СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПрофесія — бути поруч. Як працюють медичні капелани у час пандемії та чому слово лікує?
«Ми, як капелани, вже від самого початку пандемії служимо у ковідних відділеннях: Сповідь, Євхаристія, Єлеопомазання. Ми так само не є безсмертні. Ми живі люди, як і інші, тому ми максимально використовуємо захист: респіратори, костюми, бахіли… Не легковажимо», — розповідає отець Тарас Гадомський, медичний капелан Львівської лікарні швидкої допомоги, голова медичних капеланів Львівської архиєпархії УГКЦ. Про це йдеться у сюжеті телеканалу НТА.
Отець Тарас Гадомський у медичному капеланстві 7 років, з них — 4 роки служить у Лікарні швидкої допомоги Львова. «Завжди, коли йду у ковідне відділення чи інші палати, то прошу Божої опіки і кажу: „Боже, Ти знаєш, що я роблю це для Тебе“», — розповідає священник.
Отець Тарас координує служіння 28-ми капеланів Української Греко-Католицької Церкви у Львові.
«Кожен капелан є відповідальним за певну лікарню, він здійснює там Богослужіння, відвідує пацієнтів, має працю з медиками. Буває момент емоційного вигорання, коли ти вже не справляєшся з певними почуттями і емоціями, які десь переживаєш біля страждаючих хворих. Капеланів є недостатньо, є набагато більше лікарняних закладів, де є потреба у священниках», — мовить оповідач.
Отець Тарас Гадомський
У Лікарні швидкої допомоги у Львові працює троє капеланів. У кожного щільний графік.
«Вони нам дуже часто приходять на допомогу. Вони просто молодці. Не завжди ліки лікують, а багато лікує слово. Я за те, щоб капеланство по Україні поширювалося. Вважаю, що капелани мають бути у лікарні, мають бути співпрацівниками закладу», — розповідає Олег Самчук, генеральний директор Львівської лікарні швидкої медичної допомоги.
Отець Віталій Микитин з 2007 року мешкає у Австрії. За плечима священника Архиєпархії Зальцбурга чималий досвід роботи у лікарні швидкої допомоги, де служать троє капеланів.
«Капелан там — це один із співробітників лікарні, його сприймають там як свого. Він належить до грона медичного персоналу, лікарів, він — свій. Це, напевно, відчутна різниця, що ти не приходиш ззовні, а ти на рівні з тими працівниками у лікарні», — підкреслює отець Віталій про австрійський досвід капеланства.
До Львова отець Віталій Микитин приїжджає викладати курс медичного капеланства у межах освітнього проєкту, який вперше в Україні розпочали у 2019 році.
«Головна мета курсу — дати додаткову освіту медичним капеланам. До участі у цій програмі, у цьому вишколі ми запросили 10 священників, які служать у медичних закладах. Готові завжди до співпраці. Кожен пацієнт чи працівник має право вибору, з яким священником він хоче поспілкуватися, якої конфесії», — розповіла голова Комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я с. Севастіяна Карвацька.
Позаду 420 годин вишколу, практичні заняття, виїзди до лікарень, первинний рівень знань з інфекційного контролю, невідкладних станів медичного супроводу.
«Коли це проживеш на власному досвіді, стаєш більш чутливим, більш емпатійним, починаєш відчувати ту людину і на духовному і на емоційному рівні. Оскільки ти сам це прожив, на власному досвіді, таким чином, ти стаєш більш корисним для тої людини, з якою зустрічаєшся», — зазначив священник РКЦ о. Олег Саламон, викладач Львівського національного університету імені Івана Франка, психолог.
Вперше в Україні священники Української Греко-Католицької Церкви та Православної Церкви України пройшли вишкіл медичних капеланів. «Це історична подія», — кажуть експерти і потреби у кваліфікованих медичних капеланах лише зростатимуть.
«Я думаю, що у нас буде серйозний дефіцит, бо для того, щоби підготувати капелана, треба витратити багато часу і не кожен, якщо чесно, погоджується, на цей нелегкий хліб. Передовиком у цьому плані є Українська Греко-Католицька Церква, це я визнаю, хоча сам представник Протестантської Церкви. Вже мінімум 150 більш-менш вишколених капеланів є. Наздоганяє Православна Церква України, деякі протестантські конфесії», — закцентував пастор Сергій Убогов, Президент Асоціації капеланів в охороні здоров’я України.
«На рівні держави, Міністерства охорони здоров’я має бути відповідне бажання і мотивація, і розуміння того, що це потрібно запроваджувати. Думаю, що ми як депутатський корпус, зокрема Комісія, будемо сприяти і лобіювати, щоби у наших комунальних закладах не тільки Львівської обласної ради, але й взагалі у мережі Львівської області така допомога була присутня», — повідомила Анна Ярмола, Голова Постійної комісії з охорони здоров’я та материнства Львівської обласної ради.
Отець Руслан П’яста, координатор проєкту з навчання медкапеланів, медичний капелан Івано-Франківського навчального перинатального центру підкреслив:
«Капелан не приходить для того, щоб нав’язувати, навчати, капелан приходить для того, щоб бути присутнім. Дуже важливо, щоб капелан навчився більше слухати. Це означає, що я приходжу до хворого у палату, щоб „дати своє вухо“, його вислухати. Іноді хворі не мають з ким поговорити, навіть з найріднішими можуть спілкуватися про побутові речі».
За роки російсько-української війни ми звикли до військових капеланів, які постійно відправляються на передову допомогати нашим хлопцям. А у медицині присутність священника поруч з хворим не менш вагома, тим паче, тут теж іде боротьба — і теж за життя.
Записано за сюжетом знімальної групи НТА Жанни Ліщенко, Тараса ТкачаЗа матеріалами релігійного інтернет-ресурсу «Духовна велич Львова»
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
