Проєкт Міжнародної наукової конференції до трьохсотліття Замойського провінційного собору, підготований Ігорем Скочилясом
ПРОЄКТ
Міжнародної наукової конференції до трьохсотліття Замойського провінційного собору,
Кодифікуючи традицію:
Замойський собор Київської митрополії 1720 року
(канонічні джерела, унійне богослов’я та культурно-релігійна програма)
Час проведення:
17–19 вересня 2020 року
Місце проведення:
м. Замостя Люблінського воєводства (Польща) / m. Zamość,
województwo lubelskie (Polska)
Ідея конференції
У 2020 році минає 300 років відтоді, як у сучасному польському місті Замостя упродовж 26 серпня — 17 вересня 1720 р. проходив знаменитий собор Київської унійної митрополії, що зібрав майже 150 представників українсько-білоруської духовної еліти на чолі з митрополитом Левом Кишкою. Цей другий в історії Унійної Церкви провінційний собор відбувався в епоху розквіту культури бароко і поширення ідей Просвітництва, невдовзі після підпорядкування в 1686 р. Київської православної митрополії Московському патріархату та поразки Івана Мазепи під Полтавою 1709 р. Видимою ознакою цих геополітичних змін була зростаюча експансія Росії на заході й занепад Речі Посполитої, — держави, в рамках якої легітимно функціонувала давня Київська митрополія. Замойський собор — уперше з часів Берестейської унії — запропонував широку ієрархічну програму реформування організаційних і пастирських структур Руської Церкви, що перебувала в єдності з Римським Апостольським престолом. Іншим завданням собору 1720 р. стала рецепція тогочасного римського канонічного права і посттридентського богослов’я та пошуки діалогічної рівноваги між католицькою ідентичністю Київської унійної митрополії та її слов’янсько-візантійською (передовсім літургійною) спадщиною. Аж до кінця XIX ст. рішення владик у Замості визначали тотожність Греко-Католицької Церкви та її душпастирські засади інкультурації Слова Божого для величезних просторів Східної й Центрально-Східної Європи, де впродовж XX ст. на руїнах колишніх імперій і тоталітарних режимів постали незалежні Білорусь, Латвія, Литва, Молдова, Польща, Росія та Україна.
Концептуальні засади
Однією з дослідницьких гіпотез, яку пропонується обговорити під час міжнародної наукової конференції, є теза про те, що Замойський собор не тільки засвоїв досвід Тридентської реформи латинського християнства, а й кодифікував набутий упродовж XVII — перших десятиліть XVIII ст. культурний, духовний і почасти соціальний досвід єдності Київської митрополії з Римською Церквою та діалогу з іншими релігіями, конфесіями і деномінаціями. Критичний аналіз джерел і тогочасного еклезіального й культурного контекстів дають підстави суттєво скорегувати традиційну в сучасному богословському, канонічному й історичному дискурсах інтерпретацію Замойського собору, звернувши увагу на внутрішньоцерковні джерела формування його культурно-релігійної програми — конституції (правила) єпархіальних соборів, постанови капітул Василіанського чину, пастирські листи й послання ієрархії, рішення духовних судів тощо. Таким чином, ініціаторами й творцями замойської реформи були не лише Римська Апостольська столиця і Латинська Церква Речі Посполитої, як уважалося досі, але й сама Київська унійна митрополія. Культурно-релігійне оновлення в Руській Церкві останньої чверті XVII — початку XVIII ст. уможливило «нову унію» Київської митрополичої (1714), Луцької (1702), Львівської (1700) і Перемишльської (1691) єпархій з Римським престолом та стало предтечею Замойського собору 1720 р., що започаткував «золоту добу» в історії Берестейської церковної унії, поєднавши давню литовсько-білоруську й нову українську традиції Slavia Unita.
Іншою дослідницькою гіпотезою форуму є припущення, що успішна і доволі швидка рецепція Замойської реформи започаткувала в Київській унійній митрополії процес поступового впровадження в практику унійного партикулярного права, що застосовувалося одночасно із законодавством Латинської Церкви (зокрема постановамии Тридентського собору) і реліктами руського (київського) канонічного права доберестейського періоду. А в окремих єпархіях постанови Замойського собору звичаєво і канонічно навіть заступили універсальне законодавство Католицької Церкви, створивши передумови для формування самосвідомості Ecclesia sui iuris та, водночас, інституційної еклезіології, зосередженої навколо римоцентричної концепції лояльності до Речі Посполитої через відданість Апостольському престолові св. Петра. Своїм впливом Замойська реформа охопили не лише Київську митрополію, а й інші унійні спільноти на півдні — Крижевацьку (печська традиція), Мукачівську (київська традиція) і Фагараську (волоська традиція) єпархії в Угорському королівстві, що провели у 1773 р. свій Віденський собор. Замойська реформа опосередковано вплинула й на українсько-білоруську Православну Церкву в межах Польсько-Литовської держави.
Очікувані результати
- Критичне переосмислення богословських, канонічних і соціокультурних джерел Передання сучасної УГКЦ та на цій академічній основі вироблення практичних рекомендацій у сфері літургійного життя, церковного права, еклезіології, міжконфесійного діалогу тощо з перспективи унійної спадщини давньої Київської митрополії.
- На прикладі Замойського собору популяризація в середовищі духовенства, монашества, семінаристів і мирян засад ідентичності УГКЦ як помісної Східної Католицької Церкви, спадкоємниці та правонаступниці київського християнства.
- Використання формату конференції для продовження українсько-польського церковного і суспільного діалогу заради примирення та порозуміння між нашими народами.
- Публікація матеріалів конференції та діянь і постанов Замойського собору мовою оригіналу (латинською) і в перекладі на сучасні англійську й українську мови.
- Публічні лекції, практичні семінари, виставки та науково-популярні конференції (насамперед для каноністів УГКЦ) в греко-католицьких єпархіях України, Польщі й інших країн та для Апостольської візитатури в Білорусі.
- Написання розділу для посібника з канонічного права УГКЦ.
Гоноровий патронат:
- Апостольський нунцій у Польщі
- Президент Республіки Польща
Інституційний патронат:
- Митрополит Перемишльсько-Варшавський Євген Попович
- Єпископ Замойсько-Любачівський Мар’ян Роєк
Співорганізатори конференції:
- Український католицький університет (програма «Київське християнство»)
- Люблінський католицький університет Івана Павла II / Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
- Замойський музей у Замості / Muzeum Zamojskie w Zamościu
Інституційні партнери:
- Католицький університет Америки (Школа богослов’я та релігійних студій) / The Catholic University of America (School of Theology and Religious Studies)
- Уряд міста Замостя Люблінського воєводства (Польща) / Urząd Miasta Zamość, województwo lubelskie (Polska)
- Товариство українських каноністів
ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ
РЕГЛАМЕНТ: доповідь — до 25 хв (на пленарній сесії — до 30 хв), виступ у дискусії — до 5 хв.
17 вересня (четвер)
Перший конференційний день
- Приїзд учасників і гостей конференції до Замостя, поселення в готелях міста, оглядова екскурсія історичною частиною «ідеального ренесансового міста» (до обіду)
- Урочисте відкриття виставки до 300-ліття Замойського собору в Замойському музеї (Muzeum Zamojskie w Zamościu, ulica Ormiańska, 30; m. Zamość 22–400)
- Божественна Літургія в катедрі Воскресіння Христового і Святого Томи апостола у Замості (колишня колегіата, в якій у 1720 р. відбувалася частина сесій Замойського собору)
- Урочисте відкриття конференції. Інавгураційний виступ Блаженнішого Святослава (катедра Воскресіння Христового і Святого Томи апостола у Замості)
- Урочистий прийом з нагоди 300-ліття Замойського собору (організовує Уряд міста Замостя та люблінський воєвода)
18 вересня (п’ятниця)
Другий конференційний день
Перше засідання, 3 доповіді (9.00–11.00)
Предтеча Замойського собору: Київська митрополія у Речі Посполитій в епоху конфесіоналізації (культура, релігія і суспільство)(конференційний зал уряду міста Замостя; ul. Rynek Wielki 13, Zamość 22–400)
Загальна дискусія
Перерва на каву
Друге засідання, 3 доповіді (11.30–13.00)
Зібрання у Замості 1720 року: синод, собор чи конференція єпископів? (учасники, діяння, засади організації)(конференційний зал уряду міста Замостя; ul. Rynek Wielki, 13, Zamość 22–400)
Загальна дискусія
Обід
Третє засідання, 3 доповіді (14.30–16.30)
Постанови Замойського собору (Літургія, Святі Тайни, догматика, церковна дисципліна, душпастирство та адміністрація) (конференційний зал уряду міста Замостя; ul. Rynek Wielki 13, Zamość 22–400)
Загальна дискусія
Перерва на каву
Четверте засідання, 3 доповіді (17.00–19.00)
Рецепція Замойської реформи у Східних Католицьких Церквах: історія та сучасність (конференційний зал уряду міста Замостя; ul. Rynek Wielki, 13, Zamość 22–400)
Загальна дискусія
Вечеря
17 вересня(субота)
Третій конференційний день (6.30–8.00)
Божественна Літургія в храмі Святого Миколая отців редемптористів у Замості (колишня унійна церква Святого Миколая, в якій у 1720 р. відбувалися окремі сесії Замойського собору)
Оглядова екскурсія (9.00–11.00)
Ознайомлення з архітектурними і мистецькими пам’ятками Унійної Церкви на теренах давньої Перемишльської та Холмської єпархій(тереновий виїзд автобусами за маршрутом Замостя—Ґораєць)
П’яте секційне засідання (11.30–13.30)
Замойський собор та релігійна культура Slavia Unita (архітектура, література, мистецтво) (Центр агротуристики «Chutor Gorajec», с. Гораєць Любачівського повіту Підкарпатського воєводства)
Обід (13.30–14.45) (Центр агротуристики «Chutor Gorajec», с. Гораєць Любачівського повіту Підкарпатського воєводства)
Повернення до Замостя (15.00–17.00)
Центр агротуристики «Chutor Gorajec», с. Гораєць Любачівського повіту Підкарпатського воєводства
Від’їзд учасників і гостей конференції (після 17.00)
Проєкт для Синоду Єпископів УГКЦ
Ювілейні заходи
до 300-ліття Замойського собору 1720 року
«На шляху до помісної Церкви»
Програма заходів
Дата/Місце |
Назва заходу |
Відповідальний |
Фінансування |
11–13 лютого 2019 р. |
Представлення пропозицій на 7 (58) сесії Постійного Синоду УГКЦ щодо відзначення 300-літнього ювілею Замойського собору |
проф. Ігор Скочиляс |
— |
1–2 квітня 2019 р. |
Візит до Люблінського католицького університету та Замойсько-Любачівської дієцезії для узгодження програми й організації Міжнародної наукової конференції |
проф. Анджей Ґіль, проф. Ігор Скочиляс |
Бюджет УКУ |
Березень— грудень 2019 р. |
Опрацювання джерельних матеріалів з історії Замойського собору та їх переклад на українську (до 500 с.) |
Гуманітарний і філософсько-богословський факультети УКУ д-н Роман Завійський, д-р Андрій Ясіновський |
Програма «Київське християнство»; Патріарший економат |
7 вересня 2019 р., |
Представлення та затвердження на Синоді Єпископів УГКЦ концепції відзначення 300-літнього ювілею Замойського собору |
проф. Ігор Скочиляс |
Патріарший економат; товариство «Свята Софія» в Римі |
До кінця вересня 2019 р. |
Виготовлення та розсилка потенційним учасникам і партнерам інформаційного листа і запрошення до участі в Міжнар. наук. конференції (укр., англ. і польською мовами) |
Науково-організаційний відділ УКУ д-р Маріанна Пиріг |
Грант Фонду наукових досліджень УКУ |
До кінця жовтня 2019 р. |
Розробити логотип Ювілею 300-ліття Замойського собору |
Видавництво УКУ Володимир Нетак |
Грант Фонду наукових досліджень УКУ |
До кінця 2019 р. |
Створити постійну рубрику на сайті УГКЦ |
Пресова служба |
— |
Середина вересня 2019 р. |
Публікація пастирського послання Блаженнішого Святослава |
Програма «Київське християнство» підготує наукові матеріали до укладення послання проф. Ігор Скочиляс |
— |
Жовтень — грудень 2019 р. |
Виявлення та копіювання джерел з історії Замойського собору у ватиканських архівах |
Програма «Київське християнство» 1–2 науковці |
Товариство «Свята Софія» в Римі |
До |
Виготовлення календаря до ювілею |
Видавництво УКУ Володимир Нетак |
Грант Фонду наукових досліджень УКУ |
Січень — червень 2020 р. |
Підготовка до друку діянь, постанов та інших джерел з історії Замойського собору |
Програма «Київське християнство»; Видавництво УКУ Володимир Нетак, проф. Ігор Скочиляс |
Патріарший економат |
Лютий 2020 р., м. Київ |
Одноденна наукова конференція в Патріаршій курії УГКЦ «Канонічні джерела Замойського собору 1720 р.» |
Товариство українських каноністів; Програма «Київське християнство» о. д-р Андрій Танасійчук, проф. Ігор Скочиляс |
Товариство українських каноністів (частково); Патріарший економат (частково) |
Квітень 2020 р., м. Київ |
Одноденна наукова конференція в Національному університеті «Києво-Могилянська академія» «Замойський собор Унійної Церкви 1720 р. та українська культура на Правобережжі у XVIII ст.» |
Київська архиєпархія УГКЦ; Програма «Київське християнство» о. Василь Чудійович, проф. Ігор Скочиляс |
Київська архиєпархія УГКЦ (частково); Патріарший економат (частково) |
Червень 2020 р., |
Одноденна наукова конференція в Українському католицькому університеті «Замойський собор 1720 р. та унійне богослов’я Київської митрополії у XVIII ст.» |
Філософсько-богословський факультет УКУ д-н Роман Завійський |
Грант Фонду наукових досліджень УКУ |
Липень — серпень 2020 р. |
Публікація у Видавництві УКУ діянь, постанов та інших джерел з історії Замойського собору як чергового тому серії «Київське християнство» |
Програма «Київське християнство»; Видавництво УКУ Володимир Нетак, проф. Ігор Скочиляс |
Патріарший економат |
До |
Виготовлення документального фільму про Замойський собор 1720 р. та сучасну ідентичність УГКЦ |
«Живе ТВ» о. Ігор Яців |
|
17–19 вересня 2020 р., |
Проведення Міжнародної наукової конференції «Кодифікуючи традицію: Замойський собор Київської митрополії 1720 р. (канонічні джерела, унійне богослов’я та культурно-релігійний контекст)» |
Замойсько-Любачівська дієцезія РКЦ; Люблінський католицький університет; Програма «Київське християнство» проф. Анджей Ґіль, проф. Ігор Скочиляс |
Патріарший економат |
Вересень 2020 р. |
Літургія в патріаршому соборі з нагоди 300-літнього ювілею |
Блаженніший Святослав |
— |
Жовтень 2020 р., м. Рим (Італія) |
Проведення одноденної наукової конференції в Папському східному інституті про Замойський собор у ширшій порівняльній перспективі Східних Католицьких Церков |
д-н Роман Завійський, о. д-р Марко Морозович, проф. Ігор Скочиляс |
Грант Католицького університету Америки |
Вересень — грудень 2020 р. |
Серія публічних лекцій і робочих зустрічей в єпархіях УГКЦ (Україна, Польща, Білорусь, Литва) |
Програма «Київське християнство» |
Єпархії УГКЦ |
Листопад 2020 |
Одноденна наукова конференція в Генеральній курії ЧСВВ у Римі або у Василіанському інституті імені митрополита Йосифа Велямина Рутського в Брюховичах «Значення Замойського собору 1720 р. для Василіанського чину Святого Йосафата» |
ЧСВВ; Програма «Київське християнство» о. д-р Пантелеймон (Трофімов); проф. Ігор Скочиляс |
Бюджет програми «Київське християнство» у співпраці з ЧСВВ |
До кінця 2020 р. |
Публікація матеріалів Міжнародної наукової конференції «Кодифікуючи традицію: Замойський собор Київської митрополії 1720 р. (канонічні джерела, унійне богословʼя та культурно-релігійний контекст)» |
Видавництво УКУ Володимир Нетак |
Українські меценати (частково); Патріарший економат (частково) |
Упродовж 2020 р. |
Серія радіо- і телепередач на загальнонаціональному та регіональному рівнях |
Програма «Київське християнство» у співпраці з місцевими церковними та науковими інституціями |
Патріарший економат (частково) |
Упродовж 2020 р. |
Тематичні наукові семінари, музейні експозиції, пересувні виставки |
Провідні науковці та публічні лектори |
Патріарший економат (частково), УКУ |
Грудень 2020 р., м. Київ |
Презентація матеріалів міжнародної конференції про Замойський собор у Патріаршій курії |
проф. Ігор Скочиляс |
Патріарший економат (частково), УКУ |
Упродовж 2020 р. |
Виїзні лекції в парафіях, монастирях, деканатах і єпархіях УГКЦ |
Провідні науковці та публічні лектори |
Єпархії, парафії |