СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької ЦерквиМитрополит Євген Попович: Як осягнути це почесне місце в Божому Винограднику нам, що ще змагаємося за Боже Царство?
У Неділю Всіх святих, 27 червня 2021 року, під час Божественної Літургії архиєпископ і митрополит Перемисько-Варшавський владика Євген Попович роздумував над питанням: Як осягнути це почесне місце в Божому Винограднику нам, що ще змагаємося за Боже Царство? Відповіддю є життя численних святих Католицької Церкви, а зокрема — блаженних українських новомучеників.
Вчора в нашому літургійному календарі ми завершили святкування Святої П’ятидесятниці, тобто Зіслання Святого Духа на учнів Христових, яке дало початок Церкві Христовій.
Дія Святого Духа щодо християнина
Розповідаючи про цю подію, ми задумувалися над тим, як зрозуміти дію Святого Духа — Третьої Божої Особи. Роздумуючи над Божим Словом, ми відкрили, що Святий Дух у своїй тишині та закритті наповнює нас своїми дарами, такими як мудрість, розум, порада, мужність, побожність, страх Божий, тощо.
Внаслідок діяння духовних дарів, у нашій душі зростають плоди (овочі) Святого Духа, а саме: любов, радість, мир, терпеливість, доброта, милосердя, віра, лагідність, поміркованість (1 Кор. 12, 4–11). Першою в цьому списку стоїть любов, яка є вершиною духовного росту людини сповненої благодаттю Святого Духа. Джерелом цієї любові є сам Господь Бог — Сама Повнота Досконалої Любові, Який весь час говорить до нас мовою любові та милосердя.
Про це прекрасно пише Апостол Павло у першому посланні до коринтян, де заявляє, що коли б ми посіли все знання, знали всі пророцтва, все своє тіло віддали на спалення, але не мали б любові, ми були б як мідь бреняча або кимвал звучний, тобто безголосі та порожні у глибині нашого серця.
Як осягнути це почесне місце в Божому Винограднику нам, що ще змагаємося за Боже Царство?
Сьогодні, у першу неділю після Зіслання Святого Духа, Церква, наша Мати, запрошує нас вознести благодарення Господеві за всіх святих, тобто тих, що вже удостоїлися життя у Божому Царстві та споглядають Обличчя люблячого і Трисвятого Бога. Святі, яких сьогодні величаємо, це саме ті з-посеред нас, які отримавши дари Святого Духа перекули їх на плоди Духа, вершком яких є любов. Посеред святих, яких сьогодні згадує наша Церква, є також ті, яких блаженними Католицької Церкви проголосив 20 років тому святий папа Іван Павло ІІ, серед яких є наші перемишльські владики-мученики: Йосафат Коциловський, Григорій Лакота та бл. отець Омелян Ковч, бл. отець Іван Зятик, а також блаженна Йосафата Гордашевська.
Як осягнути це почесне місце в Божому Винограднику нам, що ще змагаємося за Боже Царство? Очевидно, можемо брати приклад з життя різних святих, йти їх дорогою, але найважливіше віднайти свою дорогу до Господа. Першим кроком моєї дороги до Бога повинен бути стан очищення мого серця, яке з побіленого гробу станеться вогнищем Божої Любові. Як це зробити? Подам приклад духовної настанови одного старця на ім’я Лука. Він вчить:
«Знайте, що кожен раз, коли ви злі, сваритесь, воюєте проти близьких своїх, коли в серці своєму накопичуєте зло і ненависть — знайте, що діють в серці вашому біси. Знайте, що кожен раз, коли брешете, обмовляєте, принижуєте добре ім’я ближніх своїх, робите доноси, намагаєтеся заподіяти зло своїм ближнім — знайте, що біси діють в серці. Утримуйтеся насамперед від того, що опоганює вас, виходячи з уст ваших: від брехні, прокльонів, осудження, від сварок і пліток. Утримуйтеся від цього, і тоді серце ваше буде поступово ставати все більш чистим і чистим, і потрохи з притулку бісів перетвориться в храм Святого Духа».
Бо такий є Божий задум супроти кожного з нас, щоб тіла наші зліплені з земського пороху сталися Храмом Святого Духа, на взірець Пречистої Діви Марії та Всіх Святих, яких сьогодні почитаємо.
Похід із молитвою на кладовище у Пікуличах
В Неділю Всіх святих, за перемишльською традицією ідемо з молитвою на могили наших братів і сестер, які спочивають на військовому цвинтарі в Пікуличах біля Перемишля. Там спочивають ті, що життя своє віддали за волю нашого і польського народу. А вчинили це з любові до нас, до нашої Богом даної нам свободи та гідності Божих дітей. Кожний, хто віддає своє життя за братів своїх, є гідний пошани та молитовної пам’яті.
Згадуючи воїнів похованих на Пікулицькому цвинтарі, нашою молитвою огортаємо також всіх героїв сучасної України, які в наш час віддають своє молоде життя за нашу свободу, бо сьогодні в час миру в Європі, Україна надалі платить за цей європейський мир найбільшу ціну — життя своїх чоловіків і жінок, юнаків та юначок, дітей та незахищених.
Тож сьогодні просім всіх святих, щоб дали нам силу добром вистояти проти зла, щоб на ненависть відповісти нашою любов’ю та прощенням. Щоб Божий мир та Царство Пресвятої Тройці увійшло на землю, де царює ніч, щоб світло Христове та благодать Святого Духа розігнали сили темряви. Амінь.
† Євген Попович,
архиєпископ і митрополит Перемисько-Варшавський
Локації
Персони
Владика Євген ПоповичАрхиєпископ і митрополит Перемисько-Варшавський, Голова Канонічного відділу УГКЦ
