   
   
2. Рахівники: — функції рахівників, яких має бути принаймні двоє, виконують наймолодші за єпископськими свяченнями єпископи, присутні на Синоді Єпископів;
   
   
3. Парламентарій: — призначається з-поміж членів Синоду та слідкує за дотриманням часових рамок Робочих засідань;
   
   
4. Робоча група з написання Синодальних текстів (Листів, Послань і Звернень): — підготовляє проекти текстів і опрацьовує їх кінцевий варіант, враховуючи пропозиції Синодальних Отців;
   
   
5. Відповідальні за підготовку Комунікату Синоду: — готують проект Комунікату для висвітлення перебігу Синоду єпископів та редагують кінцевий текст, враховуючи пропозиції Синодальних Отців;
   
   
6. Консультанти з церковного права: — перевіряють синодальні рішення на їх відповідність приписам церковного права і церковних канонів, а також попередньо прийнятим синодальним рішенням;
   
   
7. Відповідальні за господарські та медичні питання: — відповідають за належний стан синодальних приміщень, за зустріч та розселення учасників Синоду, слідкують за побутовими потребами та допомагають полагоджувати питання, пов’язані зі станом здоров’я учасників Синоду;
   
   
8. Відповідальні за літургійні питання: — підготовляють синодальний зал (столик під Євангеліє, свічка) і каплицю та забезпечують літургійними речами (просфора, вино, служебники, літургійний посуд тощо); відповідають за літургійний одяг і спів;
   
   
9. Відповідальні за фінансові питання: — полагоджують питання, пов’язані з оплатою за проживання членів Синоду;
   
   
10. Перекладачі та персонал, який обслуговує засоби озвучення і синхронного перекладу.

ГЛАВА V

РОЗПОРЯДОК СЕСІЙНИХ ДНІВ, ПОРЯДОК ДЕННИЙ ТА ПРОГРАМА

Арт. 20. Розпорядок сесійних днів, Порядок денний та Програму Синоду Єпископів укладає Отець і Глава Церкви, попередньо вислухавши членів Синоду Єпископів (кан. 108 § 2).

Арт. 21. Розпорядок сесійних днів затверджується на першому Робочому засіданні Синоду Єпископів та, як правило, містить такі елементи:

07:00 — Божественна Літургія

08:15 — сніданок

09:00–10:30 — Перше робоче засідання

10:30–11:00 — перерва

11:00–12:30 — Друге робоче засідання

12:45 — Шостий час

13:00 — обід

15.00–16.00 — Третє робоче засідання

16.00–16.30 — перерва

16.30–17.30 — Четверте робоче засідання

18.00 — Вечірня

18:45 — вечеря

Арт. 22. § 1. Порядок денний Синоду Єпископів затверджується Синодом на першому Робочому засіданні.

§ 2. Порядок денний Синоду Єпископів складається з таких сталих частин:

1. Вступні синодальні акти.
   
2. Відкриття робочих засідань і вступні формальності.
   
3. Перевірка стану виконання рішень та законів попереднього Синоду Єпископів.
   
4. Програмна доповідь Отця і Глави Церкви.
5. Головна тема Синоду Єпископів.
6. Обсадження єпископських престолів.
   
7. Звіти на Синод Єпископів.
   
8. Інші теми Синоду Єпископів.
   
9. Повідомлення.
   
10. Різне.
    

Арт. 23. Під час тривання Синоду Єпископів окремі єпископи можуть до передбачених в Порядку денному питань додавати інші, якщо з цим згідна принаймні третина членів, що присутні на Синоді (кан. 108, § 3 ККСЦ). Дані питання додаються до розділу Різне, а рішення по них приймаються відповідно до Арт. 66 даного Положення.

Арт. 24. Програма Синоду включає Робочі засідання з відповідними питаннями, включеними в Порядок денний, а також богослужіння, день духовної обнови та усі інші заходи, заплановані на час тривання Синоду Єпископів.

ГЛАВА VІ

ДУХОВНА І МОЛИТОВНА СКЛАДОВА СИНОДУ ЄПИСКОПІВ

Арт. 25. § 1. В Програмі Синоду єпископів слід передбачити достатньо часу на літургійну молитву.

§ 2. Окрім Божественної Літургії в Програму Синоду, як правило, входять також 6-й Час та Вечірня.

§ 3. Секретар Синоду укладає графік богослужень відповідно до Розпорядку сесійних днів, зазначаючи, хто з учасників Синоду Єпископів очолює богослуження та хто проповідує на Божественній Літургії.

Арт. 26. В суботу, або в один з інших визначених днів, служиться заупокійна Літургія, а після неї — Панахида за усіх усопших членів Синоду єпископів, а зокрема тих, котрі відішли до вічності від минулого Синоду єпископів.

Арт. 27. § 1. Проповідь на Архиєрейських Літургіях з нагоди відкриття і закінчення Синоду Єпископів, як правило, виголошує Отець і Глава Церкви.

§ 2. Проповідь на Літургіях під час тривання Синоду виголошують визначені члени Синоду, або інший визначений Отцем і Главою УГКЦ священнослужитель; ним може бути, наприклад, проповідник дня духовної віднови Синоду єпископів.

Арт. 28. § 1. В часі тривання Синоду Єпископів передбачується час духовної віднови, призначений для особливо інтенсивної молитви та духовних роздумів Синодальних Отців.

§ 2. Духовна віднова проводиться, як правило, напередодні дня голосування щодо кандидатів на єпископські престоли та триває один день, або принаймні половину дня.

§ 3. Проповідника та тематику духовних наук на день віднови визначає Отець і Глава УГКЦ.

ГЛАВА VІI

РЕКРЕАЦІЯ, ВІДПОЧИНОК ТА МЕДИЧНА ОПІКА

Арт. 29. § 1. Секретаріат Синоду спільно з місцевим Оргкомітетом передбачають можливість рекреації та відпочинку для учасників Синоду.

§ 2. До Програми Синоду Єпископів може входити краєзнавча подорож — задля кращого пізнання країни, в якій відбувається Синод Єпископів, її історії, культури і звичаїв. Таку подорож можна робити напередодні відкриття Синоду, або в часі його тривання.

§ 3. Похвальною практикою являються братні зустрічі, зокрема ввечері, які дають нагоду до неформального спілкування, обміну думками та враженнями поміж членами Синоду.

§ 4. В одному з визначених днів відбудеться більш урочиста вечеря задля вшанування Ювілярів, які даного року відзначають круглі дати свого народження, священичих свячень чи єпископської хіротонії.

Арт. 30. Секретаріат Синоду дбає про постійну присутність під час Синоду особи, яка чуватиме над станом здоров’я і самопочуттям учасників Синоду, та про невідкладну фахову лікарську поміч — у разі виникнення такої потреби.

ГЛАВА VІII

ІНШІ СИНОДАЛЬНІ ЗАХОДИ

Арт. 31. § 1. В Програму Синоду Єпископів можуть бути включені різного роду зустрічі, зокрема з представниками місцевої влади різного рівня, з вірними та духовенством, відвідини місцевих громад, харитативних закладів тощо.

§ 2. Такого роду зустрічі особливо корисні, коли вони дають нагоду поглибити питання, які розглядаються на Синоді Єпископів, підтримати ініціативи місцевої Церковної спільноти, або дати євангельське свідчення Божому людові УГКЦ чи суспільству загалом.

§ 3. Такі заходи не повинні надмірно обтяжувати синодальної Програми, тому їх бажано проводити перед початком, або після закінчення робочих засідань Синоду Єпископів.

ГЛАВА IХ

ПІДГОТОВКА ТА ПЕРЕДАЧА СИНОДАЛЬНИХ ДОКУМЕНТІВ ЧЛЕНАМ СИНОДУ

Арт. 32. За змістовну підготовку синодальних документів відповідають особи, визначені Отцем і Главою УГКЦ, відповідно до Порядку денного Синоду єпископів.

Арт. 33. Секретар Синоду завчасно повідомляє осіб, відповідальних за представлення питань Порядку денного Синоду єпископів про обов’язки, покладені на них, та вказує термін, до якого вони повинні прислати свої напрацювання та проекти синодальних рішень з даних питань до Секретаріату Синоду.

Арт. 34. Особи, відповідальні за представлення на Синоді певного питання, приготовляють на письмі робочі матеріали з даного питання та присилають їх у визначені терміни до Секретаріату Синоду.

Арт. 35. Робочі матеріали з особливо важливих питань Порядку денного проходять попередній розгляд на чергових Сесіях Постійного Синоду. Це стосується, зокрема, Головної теми, Звітів вибраних синодальних Комітетів та інших питань, визначених Отцем і Главою Церкви. Секретар Синоду завчасно повідомляє зацікавлених осіб про те, які документи та до якого терміну слід прислати до Секретаріату Синоду, щоб можна було їх включити до розгляду чергової Сесії Постійного Синоду.

Арт. 36. § 1. Усі робочі матеріали Синоду Єпископів повинні бути присланими до Секретаріату Синоду за два місяці до початку Синоду.

§ 2. Матеріали конфіденційного характеру та з фінансових питань не пересилаються поштою чи електронними засобами, а передаються до Секретаріату Синоду.

Арт. 37. § 1. Секретар Синоду здійснює попередній перегляд матеріалів та, за необхідності, просить відповідальну особу доопрацювати їх відповідно до усталених норм та правил. Тут мається на увазі, зокрема, забезпечення канонічної та богословської експертизи і мовної редакції документів, які мають виноситися на розгляд Синоду єпископів.

§ 2. Якщо Секретар Синоду дійде до висновку, що документ навіть після доопрацювання не є достатньо готовим для розгляду на Синоді Єпископів, він може подавати рекомендацію Отцеві і Главі Церкви щодо зняття його з Порядку денного.

§ 3. Питання може бути рекомендоване Секретарем Синоду до зняття з Порядку денного також у випадку, якщо відповідальна особа не прислала у визначеному часі робочі матеріали до Секретаріату Синоду, зокрема у випадку важливих питань, які вимагають попереднього ознайомлення членів Синоду.

Арт. 38. Секретаріат Синоду реєструє отримані документи, належним чином оформляє їх та не пізніше як за 6 тижнів до початку Синоду Єпископів розсилає їх членам Синоду для попереднього вивчення та ознайомлення.

Арт. 39. § 1. Безпосередньо перед Синодом Єпископів Секретаріат Синоду зводить в одне усі зібрані синодальні документи, оформляючи в один чи більше збірники.

§ 2. Ці збірники синодальних документів передаються членам Синоду особисто в руки після їхнього прибуття до місця проведення Синоду.

Арт. 40. § 1. Синодальні документи з питань, які мають конфіденційний характер, зокрема ті, які стосуються кандидатів на єпископські престоли, до загальних збірників не вносяться і передаються членам Синоду окремо під час тривання Синоду єпископів.

§ 2. Після закінчення розгляду конфіденційних питань, документи щодо них повертаються до Секретаріату Синоду.

Арт. 41. Якщо в ході тривання Синоду котрийсь з учасників Синоду захоче передати членам Синоду певні матеріали, які не були включені до збірника робочих документів, він повинен це робити лише з відома та за посередництвом Секретаріату Синоду.

ГЛАВА Х

ЛИСТИ ВІД СИНОДУ

Арт. 42. Отець і Глава Церкви визначає адресатів та основні теми Листів від Синоду Єпископів.

Арт. 43. Проекти Листів від Синоду приготовляє Робоча група, яку визначає Отець і Глава Церкви.

Арт. 44. § 1. Листи від Синоду не розглядаються і не обговорюються на пленарних засіданнях, а зауваження чи доповнення до них члени Синоду подають у письмовому вигляді на заздалегідь отриманих бланках до Секретаріату Синоду.

§ 2. Робоча група опрацьовує отримані від членів Синоду думки і пропозиції та редагує остаточні тексти Листів від Синоду, подаючи їх Отцеві і Главі Церкви, який підписує їх в імені Синоду.

§ 3. У виняткових випадках Отець і Глава Церкви може, на прохання членів Синоду, винести на пленарну дискусію тексти окремих Листів від Синоду, зокрема з дуже важливих для Церкви питань.

ГЛАВА ХІ

ЛІТУРГІЙНИЙ ПОЧАТОК СИНОДУ

Арт. 45. § 1. Синод Єпископів розпочинається Архиєрейською Літургією у визначеному місці, як правило — катедральному храмі Єпархії, на території якої відбувається Синод.

§ 2. На цю Літургію Отець і Глава Церкви може запросити гостей — представників інших Католицьких Церков свого права, представників Православних Церков та інших достойників.

§ 3. Наприкінці Літургії, після заамвонної молитви, Секретар Синоду зачитує Декрет про скликання Синоду, а Отець і Глава Церкви урочисто проголошує відкриття Синоду, поручаючи його праці молитовному супроводу Церкви.

Арт. 46. Після відкриття Синоду Єпископів нікому з єпископів не дозволяється покидати його засідань, хіба що з виправданої причини, схваленої Синодом (кан. 109 ККСЦ).

ГЛАВА ХІІ

ВСТУПНІ СИНОДАЛЬНІ АКТИ

Арт. 47. Вступні Синодальні акти відбуваються в каплиці за місцем проведення Робочих засідань.

Арт. 48. § 1. До вступних синодальних актів належать:

1. Присяга технічного персоналу, тобто усіх осіб, які не є членами Синоду Єпископів та задіяні до його проведення (Додаток);
2. Молебень до Святого Духа (Додаток);
3. Присяга членів та учасників Синоду (Додаток);
4. Перенесення свічки та книги Євангелія до залу засідань.

§ 2. Текст присяги усі особи з технічного персоналу виголошують самостійно.

§ 3. Присягу членів та учасників Синоду зачитує найстарший єпископською хіротонією присутній член Синоду. Усі інші підходять до книги Євангелія, кладуть на неї руку, проголошують формулу: «Так мені, Боже, поможи, і це Святе Євангеліє» і, поцілувавши книгу Євангелія, відходять.

§ 4. Молебень до Святого Духа очолює Отець і Глава УГКЦ, або на його доручення — інший Єпископ.

§ 5. Свічку та книгу Євангелія несуть наймолодші за хіротонією та встановлюють у заздалегідь приготованому місці в залі засідань — переважно перед столом Президії. Книга Євангелія залишається в залі засідань до закінчення Синоду, а свічка горить під час усіх Робочих засідань Синоду Єпископів.

ГЛАВА ХІII

КВОРУМ І ПОРЯДОК ГОЛОСУВАНЬ

Арт. 49. § 1. Усі єпископи УГКЦ, присутні на Синоді Єпископів, мають право вирішального голосу (кан. 102, § 2 ККСЦ; кан. 11 § 1 ПП).

§ 2. У фінансових справах вирішальний голос мають тільки єпархіяльні єпископи (Кан. 11 § 2 ПП).

Арт. 50. Наявність кворуму для прийняття легітимних рішень визначається згідно таких правил:

§ 1. Кожне засідання Синоду Єпископів є канонічним і кожний підрахунок голосів є правосильним за умови присутності двох третин єпископів, зобов’язаних брати участь у Синоді Єпископів. (Кан. 14 § 1 ПП);

§ 2. Дотримуючись кан. кан. 72, 149 і 183, § § 3–4 ККСЦ, рішення Синоду є правосильним, якщо воно було ухвалене абсолютною більшістю присутніх; якщо ж кількість голосів була рівна, тоді вирішальний голос має Голова (Кан. 14, § 2 ПП);

§ 3. Рішення щодо фінансових справ приймаються абсолютною більшістю голосів (Кан. 11 § 2 ПП) з-поміж присутніх єпархіяльних єпископів.

Арт. 51. Голосування щодо питань загального характеру відбуваються відкритим способом через підняття руки, або за посередництвом відповідної електронної системи голосування. Голосуючий, здійснюючи голосування, обирає одну з трьох опцій: «ЗА», «ПРОТИ», або «УТРИМАВСЯ».

Арт. 52. § 1. Голосування щодо осіб відбуваються шляхом таємного голосування за допомогою спеціальних пронумерованих бюлетенів. В залежності від характеру голосування та свого рішення, голосуючий вписує до бюлетеню «ТАК», «НІ», «УТРИМАВСЯ», або вписує прізвище кандидата, за якого віддає свій голос.

§ 2. Голосування відбувається таємним способом також у випадку, якщо принаймні троє з членів Синоду цього виразно зажадають.

§ 3. Якщо слід сформувати терну кандидатів на єпископський престол, то спершу відбувається голосування щодо гідності кожного з трьох кандидатів на єпископський уряд; відтак — голосування на конкретне призначення; а насамкінець голосується щодо місця в терні. В останньому випадку до бюлетеню на голосування вписується прізвище одного кандидата, якого голосуючий пропонує на дане місце в терні.

ГЛАВА ХІV

ПЕРШЕ РОБОЧЕ ЗАСІДАННЯ

Арт. 53. До компетенції Отця і Глави Церкви належить відкривати Синод Єпископів, а також, за згодою цього Синоду, переносити, відкладати, припиняти й розпускати його (кан. 108 § 1 ККСЦ).

Арт. 54. § 1. Головує на Синоді Єпископів Отець і Глава УГКЦ.

§ 2. У провадженні Синодальних засідань йому допомагає Секретар Синоду, який знаходиться поруч з ним за столом Президії.

Арт. 55. § 1. Перше робоче засідання, як і кожна наступна Сесія Синоду Єпископів, починається молитвою до Святого Духа «Царю небесний».

§ 2. Після вступної молитви здійснюються такі синодальні дії:

• Загальний Привіт присутніх Головуючим;
  
• Перекличка членів Синоду;
  
• Ствердження кворуму присутності для правосильності Синоду;
  
• Офіційне відкриття Робочих засідань;
  
• Затвердження оправдання відсутності;
  
• Представлення технічного персоналу та осіб з-поміж членів Синоду, які допомагають у належному проведенні робочих засідань Синоду, і їх завдань;
  
• Визначення кворуму на голосування;
  
• Представлення гостей;
  
• Привіти присутніх гостей;
  
• Затвердження Розпорядку сесійних днів Синоду Єпископів;
  
• Пропозиції додаткових тем до розділу РізнеПорядку денного.
  
• Затвердження Порядку денного Синоду Єпископів.
  

§ 3. Головуючий вітає усіх присутніх Єпископів, а особливо тих, котрі вперше беруть участь в Синоді єпископів;

§ 4. Перекличку присутніх здійснює Головуючий, або — на його доручення — Секретар Синоду.

§ 5. На основі результатів переклички Головуючий стверджує наявність кворуму присутності для правосильності Синоду та проголошує офіційне відкриття Робочих засідань Синоду єпископів;

§ 6. Затвердження оправдання відсутності відбувається після заслухання причин, поданих відсутнім Єпископом на письмі, та відкритим голосуванням членів Синоду.

§ 7. Представлення технічного персоналу здійснює Секретар Синоду.

§ 8. Письмові привіти учасникам Синоду не зачитуються, а їхній текст передається до відома членам Синоду, хіба що Отець і Глава УГКЦ вирішить інакше.

ГЛАВА ХV

ПЕРЕБІГ РОБОЧИХ ЗАСІДАНЬ

Арт. 56. На робочих засіданнях Синоду Єпископів головує тільки Отець і Глава УГКЦ (кан. 103 ККСЦ).

Арт. 57. Після ствердження кворуму присутності для канонічного засідання Синоду, оголошується кворум на голосування.

Арт. 58. Щодо тривалості представлення питань Порядку денного:

§ 1. Доповіді з Головної теми тривають не довше, ніж 45 хв.

§ 2. Співдоповіді тривають не довше, ніж 15 хв.

§ 3. Представлення інших тем триває не довше, ніж 20 хв.

Арт. 59. Розгляд Головної теми на Синоді Єпископів відбувається відповідно до усталеного порядку (Див. Додаток).

Арт. 60. Обсадження єпископських престолів розглядається в такій послідовності: Першого дня роботи Синоду на останньому робочому засіданні Отець іГлава Церкви представляє кандидатури і роздає матеріали по кожному з кандидатів, щоб члени Синоду впродовж наступних днів могли детально вивчити подану документацію. Напередодні голосування під час одного з робочих засідань відбувається дискусія щодо кандидатів. Під час робочого засідання, на якому відбувається голосування, дискусії по кандидатах не передбачається.

Арт. 61. Синод Єпископів розглядає Звіти від таких структур:

• Звіт про діяльність Патріяршої Курії за минулий рік: — представляє Адміністратор Курії.
  
  
• Підсумок Звітів Комісій та Відділів патріяршого рівня за минулий рік: — представляє Адміністратор Патріяршої курії.
  
  
• Звіти вибраних Синодальних Комітетів: — представляють Голови Комітетів, або уповноважені ними члени Комітетів.
  
  
• Звіти інших підрозділів і структур, визначених Отцем і Главою Церкви, відповідно до кан. 108 ККСЦ: — представляють відповідальні представники цих підрозділів і структур.
  

Арт. 62. До Інших тем Синоду Єпископів, як правило, належать:

• Блок економічних питань;
  
• Стан судочинства в УГКЦ;
  
• Канонічні питання;
  
• Літургійні питання.
  

Арт. 63. До Блоку економічних питань входять: Фінансовий звіт Патріяршої курії за минулий та поточний рік до часу проведення Синоду, зокрема за використання коштів, які надійшли від Єпархій та Екзархатів УГКЦ на центральні структури Церкви; представлення Бюджету Патріяршої курії на наступний календарний рік; звіти Фондів, Фундацій та загальноцерковних Збірок, а також інші питання, пов’язані з фінансовою діяльністю Церкви. Представлення економічних питань здійснює Патріярший Економ, або інша особа, відповідальна за даний Фонд, Фундацію тощо.

Арт. 64. Стан судочинствав УГКЦ представляє Генеральний Керівник управління справедливості УГКЦ.

Арт. 65. Канонічні питання представляє Голова Канонічного відділу, або інша, визначена Отцем і Главою Церкви компетентна особа.

Арт. 66. Літургійні питання представляє Голова Патріяршої літургійної комісії, або інша, визначена Отцем і Главою Церкви компетентна особа.

Арт. 67. Пропозиції до розділу Різне зголошуються на першому робочому засіданні. Рішення щодо даних питань приймаються за наявності часу і за умови належного приготування питання з боку зацікавленого владики.

Арт. 68. § 1. Щоб належним чином обговорити представлені в доповідях та виступах питання, в Порядку денному передбачається відповідний час на пленарну дискусію.

§ 2. Кожен член Синоду має однакове право брати участь у дискусіях.

§ 3. Виступи під час дискусії не повинні тривати довше, ніж 3 хв.

§ 4. Той самий член Синоду не повинен забирати двічі голос з того самого питання. Втім, Головуючий, за наявності часу і після того, як закінчиться список учасників дискусії, керуючись відповідальністю за якісний розгляд питання, може дозволити повторний виступ в дискусії, проте цей виступ повинен бути лаконічним і конкретним.

§ 5. На пропозицію щонайменше трьох членів Синоду дискусію можна припинити та перейти до прийняття рішення з обговорюваного питання.

Арт. 69. § 1. Як правило, розгляд кожного питання повинен закінчитися прийняттям синодального рішення щодо нього.

§ 2. Проекти синодальних рішень може пропонувати сам доповідач, або ж формулювати Головуючий на основі заслуханих доповідей та дискусії на Синоді.

§ 3. Синодальне рішення повинно містити такі елементи: завдання до виконання, відповідальна за його здійснення особа чи структура, час для її здійснення, засоби здійснення.

Арт. 70. Повідомлення подаються в збірнику робочих документів до відома членів Синоду. Дискусії з цих питань не передбачається.

Арт. 71. § 1. Перебіг кожного робочого засідання записується в Протоколі, який веде протоколіст.

§ 2. Одночасно ведеться аудіо-запис усіх робочих засідань, який пізніше, разом з Протоколами зберігається в Архіві Синоду Єпископів.

Арт. 72. Кожна сесія Синоду Єпископів закінчується молитвою до Богородиці.

ГЛАВА ХVІ

ПРАЦЯ В ГРУПАХ

Арт. 73. § 1. Окремі робочі засідання можуть відбуватися у вигляді Праці в групах.

§ 2. Групи складаються з учасників Синоду кількістю 8–10 осіб.

§ 3. Для праці в групах повинні бути передбачені питання для обговорення, а також визначені модератори для кожної з груп.

§ 4. Кожна група обирає з-поміж своїх учасників Секретаря, завданням якого є записувати висловлені в ході обговорення відповіді та пропозиції.

§ 5. Після закінчення праці в групах, Модератор, Секретар або інший представник Групи представляє підсумки дискусії на пленарному засіданні Синоду єпископів.

§ 6. Пропозиції від кожної групи, оформлені на письмі, передаються до Секретаріату Синоду.

ГЛАВА ХVIІ

КОНФІДЕНЦІЙНІ РОБОЧІ ЗАСІДАННЯ

Арт. 74. § 1. Конфіденційні робочі засідання — це засідання, під час яких відбувається представлення, обговорення та вибір кандидатів на єпископів УГКЦ та на єпископські престоли, а також інші персональні справи.

§ 2. Отець і Глава Церкви може визначити як конфіденційні також робочі засідання, на яких розглядаються питання великої ваги, що вимагають особливої дискретності.

Арт. 75. В конфіденційних робочих засіданнях беруть участь виключно члени Синоду Єпископів.

Арт. 76. § 1. Протокол такого засідання веде Секретар Синоду Єпископів, або — на його прохання — один з присутніх Владик, попередньо отримавши згоду Отця і Глави Церкви.

§ 2. Аудіо-запис такого засідання ведеться окремо від основного запису і зберігається в таємному архіві Синоду разом з Конфіденційними протоколами.

ГЛАВА ХVІIІ

ПОПРАВКИ ДО ПРОТОКОЛІВ ТА ПІДПИСАННЯ СИНОДАЛЬНИХ РІШЕНЬ

Арт. 77. § 1. Протоколи окремих Сесій, після того, як їх перегляне Секретар Синоду та експерти з канонічного права, роздаються членам Синоду для ознайомлення та внесення своїх зауважень та поправок.

§ 2. Внесення поправок до Протоколів відбувається через безпосереднє зголошення до Протоколіста або до Секретаря Синоду впродовж одного робочого дня Синоду.

Арт. 78. Після внесення поправок, Протокол кожної Сесії Синоду Єпископів візують своїми підписами Головуючий на Сесії та Секретар Синоду.

Арт. 79. На закінчення робочих засідань Синоду Протоколіст оформляє в один документ усі прийняті Синодом рішення та укладає під ними список усіх членів Синоду, які брали у ньому участь.

Арт. 80. § 1. Члени Синоду ставлять свої підписи в трьох примірниках Синодальних рішень.

§ 2. Підписи під синодальними рішеннями стверджують автентичність документів, а не конче — згоду члена Синоду з даним рішенням.

ГЛАВА ХIX

ЗАКІНЧЕННЯ СИНОДУ ЄПИСКОПІВ

Арт. 81. § 1. Після підписання рішень Синоду Єпископів, усі його учасники збираються в залі засідань. Відтак відбувається процесійне перенесення книги Святого Євангелія з залу засідань до каплиці.

§ 2. Після покладення книги Святого Євангелія на престолі в каплиці усі присутні співають пісню «Достойно єсть воістину» і відтак Отець і Глава Церкви оголошує закінчення Робочих засідань Синоду.

§ 3. Отець і Глава УГКЦ, або на його доручення Секретар Синоду, висловлює подяку технічному персоналу, місцевому Оргкомітету та іншим особам, які забезпечували організаційну складову проведення Синоду Єпископів.

Арт. 82. Синод Єпископів закінчується Божественною Літургією, в якій беруть участь усі учасники Синоду.

Арт. 83. Задля належного інформування люду Божого про перебіг та напрацювання Синоду Єпископів, після закінчення Синоду єпископів видається Комунікат Синоду, затверджений Отцем і Главою УГКЦ.

ГЛАВА ХX

ПРОГОЛОШЕННЯ І ОПРИЛЮДНЕННЯ ЗАКОНІВ І РІШЕНЬ СИНОДУ ЄПИСКОПІВ

Арт. 84. § 1. Проголошує закони і оприлюднює рішення, прийняті Синодом Єпископів, Отець і Глава Церкви своїм Декретом. (кан. 111, § 1 ККСЦ; кан. 15 ПП).

§ 2. Проголошення законів і оприлюднення рішень Синоду Єпископів відбувається шляхом їх електронного опублікування на офіційному веб-сайті УГКЦ (www.ugcc.ua), користуючись при цьому технічними засобами, що унеможливлювали б втручання інших у текст законів і рішень. (кан. 15, § 1 ПП).

Арт. 85. § 1. Автентичний текст законів і рішень з оригінальними підписами зберігається в Архіві Секретаріату Синоду, який є частиною Архіву курії Отця і Глави Церкви (кан. 15, § 2 ПП).

§ 2. У разі виявлення відмінностей в електронному та друкованому варіантах законів і рішень автентичним слід вважати письмовий варіант (кан. 15, § 3 ПП).

Арт. 86. § 1. Закони, прийняті Синодом Єпископів, набувають чинності через два місяці від дня їх електронного опублікування, хіба що в самому законі вказано інший термін (кан. 15, § 5 ПП).

§ 2. Щодо набирання чинності рішень слід керуватися нормами, які стосуються адміністративних актів (кан. 1511 ККСЦ).

§ 3. Синодальні адміністративні акти із загальною зовнішньою силою набувають чинності через два місяці від дня їх електронного опублікування, хіба що в самому законі вказано інший термін (кан. 15, § 5–6 ПП).

§ 4. Автентичне тлумачення законів належить Синоду Єпископів УГКЦ, а також Отцю і Главі УГКЦ за порадою Постійного Синоду у період між Синодами Єпископів (кан. 112 § 2 ККСЦ).

Арт. 87. Усі документи, що стосуються законів і рішень Синоду Єпископів слід в найкоротшому терміні переслати Римському Архиєреєві — найкраще через Апостольського нунція (кан. 111, § 3 ККСЦ).

Арт. 88. Певні акти, або навіть усі слід довести до відома інших Патріярхів Східних Церков, відповідно до рішень того ж Синоду (кан. 111, § 3 ККСЦ).

Арт. 89. Секретар Синоду в короткому часі після закінчення Синоду єпископів розсилає пригадку про синодальні рішення структурам та особам, відповідальним за їхнє втілення в життя.

ГЛАВА XXI

ВИДАННЯ СПЕЦВИПУСКУ «БЛАГОВІСНИКА ВЕРХОВНОГО АРХИЄПИСКОПА»

Арт. 90. Після закінчення Синоду Єпископів Секретаріат Синоду впорядковує усі синодальні документи, відповідно до Синодальних Протоколів, та поміщає їх на зберігання до Архіву Синоду.

Арт. 91. Текст законів і рішень Синоду Єпископів публікується також у «Благовіснику Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви» разом з іншими синодальними матеріалами, перелік яких визначає Секретар Синоду в межах своїх компетенцій (кан. 15, § 4 ПП).

Арт. 92. Секретаріат Синоду розсилає «Благовісник Верховного Архиєпископа Української Греко-Католицької Церкви» усім Єпархіям та Екзархатам, а також усім членам Синоду Єпископів УГКЦ.