СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа про Середземномор’я, міграцію та глобальні наслідки війни в Україні
Аналізуючи виклики, які стоять перед Середземномор’ям, головним з яких є міграція, Папа Франциск у посланні учасникам «Римських Середземноморських Діалогів» вказав на глобальні наслідки війни, яку Росія розв’язала проти України.
Нездатність знайти спільні вирішення на виклики, які представляє міграція, і далі призводить до недопустимих втрат людських життів, яким практично завжди можна було би запобігти, насамперед, у Середземномор’ї. На цьому наголошує Папа Франциск у своєму посланні, зверненому до учасників VIII Конференції «Римських Середземноморських Діалогів», заходу, який організовує Міністерство закордонних справ Італії, збираючи представників політики, громадянського суспільства, світу економіки та експертного середовища, щоби обговорювати різні фундаментальні теми для Середземномор’я з метою покращення регіональної співпраці. Про це зазначає українська редакція «VaticanNews».
Святіший Отець вказав на всеохоплююче вирішення, вигідне для всіх, яке рахуватиметься з тим, що «міграція є суттєвим елементом для благополуччя цієї території, а тому її не можна зупинити». Він наголосив, що «ніхто не рятується наодинці», як це показала пандемія, а тому «взаємопов’язаність проблем вимагає, аби вони вивчалися в цілості, у скоординованому та якнайширшому баченні». Сьогодні ж «глобалізація проблем» представлена війною, яку Росія розв’язала проти України з її «воєнною шкодою, яку неможливо обрахувати», як з точки зору втрати життів, так і беручи до увагу енергетичну, фінансову, гуманітарну та продовольчу кризи. І ця остання, зокрема, вдаряє по найбідніших країнах, між якими і північноафриканські, які «на 80 % залежать від зерна, що походить з України чи з Росії».
За словами Папи, глобальність наслідків кризи дає зрозуміти, що ситуацію потрібно вирішувати у глобальній перспективі, що неможливо розв’язати одну кризу, не зважаючи на інші. Як неможливо «брати до уваги багатогранність людських страждань, не рахуючись із соціальною кризою, в якій задля економічного чи політичного прибутку, цінність людської особи применшується, а права потоптані». Тому спроби вирішувати окремі теми із «секторальним підходом» можуть призвести до «часткових, бракованих розв’язок, які не тільки не вирішують проблеми, але роблять їх хронічними».
Підсумовуючи, Святіший Отець наголошує на тому, що Середземномор’я повинно відновити своє покликання «прогресу, розвитку та культури». Його потенціал поєднує три континенти, і це «сполучення, яке історично, також і завдяки міграції, виявилося дуже плідним». Сьогодні ж «Mare nostrum» перестає бути «місцем зустрічі, обміну, взаємоподілу та співпраці», хоча й залишається перехрестям людства, яке дає великі шанси. Тому потрібно «повернутися до культури зустрічі», щоби відбудувати «почуття братерства», розвиваючи, «крім справедливіших економічних стосунків, також і людяніші стосунки, включаючи також стосунки з мігрантами».
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
