СИНОД ЄПИСКОПІВ Української Греко-Католицької Церкви«Ми покликані по-богословськи поглянути на шлях, яким Господь веде нашу Церкву», — владика Ярослав Приріз до учасників богословського форуму
26 вересня у Львові, в Українському католицькому університеті, з благословення Синоду Єпископів розпочався дводенний Всецерковний форум «Богослов’я УГКЦ в ХХІ столітті: знаки часу і надії».
Його мета — об’єднати богословів з усіх єпархій та навчальних закладів УГКЦ в Україні й за кордоном для осмислення сучасних викликів і пошуку нових шляхів розвитку богословської науки та освіти. Про це повідомляє пресслужба Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ.
Розпочався перший день Форуму з Архиєрейської Божественної Літургії, яку очолив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Відтак з вітальним словом до учасників звернулись голова Богословського відділу УГКЦ владика Ярослав Приріз, Апостольський нунцій архиєпископ Вісвальдас Кулбокас, ректор Українського католицького університету Тарас Добко та декан Філософсько-богословського факультету о. Юрій Щурко.
У своєму слові владика Ярослав підкреслив, що форум проходить у Ювілейному році, який папа Франциск присвятив чесноті надії. «Це особливий час, коли Церква закликає нас до переосмислення власного життя, повернення до витоків віри, роздумів про наші стосунки з Богом і ближніми. У цьому світлі богослов’я покликане відкрити людині джерело живої надії та провадити її до Христа, Який є єдиною нашою надією (1 Тим. 1, 1)», — підкреслив владика.
Далі голова Богословського відділу нагадав учасникам форуму про значення богословської освіти в історії Церкви, зокрема про постать митрополита Андрея Шептицького, який заснував Львівську Богословську Академію. «Разом із першим ректором — о. др. Йосифом Сліпим — він заклав міцні підвалини богословської освіти, далекоглядно розуміючи її вирішальне значення для майбутнього Церкви та українського народу», — сказав єпископ.
Продовжуючи цю традицію, владика наголосив на значенні духовних семінарій та наукових інституцій, які формують нове покоління священників і богословів, а також відзначив особливу роль Українського католицького університету, що розвиває діалог Церкви із сучасним науковим світом. «Богослов’я не може залишатися замкненим у собі, адже воно є невід’ємною частиною євангелізаційної і душпастирської місії Церкви: воно допомагає знаходити відповіді на виклики сучасності, підтримує у випробуваннях, дарує надію і відкриває сенс Євангелія у повсякденному житті», — зазначив владика.
Крім цього, єпископ наголосив на богословській спадщині Отців Церкви. «Для них богослов’я не було абстрактною наукою, а свідченням особистої зустрічі з Живим Христом. Саме тому їхні твори зберегли силу й актуальність, бо виходили із серця, наповненого Духом Святим, і відповідали на потреби свого часу», — зауважив єпископ.
Звертаючись до учасників форуму, владика Ярослав закликав шукати богослов’я життєдайного, яке відповідає на доктринальні, душпастирські та соціальні виклики сучасності. «Лише таке богослов’я стане справжнім служінням Церкві та світові — на зразок богослов’я Святих Отців, які зуміли зробити Слово Боже близьким і зрозумілим кожному, відкриваючи людям шлях до зустрічі з Христом і до надії, „яка не засоромить“ (Рим. 5, 5)», — сказав владика.
Владика Ярослав також наголосив, що богослов’я має допомогти Церкві дивитися водночас у минуле, сучасне й майбутнє. «Справжній богословський погляд не зупиняється тільки на минулому чи теперішньому, але й намагається „заглянути“ в майбутнє, вчитуючись у знаки часу, через які Господь Бог відкриває Свою волю та вказує шлях», — підкреслив єпископ.
У цій перспективі голова Богословського відділу окреслив завдання богословів: «Ми сердечно просимо наших богословів спільно й уважно розпізнавати ці знаки часу, щоб побачити, яким чином Господь сьогодні промовляє до нашої Церкви та нашого народу». Для цього, продовжив владика, необхідна глибока вкоріненість у традицію та водночас відкритість до світу. «Церква покликана жити In Sé „в собі“, тобто плекати внутрішню єдність, укоріненість у традиції, глибину духовного життя і богословської думки, але водночас жити Аd Extra „для інших“ — бути відкритою, свідчити про Христа у світі», — зазначив владика.
Саме ця рівновага, на думку владики, відкриває повноту покликання Церкви: «Не замикатися, але бути світлом для світу; не втрачати своєї ідентичності, але щедро ділитися нею з усіма».
Завершуючи своє слово, владика Ярослав побажав усім учасникам Божого благословення у праці та висловив надію, що форум стане початком нових богословських ініціатив, покликаних служити Церкві та українському народу.
Після привітального слова владика Ярослав виголосив доповідь на тему: «Богословська наука УГКЦ: характерні риси, основні здобутки, пропозиції».
Фото: пресцентр УКУПресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ
