Постанови Синоду Єпископів УГКЦ 1997 року

РІШЕННЯ І ПОСТАНОВИ

Синоду Єпископів

1. ЛІТУРГІЙНІ ПОСТАНОВИ

1.1. Синод Єпископів постановив, що переклад текстів Святої Літургії Івана Золотоустого і Василія Великого, схвалений під час Синоду Єпископів у 1987 році, є офіційними літургійними текстами для обрядового використання в усій Українській Греко-Католицькій Церкві.

1.2. З огляду на виникнення неоднозначних обставин у релігійній ділянці суспільного життя в Україні, Синод Єпископів вирішив звернутися до Святішого Отця Івана-Павла II з метою консультації щодо теологічного терміну «православний» в богослуженнях Української Греко-Католицької Церкви.

1.3. Синод Єпископів постановив, що офіційні тексти молитов «Отче наш» і «Богородице Діво», в усій нашій Церкві (на Батьківщині і на поселеннях), відтепер є такі:

«Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я твоє, нехай прийде царство твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого».

«Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє, Господь з тобою. Благословенна ти між жінками і благословенний плід лона твого, бо ти породила Христа Спаса, Ізбавителя душ наших».

1.4. Синод єпископів, йдучи назустріч своїм вірним, вирішив: вірні Української Греко-Католицької Церкви зобов’язані святкувати, окрім неділі, нижчезазначені церковні празники і виконувати, у ці дні, такі обрядові обов’язки: брати участь у Святій Літургії, вислухати проповідь, не виконувати важку працю. Обов’язкові, окрім неділі, церковні свята:

• Різдво Христове (один день).
  
• Богоявлення Господнє.
  
• Вознесіння Господнє.
  
• Благовіщення Пресвятої Богородиці.
  
• Успення Пресвятої Діви Марії.
  
• Свято верховних апостолів Петра і Павла.
  

Синод Єпископів заохочує усіх вірних до участі в богослуженнях під час таких нижчеперелічених та усіх інших традиційних свят нашого церковного календаря:

• Обрізання Господа Нашого Ісуса Христа.
  
• Преображення Господнє (Спаса).
  
• Воздвиження Чесного Хреста.
  

1.5. Синод Єпископів постановив: доповнити український церковний календар, святом в честь пам’яті християнського подвигу Пратулинських мучеників (які у 1874 році віддали життя за свою віру й оборону свого храму в селі Пратулин); визначив дату свята 23 січня, і доручив Літургійній комісії укласти відповідні богослужебні тексти.

1.6. З душпастирських причин, та в дусі рішень Другого Ватиканського Вселенського Собору «Про Східні Католицькі Церкви», Синод Єпископів доручив застосовувати таку термінологію: «Перша Свята Сповідь і Урочисте Святе Причастя», замість «Перше Причастя».

1.7. Обговорення і рішення щодо практики дотримання постів в Українській Греко-Католицькій Церкві, Синод Єпископів вирішив розглянути під час наступного Синоду Єпископів.

2. ВНУТРІШНІ СТРУКТУРИ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ

2.1. Синод Єпископів ухвалив «Правильник Секретаріату Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви» у такій версії:

Арт. 1. Верховний Архиєпископ і Синод Єпископів обирають Секретаря Синоду Єпископів. Секретарем Синоду Єпископів стає той кандидат із владик, який під час голосування отримав більшість голосів. Секретар Синоду Єпископів, під час виконання своїх обов’язків, постійно консультується із Головою Синоду Єпископів, чи Верховним Архиєпископом. Секретар Синоду Єпископів є підпорядкований Голові Синоду Єпископів, хоча не є його безпосереднім Секретарем. Секретаря Синоду Єпископів обирають на шестирічний термін, але не більше, ніж на дві каденції підряд. Верховний Архиєпископ підтверджує своїм Декретом правочинність вибору особи на посаду Секретаря Синоду Єпископів.

Арт. 2. Секретар Синоду Єпископів, за згодою Постійного Синоду Єпископів, формує собі допоміжний персонал, включно із своїм заступником. Члени допоміжного персоналу Секретаря Синоду Єпископів складають присягу сумлінно виконувати свої обов’язки, зокрема не розголошувати інформацію і таємниці про все, що стало їм відомо під час виконання своїх посадових обов’язків.

Арт. 3. Архів та всі документи, які стосуються роботи Синоду Єпископів, знаходяться (згідно з Кодексом Канонів Східних Церков [далі — ККСЦ] канн. 256–260) у розпорядженні Секретаря Синоду Єпископів. Члени Синоду Єпископів можуть ознайомитися із архівами та документацією синодальних засідань тільки з дозволу Секретаря Синоду Єпископів або Верховного Архиєпископа.

Арт. 4. Секретар Синоду Єпископів виконує такі обов’язки:

1. дбає про сумлінне ведення й оформлення всіх протоколів і актів синодальних засідань та зачитує їх під час роботи поточного Синоду Єпископів;
   
2. збирає, у визначений термін, від усіх членів Синоду Єпископів довірочні списки кандидатів на єпископський уряд та передає їх Верховному Архиєпископу;
   
3. розглядає і представляє на розгляд Синоду Єпископів, згідно із вказівками Верховного Архиєпископа та на підставі ККСЦ, тематику і порядок наступної роботи Синоду Єпископів;
   
4. перебуває у постійному контакті із членами синодальних комісій, слідкує за веденням і розвитком праці синодальних комісій та своєчасно повідомляє Верховного Архиєпископа і всіх членів Синоду Єпископів про їхню діяльність;
   
5. інформує інші Церкви Партикулярного права про роботу Синоду Єпископів УГКЦ, згідно з дорученням Синоду Єпископів.
   

Арт. 5. Секретар Синоду Єпископів є постійним делегатом від УГКЦ для робочих зустрічей з представниками Конференцій Єпископів інших Церков, а також речником Синоду Єпископів та підтримує контакти із засобами мас- медіа.

Арт. 6. Роботу Секретаріату Синоду Єпископів фінансує Синод Єпископів. Під час чергових синодальних засідань, Секретар Синоду Єпископів складає звіт про використані кошти та представляє майбутній бюджет.

Арт. 7. Якщо Секретар Синоду Єпископів не може якийсь час брати участь у роботі Синоду Єпископів, тоді Верховний Архиєпископ призначає одного із владик, за згодою Постійного Синоду Єпископів, тимчасово виконувати обов’язки Секретаря Синоду Єпископів. Верховний Архиєпископ може також призначати заступника Секретаря Синоду Єпископів.

Вони виконують цей уряд до тих пір, поки Секретар Синоду Єпископів, чи заступник не повернуться до своїх обов’язків, або наступний Синод Єпископів не прийме іншого рішення.

Арт. 8. Синод Єпископів може звільнити Секретаря Синоду Єпископів від виконання його посадових обов’язків, якщо 2/3 членів Синоду Єпископів виявлять на це згоду. Секретар Синоду Єпископів сам може відмовитися від своєї посади за згодою Синоду Єпископів.

2.2. Синод Єпископів (згідно з ККСЦ, кан. 1062 § 2) обрав Трибунал Синоду Єпископів Української Греко- Католицької Церкви (терміном на п’ять років) у такому складі:

• Єпископ Софрон Мудрий (Голова Трибуналу).
  
• Митрополит Іван Мартиняк.
  
• Єпископ Володимир Паска.
  

2.3. До Постійного Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви обрано таких трьох нових членів та їх заступників (терміном на п’ять років):

Члени:

• Митрополит Стефан Сулик.
  
• Єпископ Михаїл Гринчишин.
  
• Єпископ Софрон Мудрий.

Заступники:

• Єпископ Юліян Ґбур.
  
• Єпископ Василь Лостен.
  
• Єпископ Михаїл Сабрига.

Члени Постійного Синоду Єпископів:

• Любомир Гузар, Єпископ-Помічник Глави УГКЦ.
  
• Митрополит Стефан Сулик.
  
• Владика Михаїл Гринчишин.
  
• Владика Софрон Мудрий.
  
• Владика Михаїл Колтун.

Заступники членів Постійного Синоду Єпископів:

• Владика Юліян Ґбур.
  
• Владика Василь Лостен.
  
• Владика Михаїл Сабрига.
  
• Владика Юліян Вороновський.
  

2.4. Для завершення підготовки проекту Партикулярного права Української Греко-Католицької Церкви, Синод Єпископів призначив нових членів Канонічної комісії:

1. о. Йосиф Андріїшин.
   
2. о. Михайло Квятковський.
   
3. о. д-р Михайло Димид.
   
4. о. д-р Едмунд Пшекоп.
   
5. Члени Канонічної комісії:
   
6. Владика Софрон Мудрий — Голова.
   
7. Владика Володимир Паска
   
8. о. Йосиф Андріїшин.
   
9. о. Михайло Квятковський.
   
10. о. д-р Михайло Димид.
    
11. о. д-р Едмунд Пшекоп.

2.5. Синод Єпископів призначив о. Теодозія Янківа, ЧСВВ, Секретарем Патріаршого Собору Української Греко- Католицької Церкви та визначив дату другої сесії Патріаршого Собору, яка відбудеться у Львові з 23-го по 30-те серпня 1998 року. Під час роботи другої сесії Патріашого Собору, делегати розглянуть тему «Роль мирян в Українській Греко- Католицькій Церкві».

2.6. На підставі ККСЦ (кан. 143, § 6) Синод Єпископів підтвердив представництво членів Патріаршого Собору Української Греко-Католицької Церкви та ухвалив: до вже визначеної кількості делегатів від кожної єпархії, яка візьме участь у роботі Патріаршого Собору, долучити ще двох представників, віком до ЗО років.

2.7. Синод Єпископів розглянув подання Єпископа- Ординарія Івано-Франківського, Преосвященного Софрона Дмитерка, ЧСВВ, звільнити його від виконання обов’язків Ординарія. Синод задовільнив це подання на підставі ККСЦ, кан. 210.

2.8. На підставі Декрету Конгрегації для Східних Церков, від ЗО грудня 1995 року (Протокол. № 249/95), Синод Єпископів доручив вивчити справу Закарпаття.

3. ПОСТАНОВИ З ПИТАНЬ ДУШПАСТИРСТВА

3.1. Катехизація і молодь

3.1.1. В рамках державних ювілейних заходів з нагоди 2000-ліття Різдва Христового, звернутися до Міністерства освіти України з пропозицією ввести християнське виховання, як обов’язковий предмет у навчальні програми загальноосвітніх шкіл, середніх спеціальних та вищих учбових закладів, попередньо узгодивши з традиційними християнськими Церквами України.

3.1.2. Звернутися до Міністерства освіти України з пропозицією запровадити інституцію академічного капеланства в усіх вищих учбових закладах України та залучити до цього заходу всі традиційні християнські Церкви України.

3.1.3. З метою вдосконалення роботи та організаційних заходів Катехитичної і Молодіжної комісій, які до цього часу були підпорядковані Патріаршій Курії, підпорядкувати їх Голові Катехитичної та Молодіжної комісій Синоду Єпископів; у випадку вирішення термінових і важливих питань — Главі Української Греко-Католицької Церкви.

3.2. Монашество

3.2.1. Кожна єпархія зобов’язана сприяти створенню умов при монастирях для вишколу магістрів новіціяту і юніорату.

3.2.2. Кожна єпархія зобов’язана забезпечити монастирі, які знаходяться на її території, кваліфікованими сповідниками.

3.3. Родина

3.3.1. У кожній єпархії створити, згідно з ККСЦ, кан. 783, Комісію з питань подружжя і сім’ї. Доручити цій Комісії підготувати, в першу чергу, програму підготовки мирян до Святої Тайни Подружжя та узгодити її з Єпископом- Ординарієм.

3.3.2. Використовуючи можливості, створити при кожній парафії релігійні братства, які б не тільки провадили молитовну практику, але також здійснювали харитативну діяльність: допомагали багатодітним сім’ям, неповним сім’ям, дітям- сиротам, хворим, інвалідам, людям похилого віку.

3.4. Екуменічний діалог

3.4.1. Продовжити і активізувати екуменічний діалог з Православними Церквами в Україні і на поселеннях згідно з ККСЦ, кан. 902–908.

3.4.2. Доручити Екуменічній комісії укласти програму екуменічної діяльності УГКЦ в таких напрямах:

• заходи з підготовки до Великого Ювілею 2000 року;
• створити Екуменічне бюро Української Греко- Католицької Церкви.

4. БЕАТИФІКАЦІЯ І КАНОНІЗАЦІЯ СВЯТИХ

4.1. Синод Єпископів й надалі доручає усім вірним УГКЦ ревно молитися за прославлення на Божих престолах Митрополита Андрея Шептицького, Сестри Йосафати Гордашевської — засновниці Згромадження Сестер Служебниць, і Сестри Варвари (Катерини Шапки) — Головної Настоятельки Згромадження Сестер св. Йосифа (1896–1942).

4.2. Синод Єпископів прийняв тимчасовий список мучеників УГКЦ і доручив Єпископу Михайлові Гринчишину й далі провадити нагляд за процесом, аж до його завершення, підготовки беатифікації та канонізації українських мучеників. Нижче перечислені прізвища мучеників УГКЦ ХХ-го століття:

• Кир Григорій Хомишин.
  
• Кир Павло Гойдич.
  
• Кир Йосафат Коциловський.
  
• Кир Никита Будка.
  
• Кир Григорій Лакота.
  
• Кир Іван Лятишевський.
  
• Кир Николай Чарнецький.
  
• Кир Василь Величковський.
  
• Кир Олександер Хира.
  
• Екзарх Леонід Фьодоров.
  
• о. Прелат Петро Вергун.
  
• о. Климентій Шептицький.
  
• о. Методій Терчка, ЧНІ.
  
• о. Еміліян Ковч.
  
• о. Андрій Іщак.
  
• о. Олекса Зарицький.
  
• о. Володимир Гриник.
  
• о. Микола Конрад.

5. ФІНАНСИ

5.1. Синод Єпископів прийняв постанову щодо єпархіального бюджету для синодального фонду на 1998 рік

5.2. Синод Єпископів створив Ревізійно-фінансову комісію під головуванням Владики Василя Лостена, який повинен обрати кваліфікованих членів даної Комісії.

5.3. Стосовно будівництва Патріаршого собору в Києві, Синод Єпископів постановив провести збір коштів в усій Церкві.

5.4. Синод Єпископів підтвердив рішення провести щорічний збір «Андріїв гріш» на потреби розвитку Української Греко-Католицької Церкви.

6. РІЗНЕ

6.1. До 30-го листопада 1997 року опублікувати рішення попередніх Синодів Єпископів Української Греко- Католицької Церкви 1989–1996 рр. (у формі окремої брошури, як витяг із серії видання «Благовісник»),

6.2. Синод Єпископів постановив: з 1-го по 10-те вересня 1998 року провести в Україні наступний Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви.