«Не біймося жити так, щоб стати святими», — владика Володимир Ющак

18 червня 2020

Якщо існує Церква, завданням якої є ведення до святості своїх членів, то повинні бути в Церкві люди, які справді, до цієї святості дійшли. Якщо б таких людей не було, то така Церква не була б нікому потрібною, бо не здійснювала б даного їй завдання, до якого вона покликана.

«Не біймося жити так, щоб стати святими», — владика Володимир Ющак

Два тижні тому я говорив, що після Зіслання Святого Духа в нашому церковному житті повертаємося до звичайного літургійного порядку, який буде тривати аж до початку Великого посту у 2021 році. Однак, відлуння Пасхи Господньої залишиться на постійно з нами. Кожна неділя протягом року — це щотижневе переживання пам’ятки Христового Воскресіння. Ті, які беруть участь у недільній Утрені, знають, що кожної неділі читається одне з одинадцяти Воскресних Євангелій, які розповідають про події, пов’язані з Христовим Воскресінням. Тому, хоча ми вже попрощали цьогорічний пасхальний час, то, однак, Христове Воскресіння надалі залишається центром нашого особистого і церковного духовного життя.

П’ятидесятниця — день зародження Церкви

Наступний після Пасхи, Празник Зіслання Святого Духа, який ми відзначали тиждень тому, не дозволяє нам забути про наслідки, які він вносить у життя церковної спільноти. Зіслання Святого Духа — це для віруючих християн день заснування Церкви. Спаситель прийшов у людському тілі на світ, щоб голосити Добру Новину про спасіння, та, щоб за кожного з нас віддати своє життя на хресті. Завершенням діла відкуплення було Його воскресіння після трьох днів. Спаситель обіцяв своїм апостолам та учням зіслати на них Святого Духа, Утішителя, який мав відкрити їхні очі, вуха і серця на все, що раніше було до них скероване, а чого вони не були здатні самі зрозуміти. Отримавши Святого Духа в день П’ятидесятниці, апостоли та Христові учні виходять з укриття, починають голосити Слово Боже та вести місійну діяльність. Тоді народжується Христова Церква, яка несе всім народам по цілому світі Добру Новину про відкуплення.


Церква повинна провадити людей до святості

Нам дано бачити плоди цієї місії Церкви, які вона здійснює вже дві тисячі років. Плодами присутності Церкви поміж людьми, не є лише хрести при вулицях та на роздоріжжях, не є лише збудовані храми, ані також наша юдео-християнська цивілізація, яка дала фундамент нашої дійсності. Основним наслідком місії, яку здійснює Церква у світі, має бути віра, яка зростає в людських серцях на ґрунті голошеного Божого Слова. Глибока віра повинна вести кожного з нас до святості. Одним словом, Церква, яка виросла на Христовій Крові, пролитій на хресті, та, яка почала діяти від моменту отримання Святого Духа, повинна безустанно провадити своїх членів до святості та до остаточної і повної злуки з Богом.

Свідоцтвом справжньої живучості Церкви є святість

Якщо існує Церква, завданням якої є ведення до святості своїх членів, то повинні бути в Церкві люди, які справді, до цієї святості дійшли. Якщо б таких людей не було, то така Церква не була б нікому потрібною, бо не здійснювала б даного їй завдання, до якого вона покликана.

Через два тижні, у ІV Неділю після Зіслання Святого Духа, будемо відзначати подібне свято. Цього дня вшановуватимемо пам’ять Всіх Святих українського Народу, тобто наших братів і сестер по крові, які у Христовій Церкві, у її Східній традиції осягнули святість. Бо свідоцтвом справжньої живучості Церкви є святість та вічне життя у Бозі її членів.

Різні категорії святих

Сьогоднішнє свято не вказує конкретних осіб, пам’ять яких ми повинні вшановувати. Ідеться, в першій мірі, про тих людей, які не є офіційно винесені Церквою на престоли. Віримо, що власне вони заповнюють небо своєю присутністю.

Варто зауважити, що в наших церковних книгах є окреслені певні категорії святих, які мають свої окремі тропарі, стихири та інші літургійні тексти. Окрім Пресвятої Богородиці, яка сама поміж цими категоріями займає перше місце, наступні групи святих становлять: пророки, апостоли, святителі, преподобні, мученики, священномученики, преподобномученики, ісповідники, безсрібники і чудотворці. Деякі з цих категорій, як апостоли, святителі, тобто єпископи; преподобні, тобто монахи; священномученики, що означає мученики серед духовенства, стосуються виключно єпископів та священників, або осіб, посвячених Богові, тобто приналежних до монашества. Вони стосуються чоловіків: єпископів, священників чи монахів. Але є також окремі категорії святості для жінок. Це мучениці — світські жінки; преподобні, тобто монахині, та преподобномучениці, тобто мучениці з-поміж монахинь.

Мученики, ісповідники, тобто ті особи, які своїм життям засвідчили вірність Богові; безсрібники, головно лікарі, які, не очікуючи платні, надавали допомогу потребуючим, чи, навіть, чудотворці, можуть бути з-поміж мирян, як чоловіків, так і жінок. Коли Церква офіційно виносить когось до слави престолів, то одночасно приписує його до котроїсь з цих категорій святих. Деякі літургійні тексти згадують також про посників, боголюбивих та праведних осіб, які своїм побожним життям заслужили на оглядання Бога.

Блаженний чи святий?

При цій нагоді можемо також почути, що хтось, винесений на престоли, стає блаженним або святим. Для пересічного християнина може бути не зовсім зрозумілим, чим відрізняється блаженний від святого. Для Бога немає тут жодної різниці. Ці категорії є радше для нас. Віримо, що всі вони оглядають Бога обличчям до обличчя. Звичайно особа, якій Церква надала звання блаженного чи блаженної, вшановується лише в помісній, тобто локальній Церкві. Це може бути окрема єпархія, церква в окресленій країні, або помісна Церква свого права, якими є Східні Католицькі Церкви, в тому також Українська Греко-Католицька Церква. Коли, однак, Церква офіційно проголошує когось святим, то цей святий почитається у цілій Католицькій Церкві у світі, а не лише в окремій його частині.

Однак, це все людські поділи та категорії, які повинні нам допомогти у зрозумінні світу святих, головно офіційно визнаних Церквою. Це також свого роду допомога для тих, які користають з літургійних книг під час богослужінь, читають тропарі та стихири, щоб було відомо, які літургійні тексти необхідно використати, вшановуючи пам’ять конкретного святого.


Немає двох однакових святих

При нагоді сьогоднішнього свята та згадки всіх святих ми повинні, однак, пам’ятати, що цей празник даний нам не лише для того, щоб згадувати тих, які вже тепер оглядають обличчя Бога. Одразу після Зіслання Святого Духа Церква поручає своїм вірним вшановувати пам’ять всіх святих, щоб пригадати, що також і всі ми є покликані до святості. Не потребуємо боятись, що може не вистачити для нас відповідної категорії святості. Можемо бути зачислені до котроїсь з вже існуючих, а можемо теж самі становити окрему категорію, бо немає двох однакових святих.

Щоб стати святими, потрібно на першому місці поставити любов Бога, а тоді все інше стане на відповідні місця. Про це у категоричних словах ми мали можливість почути в часі сьогоднішнього Євангелія: «Сказав Господь своїм учням: Кожний, хто визнає мене перед людьми, того і я визнаю перед моїм Отцем небесним. А хто мене зречеться перед людьми того і я зречусь перед Отцем моїм небесним. Хто любить батька або матір більше, ніж мене, той мене недостойний. І хто любить сина або дочку більше, ніж мене, той мене недостойний. Хто не бере свого хреста й не йде слідом за мною, той мене недостойний» (Мт. 10, 32–33, 37–38).

Святість не є зарезервованою виключно для ангелів та привілейованих людей

На закінчення хочу навести текст однієї стихири з сьогоднішньої Утрені, який гарно пояснює сенс сьогоднішнього дня: «Христителя і Предтечу, пророків, апостолів, мучеників, священних начальників, посників, преподобних і священномучеників, одночасно боголюбивих жінок та всіх праведних з ангельськими хорами належними піснями звеличаймо і молімся, щоб сподобитися нам їхньої слави в Христа Спаса» (Сідален Утрені Неділі Всіх Святих).

Прославляймо сьогодні всіх тих, які вже відійшли та стали святими. Пам’ятаймо, однак, що святість не є зарезервована виключно для ангелів та виняткових людей. Вона є для всіх нас, для кожного з нас. Тому «молімся, щоб сподобитися нам їхньої слави в Христа Спаса» та не біймося жити так, щоб стати святими.

† Володимир Ющак,
єпарх Вроцлавсько-Ґданський

14 червня 2020 року,
у Неділю Всіх святих,
собор Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього,
м. Вроцлав

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae