#НазустрічВоскресінню 6. Переміна Божою любов’ю

3 лютого 2023

#НазустрічВоскресінню — це медійний духовно-пізнавальний проєкт апостольського екзарха для українців візантійського обряду у Німеччині та країнах Скандинавії владики Богдана Дзюраха. У ньому єпископ ділиться своїми духовними роздумами над словами Євангелія задля ефективного духовного приготування до світлого празника Воскресіння Христового. Роздуми розпочалися із Неділі про Закхея та триватимуть до самої Пасхи. Тож дозвольмо Божому Слову доторкнутися нашого серця та наповнити його Божою силою і благодаттю для переміни власного життя у цей період Великого посту!

#НазустрічВоскресінню 6. Переміна Божою любов’ю

«Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимсь когось і покривдив, поверну вчетверо» (Лк. 19, 8).

В одній околиці ширилася слава про чоловіка, якого усі вважали генієм. Одного разу цікаві журналісти прийшли до нього і спитали: «Що робить людину генієм?» У відповідь той усміхнувся і відказав: «Бачити орла в яйці, метелика — в гусені і святого — в егоїсті, — ось що робить людину генієм, … генієм любові»…

Ісус поглянув на Закхея поглядом Божої любові і побачив у ньому не того здирника, ненависну людину, яку усі довкола зневажали і якою всі погорджували, але побачив в ньому «сина Авраама», Божу дитину, і так — своїм творчим поглядом і словом — пробудив до життя справжнього Закхея, такого, якого бачить Його Бог в своїй любові: людину щедру, добру, радісну, великодушну. Ісус неначе наново творить Закхея — не з нічого, а робить з грішника святого, можна сказати перетворює грішника у святого. На наших очах довершується чудо Божої «геніальної любові»! Така переміна не може не захоплювати!

Справді, людина відкриває власну цінність і власну гідність у погляді інших людей на неї, та у словах найближчих і найбільш авторитетних осіб про неї. Тому настільки важливо звертати увагу на те, як ми оцінюємо і як ми дивимося на наших ближніх, а особливо — на дітей. Якщо батьки дивляться на дитину з постійними докорами, звинуваченнями, картаннями, наріканнями, така дитина замикається в собі, стає пригнобленою, депресивною, або ж навпаки — агресивною до інших. Лише любов і безумовне сприйняття дає дитині силу повірити у себе, віднайти впевненість у власних силах, а відтак відірватися від себе, щоб відкритися до ближнього в поставі безкорисливої і доброзичливої любові. Так з вчорашнього егоїста постає завтрашній новий Святий.

Те саме відбувається у наших стосунках з Богом. А починається все від нашої особистої зустрічі із Богом, так, як це було у житті Закхея. Зустріч з Ісусом окрилила його, повернула йому втрачену гідність і відтак перемінила і відновила його стосунок з ближніми. Ближні перестали бути для нього джерелом збагачення і визиску, а стали адресатами його служіння: Закхей стає здатним половину (!!!) майна роздати вбогим, а завдані іншим кривди повернути вчетверо! Джерелом такої справді дивовижної переміни стала Божа близькість і Божа безкорислива любов. «Ми любимо, бо Він перший нас полюбив» (1 Йо. 4, 19), — каже св. Йоан Богослов, якого називають «апостолом любови».

Якщо у стінах нашої оселі перебуває Божий Дух, якщо ми допускаємо до серця Божу до нас любов, якщо намагаємося «перебувати у Його любові», тоді і наше серце буде перемінюватися, а ми ставатимемо здатними любити інших так, як цього прагне для нас Бог і як очікують від нас наші ближні.

«Вкажи мені, о Господи, твої дороги, навчи мене, де твої стежки. Напути мене по твоїй правді й навчи мене, бо ти Бог, мій Спаситель, тебе очікую ввесь день я. Згадай про твоє милосердя, Господи, і про твою милість, вона бо споконвіку. Гріхів юности моєї і переступів моїх не згадуй, з милосердя твого згадай мене, о Господи, доброти твоєї ради.» (Пс. 25, 4–7).

† Богдан Дзюрах,
апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії