Митрополит Євген Попович: Стати «Божою людиною» через набирання життєвої мудрості та ріст у Божій ласці

6 січня 2025

Митрополит Євген Попович, архиєпископ Перемишльсько-Варшавський, порушує питання про мудрість, Божу благодать і покликання кожного християнина до зростання у вірі та духовному житті. Він звертається до нас із закликом шукати Божої мудрості, відкривати серце для Божої ласки і стояти при справах Отця Небесного. Ця проповідь — це запрошення до глибоких роздумів та молитовного життя, сповненого Божої благодаті.

Митрополит Євген Попович: Стати «Божою людиною» через набирання життєвої мудрості та ріст у Божій ласці

З цієї проповіді митрополита Євгена Поповича ви дізнаєтеся:

  • яким чином обрізання Ісуса Христа пов’язане з традицією вибраного народу?
  • як через святе Хрещення ми стаємо частиною вибраного Богом народу?
  • що означає зростання Ісуса у мудрості та Божій благодаті, згідно з євангельським текстом?
  • у чому полягає справжня мудрість, згідно з Книгою Мудрості та словами царя Соломона?
  • як святі Таїнства Покаяння та Євхаристії допомагають нам запрошувати Бога в наше життя?
  • яке значення має приклад святого Василія Великого для духовного зростання християнина?


«Чого, ви мене шукали? Хіба не знали,
що я маю бути при справах Отця мого»

(Лк. 2, 49)

Преосвященні владики,
Преподобний отче Ігумен,
Преподобні та всечесні отці,
Преподобні сестри,
Дорогі в Христі брати й сестри,

Христос Рождається!

Обряд обрізання і найменування Ісуса Христа

Сьогодні минає восьмий день від народження Ісуса Христа у Вифлеємі Юдейському, та згідно з традицією вибраного народу й законом Мойсея, кожний народжений чоловічої статті, мав бути обрізаний та через це бути зарахованим до числа вибраного народу.

Праведний Йосиф та мати Ісуса Пресвята Богородиця, виконуючи припис закону, віддають дитя Ісус для обрізання, яке, ймовірно, відбулося ще у Вифлеємі, та офіційно надають дитині ім’я Ісус, — ім’я яке прозвучало з уст Ангела, коли явився у сні Йосифові: «Йосифе, сину Давида, не бійся узяти Марію, твою жінку, бо те, що в Ній зачалось, походить від Святого Духа. Вона породить сина, і ти даси йому ім’я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх» (Мт. 1, 20–21).


Наше хрещення

Також нас зараховано до вибраного Богом народу, але наше вибрання не здійснилося через обряд обрізання, але через святе Хрещення. У сьогоднішньому листі апостола Павла до колосян ми чули слова: «У Ньому ви були обрізані обрізанням нерукотворним, коли ви скинули з себе це смертне тіло обрізанням Христовим. Поховані з Ним у хрещенні, ви разом із Ним також воскресли, вірою в силу Бога, Який воскресив Його з мертвих» (Кол. 2, 11–12).

Наше хрещення, прирівнюється до нерукотворного обрізання, в якому через занурення в хрестительній воді нас увільнено від первородного гріха та защеплено в «Дерево Життя», та названо іменем, яке записано в «Книзі Життя».

Зростання Ісуса у сім’ї

Євангелист Лука, розповідаючи про обрізання Ісуса Христа та відтак про внесення Його в Єрусалимський храм, про що будемо роздумувати у свято Стрітення Господнього, так пише про Ісуса; «Хлоп’я росло й міцніло, сповнюючись мудрістю, і благодать Божа була на ньому» (Лк. 2, 40).

Євангелист Лука, тим самим підкреслює людську натуру Божого Сина, який прийшов на цей світ через народження з жінки, та як кожна дитина зростав та набирався сил, одночасно сповнявся мудрістю та Божою благодаттю. Тут можемо тільки додумуватися, що над процесом зростання дитини Ісус чували Його батьки — праведний Йосиф і Пресвята Богородиця. Доказом цієї тези, є дальша подія з життя Пресвятої родини, про яку пише нам євангеліст Лука, коли бачимо їх разом, у щорічній прощі на свято Пасхи, яку відбували мандруючи до Єрусалиму.


Чим є мудрість?

На цьому місці слід нам задуматися, що значить, що Ісус зростав сповнюючись мудрістю, і що Божа благодать була на Ньому? Про яку мудрість тут йдеться? Ми не раз, читаючи автобіографії визначних людей, де описані їх подвиги або здобутки для людської цивілізації, думаємо, що це мусіли бути мудрі люди. Ми також неоднократно дивлячись на поведінку декого з нашого довкілля, говоримо, що це мудра людина.

Знаємо, що мудрість — це не тільки знання, вміння щось зробити, але що справжня мудрість — це щось на багато більше. Знаємо з історії царя Соломона, що цей, маючи можливість просити в Бога про якийсь дар для себе, попросив, щоб Господь наділив його даром мудрості, яка допомогла йому робити правильні рішення та второпно управляти царством. (І Царів 3,10–12)

Одною з повчальних книг Старого Завіту, переповненою мудрими порадами для людей, є Книга Мудрости. Читаючи цю святу Книгу, доходимо до висновку, що справжня мудрість починається тоді, коли людина усвідомлює собі, що на це все, що робить, дивиться Господь Бог, та що за кожний свій життєвий крок відповідатиме перед Господом Богом. Тому справжня мудрість починається там, де, є «страх Божий», як про це скаже псалмоспівець: «Початок мудрости — острах Господній; добрий розум у всіх тих, що його плекають; хвала його стоїть по віки вічні» (Пс.110,10).

Жити Богом і для Бога

Окрім мудрости, Ісус також був сповнений Божою благодаттю, повноту якої побачимо над Йорданом: «Коли весь народ христився і коли Ісус, охристившись, молився, відкрилось небо, і святий Дух у тілеснім вигляді, немов голуб, зійшов на Нього, та залунав з неба голос: „Ти — мій Син любий, тебе я вподобав“» (Лк. 3, 21–22).

Отже, бути сповненим Божої благодаті, це жити ласкою в Бога, це нести на собі Його благословення, це, як вчать Отці Церкви, в тому числі святий Василій Великий «жити Богом і жити для Бога». Подібну тезу поставила одна монахиня, яку запитали: «Що будете робити у вашому монастирі в новому році, які є ваші плани?» Монахиня відповіла: «Будемо робити те, що маємо надію робити у вічності: будемо займатися справами Господа Бога» (Špidlik Tomas SJ, Medytacje nad Ewangelią niedziel i świąt. Rok B. str.39, Wydawnictwo OO Franciszkanów 2005).

Подібно кожний з нас у хвилину приходу на цей світ і відроджений у святій купелі Хрещення є покликаний до того, щоби стати «Божою людиною» через набирання життєвої мудрости, якої джерелом є «острах Господній» та через ріст у Божій ласці.

Користаймо з криниці Божої благодаті

У цьому Ювілейному році маємо особливу нагоду, щоб наше життя сповнилося Божою ласкою, тому мудро користаймо з «криниці Божої благодаті», яку нам дарує сам Господь Бог через свою святу Церкву. У житті можемо купити багато речей, але «Божої ласки» не купимо ні за які гроші. Бо дар цей дає нам сам Господь Бог, дає його даром, під умовою, що запросимо його до нашого життя. А запросити Бога у своє життя, це стати в правді перед Його милосердним поглядом у святій Тайні Покаяння та з вірою прийняти Його у своє серце у святій Тайні Євхаристії. Відтак дорожити тим даром, як найбільшим скарбом, бо «де скарб твій там й буде твоє серце».

Святий Василій Великий з житієм, Польща, XV століттяСвятий Василій Великий з житієм, Польща, XV століття

Зростати у Божій мудрості

Сьогодні в Літургії Церкви згадуємо також пам’ять покровителя монашого життя християнського Сходу та великого учителя Церкви святого Василія Великого, якого літургійні тексти так описують: «Мудрий Василію, Тайнику Пресвятої Тройці й слуго Богородиці! В любові до мудрости ти, богомудрий Отче, виявив свою душу і, як сонце, показав себе світові в чудах, просвітивши уми вірних» (Світильний Утрені).

Сьогоднішнє євангельське читання завершується словами: «Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей» (Лк. 2, 52). Також святий Василій зростав мудрістю та ласкою в Бога й людей, подібно в мудрости та ласці Божій зростали покоління святих чоловіків й жінок упродовж довгої історії Христової Церкви. Таке саме завдання стоїть сьогодні перед нами, бо й ми можемо рости у Божій мудрости та сповнятися Божої благодаті, коли будемо стояти при справах Отця нашого Небесного.

Новорічні побажання архиєпископа

На порозі Нового року збираємося в наших спільнотах, щоб разом бути учасниками тих святочних дій, які переживаємо у Церкві, та одночасно складаємо собі побажання.

Сьогодні, у ці святкові дні, на зламі календарного старого та нового року, також і я бажаю поділитися з кожним з Вас моїми побажаннями — молитвою зачерпнутою з Книги Чисел, яку у вибраному народі прочитували саме на новий рік: «Нехай Господь благословить тебе й охороняє тебе! Нехай Господь світить обличчям своїм до тебе та милує тебе! Нехай Господь оберне обличчя своє до тебе і дасть тобі мир!» (Чисел 6, 24–26).

Саме цього Божого світла, яке випливає з Вифлеємського вертепу, та Божого миру, яке дарує світові Божа Дитина, всім Вам бажаю! Нашими думками охоплюємо нашу Батьківщину Україну, де надалі найкращі сини та дочки оберігають її свободу ціною свого життя, де терпіння невинних дітей і плач материнських сердець лине до неба!

Привітання Василіянського чину

Прошу Вас щоденно заносіть молитви до Господа Бога, щоб цей мир, який приносить на світ своїм різдвом Божа Дитина, сповнив наші серця, наповнив Україну, та цілий світ — бо ж ми всі одна велика Христова родина.

Монахам та монахиням Василіянського Чину бажаю благословення Вашого небесного покровителя св. Василія Великого, щоб Ви задивлені в Його святе обличчя, зуміли Ви також рости в Божій мудрости та в ласці Господа Бога, щоб Ви, на щодень, так само як Ісус, стояли при справах Отця Небесного, та своїм монашим життям показували іншим дорогу до Божого Царства.

† Євген Попович,
архиєпископ і митрополит Перемишльсько-Варшавський

Локації

Персони

Дивіться також

Живе Телебачення Мукачівська греко-католицька єпархія Релігійно-інформаційна служба України Український Католицький Університет Офіційний сайт Ватикану Новини Ватикану Consilium Conferentiarum Episcoporum Europae