СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа Франциск: Прийняти світло, щоби стати світлом для інших
Християни покликані бути «таїнством місяця». Що означають ці слова з перших віків християнства Папа Франциск пояснив під час недільної «віртуальної» зустрічі з вірними.
Не вистачить прийняти світло віри, але потрібно також ставати світлом для ближніх. На цьому наголосив Папа Франциск перед недільним проказуванням молитви «Ангел Господній». Також і 22 березня ця традиційна недільна зустріч Святішого Отця з вірними відбулася за посередництвом засобів комунікації та транслювалася з робочого кабінету в Апостольському палаці. Свою катехизу він зосередив на темі світла, коментуючи 9-ту главу Євангелії від Івана, в якій розповідається про оздоровлення сліпонародженого чоловіка та реакцію на це чудо з боку законовчителів.
Світло для світу
Як зазначив Наступник святого Петра, цей чудесний знак є підтвердженням того, що Ісус каже Сам про Себе: «Я — світло для світу», світло, яке розсіває нашу пітьму. Він здійснює це просвітлення «на двох рівнях: фізичному та духовному». Сліпець спочатку отримує зір очей, а згодом, приходить до віри в «Сина Людського».
Заохотивши перечитувати цей уривок, Папа підкреслив, що чуда, які чинить Ісус, «не є театральними жестами», їхнім завданням є «привести до віри через шлях внутрішнього перетворення». Законовчителі наполегливо не допускають можливості чуда, а тому ставлять чоловікові підступні запитання, але він розбиває ці напади «силою дійсності»: «Одну річ знаю: я був сліпий, а тепер бачу». Серед «байдужості та ворожості» оточення, він «проходить шляхом, який веде до поступового відкриття ідентичності Того, Який відкрив його очі, і до визнання віри в Нього». Спочатку називає його пророком, далі — тим, який походить від Бога, врешті, приймає Його як Месію.
Нова дійсність
Такого ж досвіду Святіший Отець побажав кожному з нас. Завдяки «світлу віри» колишній сліпець відкриває свою нову ідентичність. Він вже «нове створіння», здатне «в новому світлі» бачити своє життя та навколишній світ, бо «увійшов у спільність з Христом». Він вже не є марґіналізованим у суспільстві жебраком, вже більше не раб сліпоти та упереджень.
«Його шлях просвітлення є метафорою шляху визволення від гріха, ступити на який ми покликані. Гріх є немовби чорним покривалом на нашому обличчі, що заважає чітко бачити себе самих і світ, Господнє прощення усуває це покривало тіні й пітьми, наново даруючи нам нове світло. Нехай же Чотиридесятниця, яку переживаємо, стане слушним і цінним часом для того, щоби наблизитися до Господа, просячи Його милосердя, через різні форми, які нам пропонує Мати Церква», — побажав Папа.
Покликані стати світлом
За словами Святішого Отця, оздоровлений чоловік, спроможний тепер бачити «як очима тіла, так і очима душі», є образом кожного охрищеного, який бувши зануреним у благодать, «вирваний з пітьми», отримавши світло віри. «Але не вистачить прийняти світло, потрібно стати світлом. Кожен з нас покликаний прийняти божественне світло, аби виявляти його всім своїм життям», — наголосив Наступник святого Петра, нагадавши, що богослови перших віків християнства називали Церкву «таїнством місяця», оскільки її місією є нести світло, але не власне, але відображати отримане від Христа. Й ми також покликані бути «таїнством місяця», ділячись світлом, отриманим від «сонця, яким є Христос», як закликає святий Павло у Посланні до Ефесян: «Поводьтеся, як діти світла. Адже плід світла — в усякій доброті, праведності й правді».
«Зерно нового життя, вкладене в нас у Хрищенні, є немовби іскрою полум’я, що очищає, насамперед, нас, спалюючи зло, яке носимо в серці, й дозволяє нам сяяти та світитися Ісусовим світлом», — сказав Папа, побажавши, аби Пресвята Марія допомогла нам наслідувати цього оздоровленого сліпця з Євангелії.
Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
