Митрополит Євген Попович очолив молитовне вшанування пам’яті жертв с. Павлокоми
Сотні українців із Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської областей, зокрема вихідці з Польщі, 2 березня, у сусідній державі вшанували пам’ять жертв трагедії у с. Павлокомі (Підкарпатське воєводство, Польща), де 1–3 березня 1945 року загинули 366 мирних українців.
Панахиду очолив владика Євген Попович, архиєпископ і митрополит Перемисько-Варшавський. З владикою співслужили: о. протосинкел Богдан Степан, о. Іван Тарапацький — декан Перемиський; о. Павло Цвьок — синкел у справах мирян Львівської архиєпархії; о. д-р Мирон Михайлишин, о. Микола Костецький (Сяноцький деканат).
Жертва українців — заклик до любові, а не помсти
У своєму слові на закінчення молитви Високопреосвященний владика Євген Попович згадав про трагічно загиблих мешканців села, жертва яких має бути пересторогою того, щоб це ніколи не повторилося в історії наших народів. Різні постави проявляються в людині під впливом війни, але для нас християн єдиною поставою має бути взаємна любов, прикладом якої є постава бл. свщм. Омеляна Ковча, який молився за тих, які створили концентраційні табори, в яких гинули мільйони людей. «Стоячи сьогодні на цьому місці, ми віддаємо честь героям цієї землі. Кожен, хто віддає життя у цей страшний час війни, чи то захищаючи батьківщину, чи стаючи жертвою негідників, є для нас героєм. Згадуючи їх, ми усі повинні усвідомити, що будь-які проблеми чи труднощі, які існують між народами, жодна війна не розв’яже. Вона не є рецептом на болі світу. Одиноким рецептом, що розв’язує усі проблеми, є любов. Це та любов, про яку свідчив для нас наш Спаситель Ісус Христос; любов, плодом якої є прощення та милосердя. Це те, про що сьогодні так часто пригадує нам Папа Франциск. Це є одинокий рецепт на усі болі людства, особливо людства теперішнього! […] Не війна, а любов; не ненависть, але прощення; не постійне пригадування, але простягнута рука. Пам’ять про жертв повинна бути у наших серцях, ми зобов’язані про них пам’ятати, але це повинно вести до одного — ніколи більше насильство не буде відповіддю, ніколи більше ненависть, але тільки те, що залишив нам наш Спаситель […]. Це є той заповіт, який нам передають герої усіх народів, зокрема нашого і польського», — зазначив проповідник.
«Не знаємо — зауважив владика, — але напевно серед жерт Павлокоми були люди, які, вмираючи зі своїм парохом о. Володимиром Лемцьо, молилися за тих, які їх вбивали. Приклади такої постави мають стати фундаментом українсько-польського примирення».
Павлокома — одна із трагічних сторінок
Більшість із очевидців тієї жахливої трагедії, яка сталась у Павлокомі 74 роки тому, вже відійшли у вічний світ. До Другої світової війни у Павлокомі проживали 1370 селян, з яких 1190 були етнічними українцями. Зусібіч українське село було оточене польськими.
«Трагічні ці були події 1944–1945 років на теренах Надсяння, Холмщини, і старше покоління це зафіксувало. Уявляю собі беззахисну Павлокому, адже навколо села, так склалось, було кільце, в якому переважали абсолютно поляки, тут не було навіть Самооборони. Павлокома була залишена сама на себе. Коли ми тут вшановуємо, то у подумках — з усіма невинно убієнними у ці трагічні роки», — зауважив під час виступу під час вшанування пам’яті жертв представник товариства Закерзоння Володимир Середа.
Павлокома — це одна із трагічних історій спільної українсько-польської трагедії, зазначалось під час вшанування роковин. Від представників польської влади у заході взяла участь віце-воєвода Підкарпатського воєводства Люцина Подганіч.
«Польща дуже поважає Україну і хотіла б на цьому місці просити Бога про благословення для українського народу, щоб він у мирі жив і щоб недобра війна, яка у ці хвилини триває в Україні, завершилась, і щоб ми поляки і українці могли приятелювати, жити і розвивати свої гарні країни», — наголосила Люцина Подганіч.
Голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка закликав у своєму виступі поляків відновити зруйновані у Польщі могили українців. Адже за останні роки в у Польщі були зруйновані вандалами понад 14 українських пам’ ятників і місць поховань. Нічого не відновлено.
«Сьогодні хочу звернутись до всіх поляків, до всіх цивілізованих людей — відновіть наші символи, наші могили на тих місцях, де сьогодні є пам’ять про Україну, де є пам’ять про українців, тому що так чинять цивілізовані люди, так повинно бути у всьому світі. І ми, українці, коли рукою ФСБшних агентів у Гуті Пеняцькій (пам’ятник у Львівській області був підірваний у 2017 році — ред.) був знищений пам’ятник тим, хто загинув, показали приклад — відновили пам’ятник невинно убієнним. Відновіть наші могили — і ми будемо вам завжди дякувати», — заявив керівник Львівщини Олег Синютка.
До меморіалу 366-ти жертвам села Павлокома було покладено квіти та запалено лампадки. Закінчилось вшанування загиблих виконанням Державного Гімну України.
Таким чином, у заходах взяли участь: Радник-посланник Посольства України в Республіці Польща Василь Зварич, Генеральний Консул України у Любліні Василь Павлюк, Віце-Воєвода Підкарпатський Люцина Подганіч, голова Львівської ОДА Олег Синютка, представники суспільно-культурних товариств «Надсяння», «Лемківщина», «Любачівщина», «Устріки», члени громадських організацій, численна делегація з районів Львівщини, Івано-Франківщини, Тернопільщини, а також представники молодіжних громадських організацій.
На закінчення, від імені організаторів усім подякувала за присутність Марія Туцька-Колосівська — Голова Перемиського відділу ОУП.
Вшанування пам’яті отця Михайла Вербицького
Після урочистості у Павлокомі численні її учасники переїхали до Явірника Руського — місця народження о. Михайла Вербицького, — щоб там спільною молитвою Молебнем до всіх святих українського народу вшанувати день його народження, який припадає 4 березня. В молитві взяв також участь місцевий римо-католицький парох о. д-р Станіслав Диндал.
Після молитви присутні вирушили до с. Млини — місця поховання о. Михайла Вербицького. Урочистості розпочалися молитвами у церкві Покрови Пресвятої Богородиці, де колись служив парохом отець Михайло Вербицький. Усі зібралися біля церкви та процесійним ходом відправилися до каплиці — пантеону. Відтак у каплиці-пантеоні, де похований видатний українець, відправлено Панахиду та покладено квіти до могили композитора. Більше тисячі українців зі Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини та Прикарпатського воєводства спільно виконали державний гімн України та «Боже, великий, єдиний…» На завершення заходу відбулось віче.
Фото: Ярослав ДанилоЗа матеріалами о. Миколи Костецького, Перемисько-Варшавська архиєпархія УГКЦ
та Галини Терещук, Радіо Свобода
Прес-служба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ