«Не може восторжествувати зло над добром»: Великоднє послання владик Донецького екзархату

ВЕЛИКОДНЄ ПОСЛАННЯ

владик Донецького екзархату Степана Менька та Максима Рябухи

Всесвітліші і всечесні отці,
преподобні отці, брати і сестри в чернецтві,
дорогі брати і сестри у Христі!

(Іс. 2,11)

Виграє той, хто фізично знищить більше ворога, це правило всіх воєн. Війни починають ті, які є під владою диявола, а засліплений народ йде за ними, незважаючи на численні людські жертви, а ще й оправдуючи їх. Сумно робиться, коли людина оцінена як шматок бездуховного м’яса, та ще й керується внутрішньою потребою на вбивство, немов би запрограмована на гріх.

Де пропав образ і подоба Божа? Яка участь чекає у потойбічному житті тих, хто віддає такі людиновбивчі накази? За таких людей Ісус з любові віддав своє життя на хресті?

Перший з основних гріхів — це гординя. Гординя не дає внутрішньому голосові совісті сказати своє вирішальне слово у визначенні правди. А де правда — там і любов. «Пізнайте правду, і правда вас визволить», — каже Ісус (Ів. 8, 32).

Любов і ненависть. Два протилежні поняття. Творення і руйнування — знову два протилежні поняття. Бог з любові нас сотворив, диявол з ненависті хоче нас знищити. Христос Пантократор — творець всього видимого і творить все нове. Диявол — руйнівник і батько брехні. Подивімось на зруйновані села і міста. Хто творить це — прямий образ диявола. Брехня ховається під маскою спотвореної правди, якій вірять. Але не може восторжествувати зло над добром. Це протирічило б Всемогутності Божій і його Любові, які є основною сутністю Божого буття.

Всемогутність Божа проявилася навіть в тому, що смертю своєю Ісус подолав смерть. Його смерть — як жертва за кожного з нас, щоб ми мали участь у Царстві небесному Отця, Сина і Святого Духа. Вічна любов, якою є Бог, хоче, щоб і ми мали участь в цьому океані вічної любові. Христос воскрес і явився учням, і нам являється у різний спосіб, тільки приймім Його з вірою. «Хто не любить, той не спізнав Бога, бо Бог — любов» (1 Ів. 4, 8). Чому не доноситься ця істина з освітянських кафедр, середників мас-медіа і трибун державотворців, а також в сімейному вихованні?

Людство схибило. Знаходимо собі нових ідолів, які нам потакають у сфері задоволень, але спокою душевного не приносять.

Голгофа, смерть і воскресіння. Перемога життя над смертю. Така страждальна дорога України на Голгофу, але мусить бути і воскресіння. Як нам хочеться в повноті пережити радість воскресіння України, нашого народу, який прокинеться з цієї духовної сплячки! …

Богонатхненні стихири Пасхальної Утрені дають нам надію перемоги життя над смертю: «Вчора нас поховано з Тобою, Христе, встаємо з тобою сьогодні воскреслим, бо вчора нас з тобою розп’ято, тож і нас прослав, Спасе, у царстві своїм» (Канон Утрені Воскресіння Господнього).

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Дано в м. Запоріжжі