Митрополит Євген Попович: Жити в Божому Царстві — це жити в мирі з Богом та іншою людиною
«Кожна людина є запрошена до участі та житті в Божому Царстві, навіть та, яка з якоїсь причини живе у кайданах злого духа. Про таке жалюгідне положення людини говорить нам сьогодні Боже Слово. Ісус у Гадаринському краю зустрічає двох біснуватих, яких звільняє від демонів, та яким дарує та повертає втрачену первісну красу людини, створеної на образ Божий». Про це роздумував під час проповіді архиєпископ і митрополит Перемишльсько-Варшавський владика Євген Попович у п’яту неділю після Зіслання Святого Духа, 9 липня 2023 року.
«Бажання мого серця і молитва моя
до Господа за них, щоб вони спаслися»
(Рм. 10, 1–10)
Дорогі в Христі, браття та сестри!
Слава Ісусу Христу!
Після неділі по Зісланні Святого Духа читання Літургії Церкви говорять нам про Боже Царство як ціль життя кожного християнина.
Чим є Боже Царство?
Чим є Боже Царство? Відповідь на це питання подав нам Глава нашої Церкви Блаженніший Патріарх Святослав у одній зі своїх катехез. За словами Блаженнішого: «Коли мовиться про Боже Царство, ми розуміємо, що це не якесь земне володарство, збудоване на взірець небесної моделі. Згідно зі священними текстами Святого Письма, Боже Царство — це присутність живого Бога серед свого народу». Посилаючись на святоотцівську спадщину, Блаженніший Святослав також ствердив, що Небесним Царством є Ісус Христос, Його Божественна Особа. Адже «присутність в Ісусі Христі повноти божества серед людини є започаткуванням Божого Царства тут, на землі. Тому Христос каже до своїх учнів: „Царство Боже є між вами“» (катехеза Блаженнішого Святослава з 24 червня 20020 року).
Жити в Божому Царстві — це жити в мирі з Богом та іншою людиною тут на землі та у вічному Царстві Триєдиного Бога, яке дарує нам Ісус Христос у Святому Дусі.
Дорога нашого спасіння
Літургія Церкви, зокрема наша Служба Божа, яку щоденно служимо в храмах, представляє ідею Божого Царства та показує нам шлях втілення її в нашому житті, шлях, який можемо назвати дорогою нашого спасіння. Тому апостол Павло у своєму посланні до вірних в Римі пише, що бажанням його серця є, щоб ми «спаслися».
Слово «спасіння» значить звільнення від небезпеки або страждань, врятувати, звільнити або захистити. Це слово несе ідею перемоги, миру та захисту. У християнстві це слово означає також порятунок людини і людства в цілому від гріха і його наслідку — вічної смерті, що супроводжується осягненням спасенною людиною Царства Божого.
Дивлячись на етимологію слова «спасіння», легше нам зрозуміти проповідь та місію Ісуса Христа, який сам про себе говорить, що «я прийшов не судити світ, а спасти світ» (Йоан 12, 47), тобто у цьому світі привернути первісну гармонію, яка була на початку творчого акту Триєдиного Бога, гармонію, яку знищила людина під дією злого духа.
Ворог нашого спасіння — диявол
Бо коли уважно вчитаємося в об’явлені тексти Святого Писання, бачимо, що від самого початку злий дух, який в Біблії носить різні імена, є причиною світового хаосу та стоїть на дорозі людини в її відносинах з Богом.
Злий дух є причиною гріхопадіння прабатьків в біблійному раю, він спокушує самого Ісуса Христа, коли після хрещення Месія подався на пустиню, де перебував сорок днів, злий дух увійшов в серце апостола Юди, він намагався також засіяти зерно зневіри в серцях інших апостолів, він намагається засіяти також зневіру в наших серцях. Тому апостол Петро у своєму першому листі остерігає нас: «Будьте тверезі й чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти» (1 Петра 5,8).
Як розпізнати присутність злого духа у нашому житті?
Коли говоримо про діяння злого духа як джерело всякого зла у світі та в нашому житті, джерело, яке прикриває нам дорогу до Божого Царства, то мусимо поставити собі запитання, як розпізнати його присутність в нашому житті? З порадою спішить нам апостол Павло, який радить нам, щоб ми самі навчилися розпізнавати, якого духа в собі носимо, та за принципами якого духа живемо.
У посланні до галатів апостол народів пише, що Божою людиною є та, якої плодами духа є: «любов, радість, мир, довготерпіння, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість» (Галатів 5, 22).
Натомість, плодами лихої людини, тобто людини, яка піддається дії злого духа за Павловим навчанням є: «розпуста, нечистота, розгнузданість, ідолослужба, чвари, ворогування, свари, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, зависті, пияцтво, гульня й багато іншого» (Галатів 5, 19–21).
Ми запрошені до участі у Божому Царстві
Кожна людина є запрошена до участі та житті в Божому Царстві, навіть та, яка з якоїсь причини живе у кайданах злого духа. Про таке жалюгідне положення людини говорить нам сьогодні Боже Слово. Ісус у Гадаринському краю зустрічає двох біснуватих, яких звільняє від демонів, та яким дарує та повертає втрачену первісну красу людини, створеної на образ Божий.
Також сьогодні подібне звільнення людини від зла може мати місце, коли одержима людина вийде на зустріч Ісусові у Святій Тайні Покаяння, де силою Божої любові зможе отримати повне звільнення від зла та прощення всяких гріхів, та в серці якої наново на дотеперішньому місці злого духа знайде пристановище Пресвята Трійця. Амінь.
Прикінцеві оголошення
Тими днями відзначаємо 80-ту річницю Волинської трагедії. У наміренні невинних жертв та їх родин, з проханням взаємного прощення провин, зцілення ран минулого та примирення моляться вірні обох народів та наші Церкви. Просім в Господа Бога нашого Ісуса Христа дару життя вічного для всіх невинно помордованих, просім ласки прощення в милосердного Господа для всіх, хто пролив кров невинного, просім дару прощення та миру для всіх, кого ця неймовірна трагедія діткнула.
Наступного тижня вигнанці з Рідної Землі зустрічатимуться на своїй традиційній Лемківській ватрі в Ждині. Запрошую всіх в п’ятницю, напередодні ватри, взяти участь у прощі на Святу гору Явір, де в двадцятих роках минулого сторіччя мали місце об’явлення Божої Матері, в честь якої наші предки поставили прекрасний храм, освячений мучеником за святу католицьку віру баженним владикою Йосафатом Коциловським. Метою цьогорічної прощі є благальна молитва за наше особисте примирення з Господом Богом та нашими ближніми, за примирення поміж нашими народами та за перемогу України в її війні проти демонів XXI століття.
архиєпископ і митрополит Перемишльсько-Варшавський