«Молитва як унікальна зустріч двох особистостей». Відеоблог № 16 владики Венедикта Алексійчука

20 травня 2019

На youtube-каналі Чиказької єпархії святого Миколая Чудотворця Правлячий Архиєрей Преосвященний владика Венедикт Алексійчук продовжує «Школу молитви». Що означає молитва як унікальна зустріч? Чи вміємо ми ставати перед Богом такими, якими є? В чому полягає небезпека очікування повтору попереднього досвіду молитви? — ці питання єпископ піднімає цього разу.

«Молитва як унікальна зустріч двох особистостей». Відеоблог № 16 владики Венедикта Алексійчука

На молитві присутні дві особистості

«Любі й дорогі друзі! Ми знову й знову намагаємося роздумувати над нашою молитвою. Ми вже багато разів згадували про те, що молитва — це наша зустріч з Богом, це особиста зустріч. Однак, як і будь-яка зустріч у людському житті, це зустріч двох особистостей. Адже ти не можеш зустрітися сам із собою, але завжди зустрічаємося із кимось. Коли ми говоримо про зустріч, завжди є присутня інша особа. Тому, коли ми говоримо про молитву як про нашу зустріч із Богом, щоб ця зустріч відбулася повинні бути присутніми дві особистості — це Бог і Його особистість та моя особистість.

Небезпека попереднього досвіду молитви

Якщо ми говоримо про Бога, то дуже часто існує проблема: ми звертаємося до Бога немовби до особистості, але остаточно це не є зустріч із особистістю. Навіть коли ми зустрічаємося із кимось чи зустрічалися із ним до цього, кожного разу зустріч залишається новою, унікальною та неповторною. Якщо ж ми колись навіть досвідчили якусь зустріч із Богом, і це був правдивий досвід Бога, ми знову хочемо повернутися до того досвіду цієї давньої зустрічі. Тоді, ми остаточно повертаємося лицем до того досвіду, який колись пережили, але водночас повертаємося спиною до Бога, який є тепер у сьогоденні. Таким чином, є надзвичайно важливо, щоб ми користувалися своїм досвідом молитовного життя, досвідом попередніх наших молитов, але щоб ми завжди були свідомі того, що зустріч з Богом є унікальною та особливою і ніколи ця зустріч не може повторитися, ніколи ця зустріч не може бути одинаковою.

Бог завжди новий

У кожній нашій молитві Бог відкривається по-новому, знову по-новому можемо відкрити якусь Його грань, адже Бог є незбагненним. Коли ми Його досвідчили в якийсь один момент, то це лише один момент і ми не можемо з цього моменту та з цієї зустрічі творити цілий образ Бога. Це лише один із образів Бога. Проте, коли ми будемо відкриті на Бога, ми все більше будемо Його пізнавати і все більше будемо із Ним зустрічатися. Тому, дай Боже, щоб ми, користуючись нашим попереднім досвідом Бога і нашими зустрічами із Ним на молитві, в кожній нашій молитві були відкриті для того, щоб знову по-новому пізнавати цю Особистість Господа.

Іспит сумління — віднайдення своєї особистості

Коли ми говоримо про себе, то ситуація є ще більш складною. Адже коли ми стаємо перед Богом як особистості, виникає питання: що це за особистість? Погляньмо на наше життя, — ми маємо дуже багато особистостей, одягаємо багато масок, граємо багато ролей. Отож, коли ми стаємо перед Богом, то яка із цих ролей повинна стояти перед Ним? Чи ця роль, яку я виконую в родині? Чи ця роль, яку я виконує на роботі? Чи ця роль, яку я виконую із друзями? Тому, виникає потреба пізнати свою особистість. А це не є просто. Дуже часто ми зростаємося із тими чи іншими ролями, дуже часто у нас ці ролі та маски настільки є переплетеними, що ми до кінця й самі не можемо пізнати хто ми є. Таким чином, дуже важливо пізнавати самого себе. У церковній традиції ми це називаємо «іспитом сумління». Тоді, ми стаємо перед Богом і пробуємо розпізнавати в собі ці особистості, відкривати їх. Відтак, тільки тоді, коли ми пізнаємо самих себе, пізнаємо свої особистості, свої «я», а з іншої сторони будемо відкриті на цю новизну зустрічі із Богом, наша молитва буде цією унікальною і неповторною зустріччю із Господом нашим Ісусом Христом».