В урочистість Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії Єпископ Риму здійснив традиційний акт вшанування Пресвятої Богородиці на Іспанській площі Риму.
Згідно з давнім звичаєм, в неділю, 8 грудня 2024 року, в урочистість Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, Папа Франциск ввечері прибув на Іспанську площу в центрі Риму, на місце, де 1857 року, три роки після проголошення догми про Непорочне Зачаття, встановлено високу гранітну колону, яку увінчує бронзова статуя Пречистої Діви Марії. Починаючи від 1953 року, завдяки починанню папи Пія ХІІ, у день цього свята Єпископ Риму кладе квіти біля підніжжя статуї та проказує молитву за місто. Перед тим, як прибути на Іспанську площу, Святіший Отець відвідав Папську Велику базиліку Пресвятої Марії, щоб там приватно помолитися перед іконою Матері Божої Спасіння Римського люду. Про це розповідає українська редакція «Vatican News».
На молитовний захід перед статуєю Пречистої зібралися представники міської влади, духовенство, численні вірні, між якими не бракувало хворих, про участь яких подбали волонтери з асоціації «Unitalsi». Очікуючи прибуття Єпископа Риму, зібрані на площі проказували молитву Розарію.
Коли Папа приїхав на площу, його привітали мер Риму Роберто Ґвальтьєрі та кардинал-вікарій Балдассаре Рейна. Після того, якого до підніжжя статуї покладено квіти від імені Святішого Отця, він проказав ось цю молитву:
Непорочна Діво, Мати,
Непорочна Мати,
сьогодні Твоє свято, і ми збираємося навколо Тебе.
Квітами, які ми даруємо Тобі, хочемо виразити
нашу любов і вдячність;
але Ти бачиш і цінуєш насамперед ті приховані квіти,
якими є молитви, зітхання, а також сльози,
особливо сльози найменших і вбогих.
Зглянься, о Мати, зглянься над ними.
О, наша Мати, Рим готується до нового Ювілею,
який має стати посланням надії для людства,
випробовуваного кризами та війнами.
Саме тому в місті повсюди розгорнуті будівельні майданчики:
це, як Ти знаєш, спричиняє чимало незручностей,
але це знак того, що Рим живий,
що Рим оновлюється, намагається пристосуватися до потреб,
бути більш гостинним і більш функціональним.
Але Твій материнський погляд сягає далі.
І мені здається, що я чую Твій голос,
який з мудрістю промовляє до нас: «Діти мої,
ці роботи чудові, але будьте уважні:
не забувайте про будівельні майданчики душі!
Справжній Ювілей всередині:
всередині вас, всередині сердець,
всередині родинних і суспільних стосунків.
Саме всередині потрібно трудитися, щоб приготувати
дорогу Господу, Який приходить».
І це слуша нагода, що висповідатися та просити прощення за всі гріхи. Бог прощає все, Бог завжди прощає, завжди.
Непорочна Мати, дякуємо Тобі!
Ця твоя порада дуже корисна для нас,
вона нам дуже потрібна, бо ми, самі того не бажаючи,
ризикуємо бути повністю поглинутими
організацією, справами, які треба зробити,
і тоді благодать Святого Року,
який є часом духовного відродження,
часом прощення і соціального визволення,
ця благодать Ювілею може не розкритися, дещо приглушена.
Але тут мер готує все для того, щоб це відзначення, цей Святий Рік пройшов добре. Молімося за мера, який має багато роботи.
Ти, безумовно, була присутня в синагозі в Назареті
того дня, коли Ісус вперше
проповідував людям свого краю.
Він прочитав із сувою пророка Ісаї:
«Дух Господній на мені,
бо він мене помазав.
Послав мене нести Добру Новину бідним,
звіщати полоненим визволення,
сліпим прозріння,
випустити пригноблених на волю,
оповістити рік Господній сприятливий» (Лк 4,18–19).
Потім Він сів і сказав: «Сьогодні збулося
це Писання, що ви чули».
І Ти, Мати, була там, посеред здивованого люду.
Ти пишалася Ним, своїм Сином,
і в той же час, Ти усвідомлювала драму
закритості та заздрості, що породжує насильство.
Ти пройшла через цю драму
і завжди проходиш, з Твоїм непорочним серцем,
наповненим любов’ю Ісусового Серця.
О Мати, визволи нас від заздрощів,
щоб ми були братами й сестри, що люблять одні одних,
щоб жодної зависті, цього гіркого,
гидкого пороку, що все руйнує.
І також сьогодні, о Мати, Ти повторюєш нам: «Слухайте Ісуса, слухайте Його!
Слухайте й чиніть те, що вам скаже» (пор. Ів 2,5).
Дякуємо, Мати, дякуємо, Свята Мати! Дякуємо за те, що досі,
у цей час, убогий надією,
Ти даруєш нам Ісуса, нашу надію!
Дякуємо, Мати!
СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви
