СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиЄпископ Йосиф Мілян: «Церква не розповсюджує вірус, вона допомагає запобігати його поширенню і боротися із наслідками»
«Вірмо своїй Церкві, вірмо Богові, згодімся з тим, що Бог нам сьогодні посилає. Не бунтуймось проти волі Божої, бо і так нічого не вдіємо. Церква — це інституція Божа. Церква — це зібрання людей вірою в Бога. А священники — це ті, яких Бог вибирає з поміж народу і ставить як посередників та служителів», — владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київський.
«Мусимо зрозуміти, що це не священник власною силою чи власною благодаттю освячує церковну атрибутику. Священник молиться до Бога і випрошує згори нам цю благодать. Священник випрошує ласку посвячення лози, посвячення паски, посвячення нагрудного медалика чи хрестика. Священник випрошує здоров’я, щастя і Божої благодаті на дорогах нашого життя. Мусимо розуміти, що всі ці благодаті, все це освячення, за яке ми зараз переживаємо, походить від Бога, не від священника», — про це 10 квітня 2020 року говорив владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії, під час онлайн-зустріч користувачами соціальних мереж.
«Я дуже переживав, що не є в храмі…»
На початку розмови владика зазначив: «Так сталось, що цього року завдяки фізіологічному своєму стану — проблем з ногами, я не міг брати участі в Утрені покаянного канону Андрея Критського. Відбував це богослужіння у своїй приватній каплиці. Мав нагоду спокійно увійти в тексти покаянного канону Критського. Це має теж особливий зміст. Не знаю, чи колись я їх так переживав, коли служив у церкві, чи коли слухав цей покаянний канон у церкві. Не знаю, чи тексти мене так торкалися, як це сталося цього року. Я дуже переживав, що я не є в храмі, що не є разом зі своєю Церквою, але Бог відкрив мені щось інше. Тому ми мусимо зважити на ті обставини, які прийшли до нас не з нашої вини».
Як посвятити вербу чи паску у період пандемії?
Ведучи далі, єпископ зосередив увагу слухачів на запитанні користувача соціальної мережі «Як посвятити вербу чи паску, як пошанувати Бога у період пандемії?» Владика зауважив, що Бог буде присутній там, де ми Його закличемо. «Якщо ми як родина живемо згідно з наукою Церкви, коли домашньою Церквою запалимо свічку, прочитаємо Святе Письмо, у ці свята Бог прийде до нас. Якщо священник чи Патріарх у квітну неділю помолиться до Господа Бога, щоб Бог поблагословив усю вербу, яку люди хочуть посвятити, то силою його молитви Бог виконає це прохання. Неодмінно це зробить для тих, хто буде солідаризуватись з Главою нашої Церкви, зі своїми парафіяльними священниками. Тоді Бог прийде та доторкнеться тої лози, яка на одвірку чи над іконою в їхній хаті. А ця освячена верба впродовж року буде зберігати благодать Божу і силу Божого Духа як Захисника і Того, Який буде боронити щастя, спокій і мир у цій родині».
«Не даймося використати, щоби на Церкву поклали неправдиву відповідальність за поширення хвороби»
Продовжуючи, протосинкел Київський зауважив, що сьогодні так виглядає, що ціла проблема поширення коронавірусу в інтерпретації української влади зосереджена тільки на Церкві. «Супермаркети працюють, і людей там перебуває більше ніж 10, і нічого… Очевидно, дотримуються соціальної дистанції, в масках… Тільки в церкві чомусь 10, тільки в церкві чомусь двоє, тільки церква може бути предметом зараження… Не даймося використати, щоби на Церкву поклали відповідальність, неправдиву відповідальність, невідповідну за поширення цієї хвороби. Будьмо дуже обережні, бо так виглядає, що медіа-простір і наша влада чомусь бачать проблему тільки в Церкві. Тому мусимо бути дуже організовані, дуже послушні і я дуже в це вірю, що наш народ, наші вірні — інтелігентні люди, які вміють дослухатися до позиції Церкви, і зроблять так, як про це просимо».
Як приступати до Плащаниці у сучасних умовах?
Відтак у владики Йосифа запиталися користувачі соціальних мереж, як буде із виставленням Плащаниці та Її почитанням. На це архиєрей пояснив, що всі Богослуження будуть відбуватись в тих параметрах, про які говорить нам сьогодні влада. Але не буде хресного обходу навколо храму. «Плащаницю з вівтарної частини перенесуть до гробу, де буде приготовлене місце. Очевидно, плащаниця буде загороджена і до неї неможливо буде підійти, щоби поцілувати. Шануємо Бога, покладеного плоттю у гробі великим чи малим поклоном. Поклоняємося і в той спосіб вшановуємо, передаємо свою повагу померлому за нас плоттю Богові, який поклався до гробу», — наголосив єпископ.
Він також пояснив, що у греко-католицьких парафіях будуть мати волонтерів, які пильнуватимуть за тим, щоби до храму заходило по двоє осіб, та щоб не довго там затримувалися. «Така можливість буде. Ми храми не закриваємо, можливість бути біля плащаниці буде, але це не буде масово. Згідно законодавчих норм, які видав уряд — не більше 2 осіб».
А як щодо молитви на кладовищах?
Також у розмові єпископ-помічник Київської архиєпархії розтлумачив, як молитимуться у цей час на цвинтарях: «На самому початку було анонсовано, що цвинтарі не відвідуємо в часі пандемії. Була пропозиція владики Євстратія Зорі — перенести це на 6 червня на суботу перед П’ятидесятницю, яка в традиції Східної Церкви — православної, греко-католицької завжди заупокійна. Тому була така пропозиція, щоби ці поминальні дні були перенесені аж на 6 червня».
Далі владика порадив усім вірянам наступне: «Залишайтеся вдома, не наражайте себе та інших, особливо Церкву, як спільноту Божу, на невідповідну реакцію і невідповідне трактування зі сторони влади і тих, які не бачать в Церкві того, що мали би бачити. Церква не віддала свій народ коронавірусу, а навпаки вберігає свій народ, дбаючи про духовні начала. Бо каже апостол Павло, що носимо Духа Божого в глиняних посудинах. Знаємо зі Святого Письма, що ми є храмом Святого Духа, але цей храм сьогодні є в людині, що складається з духа, душі та тіла. Щоб зберегти цей храм Святого Духа, не дати коронавірусу знищити його, Церква годиться на такі антипандемічні заходи, на ці карантинні умови, щоби уберегти людину, церкву від „вовка“, який називається сьогодні коронавірусом».
Бог дбає про наше щастя вже тут на землі
«Бог дбає про земне. Наше вічне, наше духовне, наше небесне починається тут на землі. І Бог дбає про наше щастя тут на землі, бо Бог сотворив нас такими: земними та небесними. Великдень — це відривання від землі до того небесного, до чого покликана людина. Бо лише на фундаменті неба можемо будувати щасливе земне завтра», — наголосив, завершуючи розмову, владика Йосиф Мілян.
За матеріалами Київської архиєпархії УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
Локації
Персони
Владика Андрій Хім’якЄпископ-помічник Київської архиєпархії УГКЦ, Секретар Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви
