СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Папа Іван Павло ІІ до нас приїхав уже як старець, але світло його душі, ця сила миру і добра відчувалася навіть на фізичному рівні», — отець Орест Фредина
27 червня — завершальна подія у відзначенні 20-ї річниці приїзду cвятого папи Івана Павла ІІ в Україну, Архиєрейська Літургія за участю Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава у храмі Різдва Пресвятої Богородиці у Львові. Саме там, на площі біля цього храму, 20 років тому відбувалася зустріч папи Івана Павла ІІ з молоддю. Про ті події і їх значення для УГКЦ, храму на Сихові і для нього особисто у програмі «Відкрита Церква» згадує парох храму о. Орест Фредина.
Вибір саме цього місця, де у 2001 році була зустріч папи з молоддю і постав храм Різдва Пресвятої Богородиці, — символічний і, як каже отець Орест, має знак Божого провидіння. І не лише через розташування, простір та інші речі, важливі для організації такої масштабної і велелюдної події. Саме там 26 червня 1941 року прийняв мученицьку смерть парох Сихова отець доктор Андрій Іщак. Його закатували і вбили солдати радянської армії, яка відступала із Західної України на схід. У ці червневі дні 1941 року працівники НКВС розстріляли близько тисячі в’язнів тюрми на Лонцького у Львові, вбивали і закатовували усіх, до кого могли дістатися.
27 червня 2001 року 28 новомучеників УГКЦ — єпископи, священники, монахи і монахині та один мирянин, які загинули у часи радянського режиму, у цей візит папи Івана Павла ІІ були проголошені блаженними мучениками УГКЦ. Серед них — сихівський парох Андрій Іщук. Піднесення новомучеників УГКЦ на престоли віри і шана Церкві за вірність були однією із цілей приїзду Святішого Отця в Україну.
«У часи радянської влади наша Церква заплатила дуже дорогою ціною за те, що наші єпископи, священики, монахи залишалися вірними Апостольській столиці і Святішому Отцю. І, звичайно, для нас мало велике значення, що папа Іван Павло ІІ з такою прихильністю, уважністю і шаною ставився до України впродовж всього свого понтифікату, і так проявив це під час свого візиту — такий благодатний вогонь сходив від нього у серце кожного українця, так обійняв нас Господь Бог руками того чоловіка», — каже отець Орест.
Папа Іван Павло ІІ звертався до України і українців українською мовою — на всіх заходах на зустрічах. Ті, хто чекав і готувався до його приїзду, зокрема до храму Різдва Пресвятої Богородиці, хто був присутній на зустрічі з молоддю і на Божественній Літургії у Львові, кажуть: після його слів з’явилося глибоке відчуття, що все буде гаразд.
«Його заклики були дуже гарними — щоб ми не боялися, відважно дивилися вперед і надіялися на Господа Бога, — каже отець Орест. — Є люди, з яких на весь світ виливається мир — і це було видно скрізь і всюди. Ми мали щастя бути поруч із ним у ці дні, побачити його усмішку. Він до нас приїхав уже як старець, але це світло душі, ця сила миру і добра, здавалося, на фізичному рівні була відчутна всім».
На літургіях, лекторіях, реколекціях та інших заходах, приурочених до 20-ліття візиту папи Івана Павла ІІ, йшлося про ті засади віри, які допомогли Церкві встояти у найважчі часи і які допомагають встояти у будь-яких випробуваннях і окремій людині, і суспільству загалом — те, про що говорив Україні та українцям папа Іван Павло ІІ 20 років тому.
«Наприкінці 80-90-х років ми мали щастя бачити людей надзвичайних — наших священників, які вийшли з підпілля: вони прожили дуже важке життя — у таборах, на засланні і тут, в Україні, але в них були широкі серця, повні миру, посвяти і любові. І сюди, в Україну, приїхав Святіший Отець, який у своєму житті також мав багато страждань і випробувань, і розумів, що пережила Україна. Ті святі люди є для нас світильниками і дороговказами, щоб ми не боялися викликів сучасності, залишалися вірними, не звертали зі шляху Божих заповідей, йшли за Христом, бо в Ньому — життя. Одним із гасел візиту папи в Україну були слова Ісуса: „Я — дорога, правди і життя“. Святіший Отець хотів донести нам, які вирвалися з полону тоталітарного режиму, що світло надії — у Христі, що з Христом ми можемо здолати будь-які перешкоди».
За матеріалами Департаменту інформації УГКЦПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
