СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа Франциск відправився у свою 32 Апостольську подорож до Таїланду та Японії. День третій
Зустріч з духовенством, чернецтвом, семінаристами й катехитами, слово до єпископів регіону та спілкування з єзуїтами, відвідини університету й зустріч з представниками інших конфесій і релігій, Свята Меса з молоддю у катедральному соборі Бангкока. Таким видався третій день 32-ї Апостольської подорожі Папи Франциска.
Папа до душпастирів Таїланду: відображайте погляд, що перемінює
У п’ятницю, 22 листопада 2019 року, Папа Франциск прибув до парафіяльного храму святого Петра на околиці Бангкоку, де зустрівся з місцевими священиками, богопосвяченими особами, семінаристами й катехитами. Після привітального слова єпископа Йозефа Прадхана Шрідарунсіла, відповідального за богопосвячених осіб, прозвучало свідчення Бенедетти, постулянтки Згромадження Місіонерок Пресвятої Марії, відомих як сестри-ксаверіянки. Бенедетта розповіла про свій духовний шлях у християнській вірі, що розпочався із споглядання обличчя статуї Пречистої Діви Марії в одному з католицьких храмів. Зустріч завершилася проказуванням молитви за покликання, яку Святіший Отець приготував до цієї нагоди.
Пам’ятати про тих, хто породив нас в любові з Христом
Звертаючись до присутніх і посилаючись на свідчення постулянтки Бенедетти, Папа Франциск висловив вдячність усім богопосвяченим особам, що принесли плоди завдяки своєму мовчазному свідченню вірності й щоденної самовідданості та були здатними породжувати життя. Святіший Отець закликав вірних пам’ятати про катехитів та богопосвячених осіб літнього віку, «які породили нас у любові та приязні з Христом». Він вказав на важливість дякувати тим, хто на шляху нашого покликання допоміг розпізнати полум’я Святого Духа. Тільки усвідомлюючи любов, самовідданість, прощення й довіру інших і висловлюючи вдячність за все це, «дозволимо Духові дарувати нам духовну свіжість, здатну відновити наше життя та місію». Папа закликав присутніх бути людьми, які допомагають зродити нове життя, яке дарує Господь.
Ділитися радістю християнського життя
Посилаючись на свідчення Бенедетти, Вселенський Архиєрей підкреслив, що її покликання зродили «не слова, абстрактні ідеї чи холодні міркування», а прекрасний погляд Матері Божої, статую Якої вона побачила в храмі. Він вказав на важливість того, аби пробуджувати до краси, до захоплення, що здатне відкрити нові горизонти й породжувати нові запитання. «Богопосвячене життя, яке нездатне відкритись на несподіванку, є життям тільки наполовину», — зазначив Папа, і додав: «Господь не послав нас у світ, аби ми нав’язували людям обов’язки, або накладали важчі тягарі до тих, які вони мають, а для того, аби розділяти радість, прекрасний, новий і несподіваний горизонт».
Погляд, що перемінює
В цьому контексті Святіший Отець зазначив, що не потрібно боятися дедалі більше інкультуровувати Євангеліє, шукаючи нові форми звіщення Божого слова, здатного пробудити бажання пізнати Господа.
Наступник святого Петра підкреслив, що, готуючись до Апостольської подорожі до Таїланду, він з деяким болем прочитав, що для багатьох мешканців країни християнство — це віра чужинців, віра іноземців. Він наголосив, що це повинно спонукати до того, аби шукати нові шляхи звіщення віри, щоб Євангеліє зазвучало під музику, рідну для місцевих мешканців, «спонукаючи душі наших братів вібрувати тією красою, яка запалила наші серця».
Папа закликав присутніх молитися за це до Матері Божої, погляд Якої зародив покликання у Бенедетти. Погляд Пречистої Діви Марії, за його словами, спонукає нас звернути увагу на погляд Христа, що ламає всі схеми й упередження і там, де інші бачать грішника, злочинця і, навіть, зрадника, Він здатний побачити апостолів. «Це краса, яку Його погляд закликає нас звіщати, — додав він, — погляд, що перемінює і виявляє найкраще в інших».
Християнин вбачає в кожній людині брата
Наступник святого Петра зазначив, що християнин вбачає в кожній людині «не сироту, не покинутого, відкиненого чи приниженого», а брата, відкупленого Христом. «Це означає бути християнами!», — наголосив він, висловлюючи свою підтримку всім тим, хто щодня присвячує своє життя служінню Христові в ближніх, стаючи таким чином, конкретним свідченням живого й діяльного милосердя Господа, знаком Божого помазання.
Без молитви місія втрачає сенс і силу
Торкаючись теми молитви в житті місіонерів, Святіший Отець вказав на приклад багатьох бабусь і дідусів, що, часто виконували свої щоденні справи, тримаючи в руках вервицю. Молячись під час виконання буденних справ, дозволяємо Богові увійти в наше життя. «Важливо, аби сьогодні Церква звіщала Євангеліє всім, — наголосив він, — в кожному місці, за всіх обставин, без зволікання й страху».
Натхнення для ревності в служінні
На завершення Папа Франциск, цитуючи святого Павла VI зазначив, що одним з найбільших ворогів євангелізації є брак ревності, відсутність запалу. За словами Папи, чернець, черниця, священик і катехит черпають своє натхнення із зустрічі з Христом і ближніми. «Також і нам, — наголосив він, — потрібен той простір, в якому можемо повернутися до джерел, аби напитись життєдайної води. Занурені в тисячі занять, завжди шукаймо простору, аби в молитві пригадати собі, що Господь вже спас світ і що ми запрошені разом з Ним вчинити відчутним це спасіння».
Папа Франциск до єпископів Азії: творіть атмосферу довіри, що сприяє діалогові
«Радію, що можу бути з вами та розділити, хоч і коротко, ваші радощі та надії, ініціативи та мрії, як також ваші виклики, які ви долаєте як пастирі святого народу, вірного Богові. Дякую за ваше братнє прийняття», — цими словами розпочав свою промову Папа Франциск, зустрічаючись у п’ятницю, 22 листопада 2019 року, із єпископами Таїланду та членами Федерації Єпископських Конференції Азії (ФЄКА).
«Наша сьогоднішня зустріч, — продовжив він, — відбувається у санктуарії Блаженного Ніколаса Буркерда Кітбамрунґа, який посвятив своє життя євангелізації та катехизації, виховуючи учнів Господа, особливо тут у Таїланді, а також в одній частині В’єтнаму та на кордоні із Лаосом, та увінчав своє свідченням про Христа мучеництвом. Проведімо цю зустріч під його поглядом, щоб його приклад стимулював у нас велику ревність до євангелізації у всіх місцевих Церквах Азії та щоб ми могли бути дедалі більше учнями-місіонерами Господа; таким чином, Добра Новини зможе ширитись немов бальзам та аромат на цьому чудовому і великому континенті».
Загальна Асамблея 2020 ФЄКА
Далі Глава Католицької Церкви пригадав, що у 2020 році відзначатиметься 50-ліття заснування ФЄКА. Це буде чудовою нагодою для єпископів-членів Федерації відвідати ті санктуарії, що є місцями, які особливим чином пов’язані із місійними коренями Азії. Це, у свою чергу, дозволить щиро відкритися на майбутнє, яке слід творити та здійснювати, щоб і Церква, і суспільство в Азії отримали користь від спільного та оновленого євангельського імпульсу. «Закохані у Христа, здатні закохати у Нього інших та розділяти цю саму любов», — додав Папа.
Перед обличчям сучасних викликів
«Ви живете на мультикультурному та багаторелігійному континенті, наділеному великою красою та добробутом, але, водночас, випробуваному бідністю та експлуатацією, поширеними на різних рівнях. Швидкий технологічний прогрес може відкрити величезні можливості, аби полегшити життя, але також може спричинитись до зростання споживацтва та матеріалізму, зокрема, серед молоді. Ви несете на своїх плечах занепокоєння своїх людей, зіткнувшись з лихом наркотиків та торгівлею людьми, необхідністю зайнятися великою кількістю мігрантів та біженців, поганими умовами праці, експлуатацією праці, якої зазнають чимало людей, а також з економічною та соціальною нерівністю, що існує між багатими та бідними», — зазначив Вселенський Архієрей.
На його переконання, перед обличчям таких викликів, борячись та заступаючись за свій народ, пастирям Церкви необхідно пам’ятати про перших місіонерів, які відзначались мужністю, радістю та витривалістю, аби правильно оцінювати свою дійсність та завдання. «Ця пам’ять, перш усього, вчиняє нас вільними від переконання, що минулі часи були завжди сприятливішими або кращими для звіщення, і допомагає нам не замикатись у безплідних роздумах та дискусіях, які в результаті зосереджують нас на нас самих і замикають нас у собі, паралізуючи всі види діяльності», — наголосив Святіший Отець, заохочуючи брати приклад із святих, які не боялись долати різні труднощі свого часу, та скинути із себе все те, що «причепилося» до нас впродовж шляху та робить його важким.
Місійність на азійському континенті
За словами Папи, спостерігаючи за місіонерським шляхом на землях Азії, отримуємо повчання, яке випливає з впевненості у тому, що саме Святий Дух є першим, Хто йде вперед і кличе: Він приходить із першим місіонером та залишається з ним. Саме Святий Дух був Тим, Хто підтримував апостолів та інших місіонерів і спонукав їх до місійної діяльності на різних землях та серед різних культур. «Вони не шукали земель з гарантіями успіху; навпаки, їхня „гарантія“ полягала у впевненості, що жодна людина та культура апріорі не є нездатними отримати зерно життя, щастя і, особливо, дружбу, що Господь бажає їм дати. Вони не чекали, коли культура стане відповідною або коли її буде легко пристосувати до Євангелія; навпаки, вони поринули у ті нові реалії, переконані у красі, носіями якої вони були», — додав Єпископ Риму, зазначаючи, що ці місіонери були мужніми, адже усвідомлювали, що Євангеліє — це дар, який потрібно засівати у серцях усіх людей: Добра Новина про спасіння є для всіх без винятку. Папа підкреслив, що місія, перше ніж діяльність, яку слід здійснювати, потребує погляду та чуття, яке потрібно вишколити; а це, у свою чергу, потребує батьківської та материнської турботи з боку пастирів-місіонерів.
Основи місії
Говорячи про основу місійної діяльності, Святіший Отець наголосив: «Одним з найкращих моментів євангелізації є усвідомлення того, що місія, яка довірена Церкві, полягає не лише у звіщенні Євангелія, але й у тому, щоб навчитися вірити в Євангеліє». За його словами, під час спокус ми, іноді, можемо звіщати Єванегеліє, але не вірити в нього. Тож слід «вчитися вірити в Євангеліє та дозволити, аби воно нас перемінило; полягає в тому, щоб жити і ходити у світлі Слова, Яке ми повинні звіщати».
За допомогою навернення-звіщення Церква входить у динаміку учнівства; а, очищена Господом, вона перемінюється у свідка з покликання. Церква, яка прямує вперед, без страху зійти зі шляху та зустрітись із життєвими труднощами людей, які їй довірені, здатна покірно відкритись на Господа і з Ним жити захоплення місійною пригодою. «Скільки ж ми повинні навчитися від вас, які в багатьох ваших країнах чи регіонах є меншістю, іноді, ігнорованою, такою, які ставлять перешкоди, переслідують, проте, не дозволяєте себе захопити чи заразити комплексом нижчості або жалем, що не відчуваєте себе визнаними», — промовив Папа до присутніх єпископів.
Місійність Церкви та служіння Пастирів
Цитуючи Апостольське Напоумлення Evangelii gaudium 267, він закликав: «Брати, об’єднані з Ісусом, шукаймо того, чого Він прагне, любімо те, що Він любить, і не біймось вчиняти Його пріоритети нашими пріоритетами. (…) Ваше зобов’язання сприяти євангельській плідності, звіщаючи керигму діями та словами в різних середовищах, в яких опиняються християни, є свідченням, яке залишає слід».
Місійна Церкви знає, що найкращим її словом є дозволити, щоб Слово Життя її перемінило, служачи іншим. Не ми з нашими стратегіями розвиваєм місію: Святий Дух є її головним діячем; саме Він спонукає та висилає нас ділитись з іншими нашим багатством віри, що зберігається у глиняних посудинах (пор. 2 Кор. 4, 7). Перемінені Святим Духом, місіонери можуть перемінити кожен куточок землі.
Духовність Пастиря
Далі Глава Католицької Церкви заохотив присутніх зростати у духовності, що відзначається всеохоплюючою любов’ю до Божого народу та розумінням його труднощів, його сильних сторін та слабкостей. Адже справжня місія є «любов’ю до Христа, але, водночас, і любов’ю до Його люду».
«Пам’ятаймо, що також і ми є частиною цього люду; не панами, а частиною цього люду, нас було обрано слугами, а не господарями чи панами. Це означає, що ми повинні бути поряд із тими, кому служимо з терпеливістю і добротою, прислухаючи до них, шануючи їхню гідність, завжди підбадьорюючи і цінуючи їхні апостольські ініціативи. Не втрачаймо з поля зору той факт, що багато ваших земель були євангелізовані мирянами», — наголосив Вселенський Архієрей.
Близькість та відкритість до пресвітерів
На закінчення Папа пригадав єпископам про обов’язок бути близькими та відкритими до своїх священиків, які є найближчими їхніми співробітниками у Христовому винограднику. «Будьте їм близькими, прислухайтесь до них, намагайтеся підтримувати їх у всіх ситуаціях, з якими вони стикаються, особливо, коли ви бачите їх зневіреними чи байдужими, що є найгіршою із спокус диявола. Коли бачите знеохочення та байдужість. І чиніть це не як судді, а як батьки, не як менеджери, які ними користуються, а як справжні старші брати. Творіть атмосферу довіри, що сприяє щирому та відритому діалогові, шукаючи та просячи благодаті такої ж терпеливості, яку Господь має до кожного із нас», — підсумував Святіший Отець.
Після зустрічі з єпископами Папа Франциск також провів приватну зустріч зі співбратами-єзуїтами, які служать у Таїланді.
Папа Франциск: Взаємопізнання та логіка зустрічі — парадигма подолання конфліктів
Прийшов час уявляти логіку зустрічі та взаємного діалогу як шлях, спільну співпрацю — як стиль поведінки, а взаємопізнання — як метод і критерій. На цьому наголосив Папа Франциск, промовляючи до учасників зустрічі з провідниками інших конфесій та інших релігій, що відбулася 22 листопада 2019 року в Чулалонґкорському університеті в Бангкоку. Це найдавніший і найпрестижніший вищий навчальний заклад Таїланду, де навчають також члени королівської сім’ї. Заснований на початку ХХ століття, він носить ім’я короля Чулалонґкорна.
Час змінити парадигму
Саме зі згадки про візит до Риму та аудієнцію в Папи Лева ХІІІ в 1897 році цього монарха, що був першим Главою нехристиянської держави, прийнятим у Ватикані, Святіший Отець розпочав свою промову, зазначаючи, що його приклад заохочує нас рішуче ступити «на дорогу діалогу та взаєморозуміння». За його словами, взаємне визнання, пошана та співпраця між релігіями, є нагальними для сучасного людства; адже світ стоїть «перед обличчям складних проблем», як от фінансова глобалізація з її серйозними наслідками для розвитку місцевих суспільств, чи той факт, що швидкий прогрес співіснує з різного роду конфліктами.
«Закінчилися часи, коли логіка відокремленості могла бути панівною як концепція часу та простору, нав’язуючись як дійсний засіб для вирішення конфліктів. Сьогодні прийшов час сміливо уявляти логіку зустрічі й взаємного діалогу як шлях, спільну співпрацю як стиль поведінки, а взаємопізнання — як метод і критерій, і, таким чином, пропонувати нову парадигму для вирішення конфліктів, робити внесок у порозуміння між людьми та в збереження створеного світу», — сказав Глава Католицької Церкви, підкресливши роль, яку в цьому покликані відіграти релігії та університетське середовище.
Закладати міцні основи
За словами Папи, наш час вимагає від нас будування міцних основ, що ґрунтуються на визнанні та пошані гідності людей, на підтримці цілісного гуманізму, на відповідальному управлінні, що захищатиме красу та багатство природи як фундаментальне право на існування. «Великі релігійні традиції світу дають свідчення трансцендентної та значною мірою спільної спадщини, що може зробити вагомий внесок у цьому напрямку, якщо зуміємо ризикнути зустрічатися без страху», — підкреслив Глава Католицької Церкви, додаючи:
«Всі ми покликані не лише звернути увагу на голос убогих навколо нас — марґіналізованих, пригноблених, тубільних народів і релігійних меншин, але також не боятися творити можливості, як це вже несміливо починає розвиватися, для того, щоб згуртовуватися та співпрацювати. Водночас, від нас вимагається взяти на себе обов’язок захищати людську гідність і шанувати права сумління та релігійної свободи».
Діалог між поколіннями
Святіший Отець також зробив посилання на «характерну ознаку» тайського народу, яку він вважає суттєвою й частиною багатства, яке слід «експортувати». «Ви цінуєте і піклуєтеся про ваших похилих віком, а це — велике багатство, ви шануєте їх і віддаєте їм привілейоване місце, аби вони забезпечували вас необхідним корінням, щоб ваш народ не піддавався зіпсуттю, слідуючи за певними гаслами, що ведуть до спустошення та обтяження душі нових поколінь», — пояснив він.
За словами Папи, серед зростаючої тенденції «підривати місцеві цінності та культури» з метою нав’язування єдиного для всіх шаблону, ми є свідками спроб уодноманітнення молоді з метою перетворення їх «у суб’єкти маніпуляції». З цього випливає заклик допомагати наймолодшим «відривати культурний багаж суспільства, в якому вони живуть», відкривати «живе багатство минулого» та «зустрічатися з власним корінням».
Роль академічного середовища
Вищеописана перспектива, як зауважив Глава Католицької Церкви, обов’язково включає роль освітніх інституцій. Адже дослідження та знання допомагають «відкривати нові шляхи для зменшення нерівності між людьми, зміцнення соціальної справедливості, захисту людської гідності, шукання нових форм мирного вирішення конфліктів і збереження ресурсів». Тож окреме слово вдячності Папа скерував представникам освітньої й наукової сфери.
«Дорогі браття, всі ми є членами людського роду, й кожен з нас, на тому місці, яке займає, покликаний бути активним учасником і безпосереднім співвідповідальним за будування культури, що ґрунтується на спільних цінностях, які ведуть до єдності, взаємопошани та гармонійного співжиття», — підсумував Святіший Отець.
Папа до молоді Таїланду: щасливе серце є вкоріненим у Христі
«Вийдім назустріч Господеві, Який приходить!» — цим закликом Папа Франциск розпочав свою проповідь під час Святої Меси з молоддю, яку він очолив у п’ятницю ввечері, 22 листопада 2019 року, в катедральному храмі м. Банкоку, столиці Таїланду.
Христос нас очікує
«Євангеліє, яке ми щойно почули, — мовив на початку проповіді Святіший Отець, — запрошує нас прямувати вперед та дивитись у майбутнє, щоб знайти найпрекрасніше, чим воно бажає нас обдарувати: остаточний прихід Христа у наше життя та в наш світ. Привітаймо Його серед нас із величезною радістю та любов’ю; так, як лише ви, молоді люди, це вмієте зробити». В цьому контексті проповідник зазначив, що необхідно пам’ятати, що ще перед тим, як ми підемо, аби шукати Ісуса, Він перший виходить нам назустріч, Він перший нас шукає та кличе. «Йдімо вперед з радістю, адже ми знаємо, що там Він нас очікує», — додав він.
Через молодь у світ входить майбутнє
Папа наголосив, що Господь знає, що саме через молодь майбутнє входить на ці землі і в світ, і Він надіється на допомогу юнаків та дівчат, що сьогодні будуть здійснювати Його місію у світі. «Як Бог мав план для вибраного народу, так Він також має план і для кожного із вас. Він перший мріє запросити всіх нас на бенкет, який ми разом, Він і ми, як спільнота, повинні приготувати: бенкет Його Царства, поза яким ніхто не може залишитись», — підсумував Вселенський Архієрей.
Готовність зустріти Ісуса
Євангельський уривок, над яким запропонував призадуматись Глава Католицької Церкви під час проповіді, стосувався 10-ох дів, які були запрошені дивитись у майбутнє та приготувати свято для Господа. Проблемою стало те, що 5-ть із них виявились неготовими, аби Його прийняти. Причиною було не те, що вони заснули, але те, що в них забракло необхідної олії для світичів, тобто, внутрішнього палива, щоб підтримувати полум’я любові. Ці п’ятеро дів мали великий ентузіазм та спонуку, вони хотіли бути учасниками покликання та заклику Учителя, але, з часом, сили та бажання згасли, вони виснажились і тому прибули запізно.
«Це притча про те, що може трапитись з кожним християнином тоді, коли ми, сповнені ентузіазму та бажання, відчуваємо покликання Господа стати учасниками Його Царства та ділитися Його радістю з іншими. Отож, часто трапляється так, що, зіткнувшись з проблемами та перешкодами, яких, іноді, є багато, про що кожен з вас у своєму серці добре знає, перед обличчям страждання близьких людей або безсиллям, яке відчуваємо в ситуаціях, які, як здається, неможливо змінити, недовіра і гіркота можуть здобути простір і тихо проникнути в наші мрії, викликаючи охолодження нашого серця та втрату радості і ми прибуваємо запізно», — мовив Папа Франциск.
З цього приводу він звернувся до молоді із запитаннями: «Чи ми бажаємо підтримувати живим те полум’я, яке може нас освітити серед ночі і серед труднощей? Чи хочемо бути готовими виконати Божу волю у нашому житті? І як забезпечити необхідну олію, що спроможна підтримувати нас у русі вперед та підбадьорювати у пошуках Господа в будь-якій життєвій ситуації?»
Спадкоємці великого дару
Продовжуючи проповідь, Святіший Отець підкреслив, що місцева молодь є спадкоємицею надзвичайної історії євангелізації, що стала великим священним даром для народу. «Цей прекрасний катедральний храм є свідком віри у Христа, якою відзначались ваші попередники: їхня, глибоко вкорінена вірність, спонукала їх чинити добрі діла, побудувати іншу святиню, значно красивішу, що споруджена з живого каміння, аби бути спроможними нести милосердну Божу любов людям свого часу (…) Дорогі друзі, щоб вогонь Святого Духа не згас і ви могли зберегти живими ваш погляд і серце, необхідно бути вкоріненими у вірі наших старших: батьків, бабусь, дідусів та наставників. Не для того, аби залишитись в’язнями минулого, але, щоб навчитись мати таку ж мужність, що може допомогти нам відповісти на нові історичні обставини. У своєму житті вони пережили багато випробувань і багато страждань, але, прямуючи дорогою, вони виявили, що секрет щасливого серця — це безпека, яку ми знаходимо тоді, коли ми вкорінені, вщеплені в Христа: в життя Христа, в Його слова, в Його смерть та воскресіння», — додав він.
Відсутність вкорінення у Христа
Без такого сильного вкорінення у Христа існує небезпека бути дезорієнтованими «голосами» цього світу, які змагаються за нашу увагу. Чимало з них привабливі, добре «замасковані», що спочатку здаються гарними та насиченими, але згодом залишають по собі лише порожнечу, втому, самотність та неохоту і гасять ту іскру життя, яку одного дня Христос запалив у кожному із нас.
«Дорога молоде! Ви є новим поколінням, з новими надіями, новими мріями та новими запитаннями, без сумніву, також з певними сумнівами, але, як вкорінених у Христа, запрошую вас зберігати живою радість і не боятися з довірою дивитись у майбутнє. Вкорінені в Христі, дивіться з радістю та дивіться з довірою. Ця умова випливає з того, що Ісус нас бажає, зустрічає і безмежно любить. Дружба, яку ми плекаємо з Ісусом, є олією, необхідною для освітлення шляху, вашого шляху, але також і шляху всіх тих, які є навколо вас: друзів, близьких, товаришів по навчанні та роботі, навіть і тих, що повністю не погоджується з вами. Вийдім назустріч Господеві, Який приходить! Не бійтеся майбутнього і не дозвольте себе залякати; навпаки, знайте, що в майбутньому Господь чекає на вас, аби приготувати та насолоджуватись святом Його Царства», — закінчив проповідь Святіший Отець.
Папа попрощався із Таїландом: Нехай Господь винагородить вас Своїм миром
Свята Меса, яку Папа Франциск ввечері, 22 листопада 2019 року, відслужив у катедральному соборі Внебовзяття Пречистої Діви Марії в Бангкоку, була останнім велелюдним заходом у межах його Апостольського візиту до Таїланду. Тому наприкінці богослуження він звернувся із подячним словом до всіх, хто уможливив цей візит і співпрацював задля його здійснення.
«Слова вдячності скеровую до Його Величності Короля Рами Х, до Уряду та влади країни за їхнє турботливе прийняття. Від щирого серця дякую братам-єпископам, зокрема, кардиналові Францискові Ксаверію, як також священикам, богопосвяченим особам, мирянам і, особливо, вам, юнаки й дівчата», — сказав він, з особливою подякою звернувшись до волонтерів і до тих, які супроводжували його своїми молитвами й жертвами, зокрема, хворих і в’язнів.
«Нехай же Господь винагородить вас Своїм утішенням та миром, які лише Він може дати. Й залишаю вам завдання: не забувайте молитися за мене. Дякую», — підсумував Святіший Отець.
Завершальні моменти візиту до Таїланду
Із собору Внебовзяття Пречистої Діви Марії Папа Франциск від’їхав до нунціатури. В суботу, 23 листопада, вранці, він приватно відслужить Святу Месу в каплиці дипломатичного представництва та від’їде до аеропорту. Там відбудеться церемонія прощання та о 9:30 місцевого часу (4:30 — київського), Святіший Отець відлетить до Токіо.
За матеріалами VaticanNewsПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
