СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПро Блаженнішого Любомира говорили у програмі «Добра розмова»
25 січня минуло 20 років від дня, коли Блаженніший Любомир Гузар був обраний Главою УГКЦ. Новітня історія Української Греко-Католицької Церкви тісно пов’язана з Блаженнішим Любомиром — зокрема, з його зусиллями і діяльністю щодо перенесення осідку Церкви до Києва, після 450-річної перерви, і побудови Патріаршого собору Воскресіння Христового.
Про цей київський період життя і праці Блаженнішого у «Добрій розмові» з Галиною Бабій згадує о. Олексій Петрів.
Пам’ять і вдячність за життя і спадок, залишений Блаженнішим Церкві і Україні, вірянам і всім людям — такі відчуття викликає кожна думка про Любомира Гузара. Тому щоразу, шукаючи відповіді на складні запитання людського і суспільного життя, такими помічними є його слова і розважання Слово і голос Блаженнішого Любомира звучить і впродовж цієї програми.
«Блаженніший Любомир ніс у собі мир і втіху, тому кожен спогад про нього дає внутрішній спокій, — каже о. Олексій. — Усі, хто був покликаний, називали його „наш батько“, усі мали його увагу і тепло…»
Дорога УГКЦ і Блаженнішого Любомира до Києва почалася задовго до офіційного перенесення осідку Церкви зі Львова до Києва, ще з середини 90-х, коли Любомир Гузар був єпископом-помічником з делегованими правами. Українська Церква мала повернутися у місто Володимира — Київ, бути Церквою всієї України. І це викликало спротив різних сил — і політичних, і церковних.
«Це така державна, чи й релігійна незрілість — щось забороняти. Чи хтось має монополію, коли — говорив тоді в інтерв’ю Блаженніший Любомир Україна — земля «
«Зараз, у ретроспективі, стає все більш ясно, наскільки це було у Божому провидінні — це дбання, щоб УГКЦ посіла відповідне місце у суспільному і духовному житті всієї України… А це неможливо було реалізувати без постійної присутності у Києві. І Баженніший був реалізатором цього провидіння, а ми — його помічниками», — пригадує о. Олексій, який свого часу, ще до перенесення осідку до Києва очолював Бюро зв’язків УГКЦ з органами державної влади, а пізніше був секретарем Наради єпископів УГКЦ, які діяли на території України та Синоду єпископів Києво-Галицької митрополії.
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
