СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиПапа до COP26: час приймати рішення і дати молоді надію на майбутнє
У посланні учасникам Кліматичної конференції ООН в Ґлазґо Папа Франциск закликає до спільних, солідарних і далекоглядних дій, пам’ятаючи про те, що майбутні покоління зможуть мати лише ту землю, яку їм залишимо ми.
«Супроводжую вас молитвою в цей час прийняття важливих рішень», — запевняє Папа Франциск учасників Конференції ООН з питань кліматичних змін (Cop26) у своєму слові з нагоди початку праці конференції, стверджуючи, що дуже хотів би бути серед них. Послання Глави Католицької Церкви ввечері, 2 листопада 2021 року, зачитав кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, який очолює ватиканську делегацію на конференції, що від 31 жовтня до 12 листопада відбувається у шотландському місті Ґлазґо.
«Всі ми усвідомлюємо, що вона, — пише Папа Франциск про конференцію, — має важливе завдання показати всій міжнародній спільноті, чи дійсно існує політична воля чесно, відповідально та відважно призначити більше людських, фінансових і технологічних ресурсів на послаблення негативних наслідків кліматичних змін, як також на те, щоби допомогти біднішому й уразливішому населенню, що найбільше від них страждає».
Співпраця та солідарність між народами
Виклик, що стоїть перед світовими лідерами, обтяжений також пандемією. Як зазначає Святіший Отець, Covid-19 допоміг нам усвідомити, що зуміємо вийти з кризи лише за умови «глибокої та солідарної співпраці між всіма народами світу». І це стосується також протидії кліматичним змінам, для якої не існує іншого шляху, як скоординованих і відповідальних дій, щодо яких учасники Cop26 повинні прийняти відповідні рішення.
«Йдеться про епохальну зміну, про виклик для цивілізації, що вимагає зусиль з боку всіх, а особливо — з боку країн з більшими можливостями, які повинні взяти на себе провідну роль у сфері кліматичних фінансів, декарбонізації економічної системи та життя людей, сприяння циркулярній економіці, підтримки найуразливіших країн в діяльності, спрямованій на пристосування до наслідків кліматичних змін та відповіді на втрати та шкоду, заподіяні цим явищем», — наголошує Папа.
Подвійне зобов’язання Святого Престолу
У цьому контексті Святіший Отець описує внесок Святого Престолу, який, з одного боку, докладає зусилля для впроваджування в життя стратегії зменшення до нуля до 2050 року чистих викидів у Державі-Місті Ватикані, а з другого — чинить конкретні кроки в поширення «виховання до цілісної екології», що сприятиме новій «культурній моделі розвитку, зосередженого на братерстві». Й у цих освітніх зусиллях бачимо широку згоду з боку представників багатьох релігійних традицій, які 4 жовтня підписали відповідний заклик, вказуючи на «необхідність запустити зміну напрямку, спроможну з рішучістю та переконаністю перейти від „культури відкинення мов непотребу“, яка переважає в нашому суспільстві, до „культури піклування“ про наш спільний дім і про тих, які в ньому мешкають чи будуть мешкати».
Погасити «екологічний борг»
Глава Католицької Церкви переконаний, що «людство має необхідні засоби для того, щоби здолати це перетворення», яке вимагає «рішучої волі». Він скеровує думку до найбільш уразливого населення, нагадуючи про «екологічний борг», який багатші країні мають перед бідними, і про зовнішній борг, який гальмує розвиток бідніших країн. Це питання слід вирішити, «обмеживши споживання невідновлювальної енергії та надаючи ресурси найбільш потребуючим країнам для підтримки політики та програм сталого розвитку».
«У контексті Cop26 чітко вийшло на яв, що вже немає часу, щоб чекати; існує надто багато людських облич, які страждають від цієї кліматичної кризи», — наголошує Папа, що йдеться про кризу «прав дітей» і про те, що вже незабаром кількість мігрантів, пов’язаних зі змінами клімату, перевищить тих, які пов’язані з конфліктами. Це означає, що вже тепер потрібно діяти «сміливо та відповідально», насамперед, з огляду молодь, якій належить майбутнє і яка «не матиме іншої планети, яка та, яку їм залишимо ми».
Довідка
COP (Conference of Parties), КС — це скорочення від «Конференція сторін». Так називається щорічна зустріч на найвищому рівні, де представники 197 країн обговорюють масштабні зміни клімату і намагаються домовитися, яких умов необхідно дотримуватися — як на державному, так і на особистому рівні — щоб не допустити глобальної катастрофи.
Саміт проходить у межах конвенції ООН про зміну клімату — міжнародного договору, підписаного майже 30 років тому всіма країнами та територіями земної кулі (практично без винятків) та спрямованого на обмеження впливу людини на клімат.
COP26 стане 26-м таким зібранням — відколи договір набув чинності 21 березня 1994 року. Цього року зустріч відбудеться у Шотландії, у місті Глазго, з 1 по 12 листопада.
У чому важливість цьогорічної зустрічі?
COP26 стане першим самітом, на якому планується підсумувати, що було зроблено (а що не зроблено) для виходу з кліматичної кризи з моменту підписання 2015 року головного регуляторного документа у цій галузі — Паризької кліматичної угоди.
Там загалом описана стратегія людства щодо запобігання кліматичній катастрофі, затверджена представниками 175 країн.
Всі вони беззастережно визнають, що якщо глобальне потепління продовжиться й середні температури планети зростуть на 1,5 градуса Цельсія у порівнянні з доіндустріальними показниками, то Земля мине «точку неповернення»: катастрофічні зміни клімату, що відбулися за останні кілька десятиліть, стануть незворотними.
Щоб ця (втім, як і будь-яка інша) стратегія спрацювала, її потрібно дотримуватися, і слідкує за цим якраз COP26. Саміт можна порівняти зі з’їздом делегатів з усього світу — щоб обговорити тактичні рішення та переконатися у тому, що всі учасники угоди роблять свій внесок.
За матеріалами VaticanNews та інтернет-видання «BBC. News Україна»Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
