СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа: Надія — це дар, про який просімо в Господа
Думками про те, як не впасти у відчай і зберегти надію поділився Глава Католицької Церкви, проповідуючи під час Святої Меси, яку він відслужив у намірі всіх померлих вірних.
Поблизу базиліки Святого Петра, частково на кордоні між Римом і Ватиканом, розташований Тевтонський цвинтар — місце поховання німецькомовних представників різних релігійних установ Вічного Міста, де також спочивають швейцарські гвардійці, що полягли під час оборони Риму 1870 року. Цей єдиний на території Ватикану цвинтар приписаний до храму Санта-Марія-делла-Пієта, в якому Папа Франциск у понеділок, 2 листопада 2020 року, відслужив Святу Месу з нагоди поминання всіх померлих вірних.
Впевненість у хвилини випробування
Під час проповіді, виголошеної експромтом, Святіший Отець зупинився на постаті старозавітного Йова, поділившись думками про надію. Він зазначав, що в ситуації, яка виглядає поразкою, подоланий недугою, цей праведник відзначається впевненістю та каже: «Я знаю, що Відкупитель мій живе, і останнім Він устане над порохом». У хвилини, коли Йов є найбільше придавленим до землі, він відчуває «обійми світла та тепла», що запевняють його: «Побачу Відкупителя. Я сам Його узрю, очі мої побачать, а не хтось інший».
«Ця впевненість у хвилини практично вичерпаного життя — це християнська надія. Надія, що є даром: ми не можемо здобути її, вона є даром, про який ми повинні просити: Господи, дай мені надію. Існує чимало лихих речей, які ведуть нас до відчаю, спонукають думати, що все веде до остаточної поразки, що після смерті нічого не залишиться… Але повертається голос Йова: Я знаю, що мій Відкупитель живий, що останнім часом Він устане над порохом, і я побачу його, цими ж очами», — мовив проповідник, нагадуючи і про слова святого Павла про те, що «надія не розчарує», вона приваблює нас і надає сенс життю, вона є немовби якорем, який допомагає нам встояти.
«Сьогодні, спогадуючи численних братів і сестер, які відійшли, нам принесе користь скерувати погляд як на цвинтарі, так і вгору, та повторювати разом з Йовом: Я знаю, що мій Відкупитель живий і я Його побачу, я побачу, а не хтось інший, цими очима споглядатиму на Нього. В цьому полягає сила, яку нам дає надія, безкорисливий дар, яким є чеснота надії. Нехай же Господь дасть її нам усім», — побажав Папа.
Молитва вірних
Під час молитви вірних піднеслися, зокрема, прохання за Папу, за мігрантів, за те, щоби «біль, непевність, страх і усвідомлення власних обмежень, викликані пандемією, прозвучали закликом переосмислити наші стилі життя», за те, щоб Церква була «людяною та близькою, спільнотою з родинним стилем», за всіх померлих, особливо, за «безликих, безголосих і безіменних», аби Господь упокоїв їх у своєму мирі, де немає більше ні болю, ні печалі. По завершенні Євхаристійного богослужіння Святіший Отець помолився біля могил на цвинтарі, окропивши їх освяченою водою.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
